Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Нам потрібна мова»

У Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова відкрили новий навчальний рік для української діаспори
22 березня, 11:14
ФОТО З САЙТА RBC.UA

«Мова зміцнює наше єднання», — стверджує ректор НПУ ім. М. Драгоманова Віктор АНДРУЩЕНКО. Під цим гаслом 18 березня відбулося урочисте відкриття нового навчального року для представників української діаспори.

Університет уже п’ятий рік реалізує проект «Українську мову у світ!». Упродовж 2012 — 2017 років було відкрито вісім локальних центрів дистанційного навчання НПУ ім. М. Драгоманова у Бразилії. Центри забезпечують підготовку за дистанційною формою навчання бакалаврів і магістрів напрямку «Українська мова».

За словами проректора з дистанційної освіти та інноваційних технологій Анатолія КУДІНА, ідея такої співпраці бере початок 2012 року. Тоді під часу візиту Віктора Януковича до Бразилії Вітторіо Сиротюк звернувся до нього з проханням знайти виш в Україні, щоб організувати вивчення української мови.

Згодом міністр освіти оголосив конкурс серед вищих навчальних закладів. Оскільки НПУ ім. М. Драгоманова уже досить тривалий час успішно застосовує дистанційне навчання на теренах України, саме він і здобув перемогу в конкурсі.

«Концертна програма, культурний обмін та інші заходи такого рівня важливості не є для них проблемою, — ділиться спогадами від поїздки до Бразилії Анатолій Кудін. — Представники української церкви одразу поставили питання: «Нам потрібна мова. Ми в португаломовному середовищі втрачаємо коріння». Попри це, за словами проректора з дистанційної освіти та інноваційних технологій, діаспора зустріла представників українського вишу насторожено.

Це спричинено тим, що НПУ ім. М. Драгоманова — не перші, хто приїжджав до діаспори. Однак попередні спроби виявилися, м’яко кажучи, невдалими. «Вони (українці бразильської діаспори. — М. Ч.) після цього сказали: «Все, ми не хочемо мати з Україною справ». А тут, уявіть, приїжджає університет імені М.П. Драгоманова. Ми розтоплювали таку кригу...» — згадує Анатолій Кудін.

Однак її таки вдалося розтопити. Доказом цього є не тільки вісім центрів, які було відкрито у Бразилії, а й прагнення українців із діаспори формувати нові групи. Про це вони згадували на урочистому відкритті, під час якого було організовано скайп-включення з міст Каскавель та Ріо-Азул. Понад те, в Ріо-Азул український центр відвідав мер міста Родріго Солда і кілька його заступників. Отже, проект важливий не тільки для української діаспори, а й для місцевих органів влади.

Мотиви вивчити українську мову різні. «У декого був дідусь із України у третьому, п’ятому чи десятому поколінні, і вони мають мотивацію — «я повинен, мені хочеться». Це колосальна енергетика», — розповідає методист підготовчого відділення для іноземних громадян Віта МАРКІТАН.

Навчання української мови триває півтора року в онлайн— та офлайн-режимах, а по закінченні студенти отримують диплом. Онлайн-частина, за словами Віти Маркітан, включає живе спілкування з викладачем із використанням відеоінтернет-зв’язку. Тоді як офлайн ґрунтується на платформі Moodle, де викладаються відеоуроки, інші навчальні матеріали, додаткові завдання.

Важливість проекту відзначив і начальник відділу країн Південної Америки департаменту Америки МЗС України Ігор ТУМАСОВ, який також був присутній на урочистому відкритті: «Ваші курси дуже підтримали бразильську діаспору, тому що 2014 року закрили консульство, яке було в штаті Парана (у цьому штаті проживає найбільша українська діаспора в Латинській Америці, 500 тис. етнічних українців. — М. Ч.) задля економії коштів». Це було болісним рішенням для українців діаспори, бо найближче представництво нашої держави було майже за тисячу кілометрів. До речі, свої привітання університету передав і Почесний консул України в Бразилії, надіславши листа.

Ректор університету Віктор Андрущенко не збирається зупинятися на досягнутому. У перспективі — співпраця з діаспорою Австралії, Канади, Європи.

Прикметно, що коли важко домовитися на рівні держав (бо інтерес до української мови — «вузька зацікавленість»), ситуацію вирішують локальні ініціативи.

Проект «Українську мову у світ!» не тільки підтверджує, що українську мову можна вчити через інтернет, а й творить зразок потенційної платформи, яка могла б об’єднати українців усередині й поза межами держави. Причому здійснено це в одному з найефективніших нині форматів. Ясна річ, що не всі українці діаспори можуть вчитися в університетах, де викладається україністика. А онлайн-освіта дає змогу всім охочим вивчити нашу мову, долучитися до культури.

А ще проект показує діаспорі, що вони не забуті Україною. Доказом того, наскільки це важливо для українців Бразилії, є привітання від представників центру в місті Ріо-Азул. Вони в режимі скайп-конференції організували зустріч із хлібом та сіллю, що подарувало неймовірну атмосферу. У такі моменти було навіть важко повірити, що на екрані — українці з Бразилії.

Справді, як слушно наголошує Анатолій Кудін, назва проекту дуже точно визначає його суть. Не «Українська мова і світ», що ніби випинає окремішність понять, а саме — «Українську мову у світ».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати