Народити дорого, виростити — ще дорожче

У київських пологових будинках майбутній мамі вручають «пам'ятку» розміром з дитячу пелюшку. Ні, це не поради з догляду за малюком. Це список медикаментів та предметів санітарної гігієни, необхідних для породіллі. На суму близько $50. Така «номінальна вартість» дитини, що вже стукає, але ще не ввійшла у цей світ.

А скільки «коштує» дитина, що вже народилася? Давайте порахуємо. Комплект для новонародженого, як мінімум, — 135-150 гривень, пелюшки, сорочечки для малюків — по 4- 6 грн. за штуку, постільна білизна — 70, ліжко — від 250 гривень і вище, коляска найдешевша — 300 грн. Найдешевший підігрівач для молока — 45 гривень. Потрібні ще всілякі пляшечки, соски, каструльки тощо. Так, i памперси. До речі, як сказав продавець памперсiв, найдешевші коштують 15 гривень, але «надівати це на дитину просто небезпечно». Треба купувати ті, що дорожчі — від 20 до... 100 гривень. Словом, за скромними підрахунками кореспондента, бажаючим завести дитину треба відразу мати близько $500.

Та ось дитя підросло, почало ходити. Теплий вуличний комбінезон коштує 150 грн., шапочка — 15-20 грн., рейтузи — 15, теплі шкарпетки 8-10, черевички, найпростіші, матер'яні — 65, шкіряні — від 120 грн... Про що ми забули? Звичайно ж, про іграшки. Найбільш улюблені — «затишні», м'які, пухнасті звірі. Найдешевша маленька м'яка іграшка — у межах десяти, середня — 100, здоровенні слон і тигр — 600-800 гривень. За велосипед для дитини від 1 року до 3 років треба віддати 120-130 гривень.

Нарешті, в житті маленької людини настає один з найурочистіших моментів: перший раз — у перший клас! І тут сім'я впадає в шок: загалом спорядження першокласника (шкільна форма, взуття, рюкзак, повний комплект канцелярських причандаль) тягне на 1 тис. гривень...

Ну, а потім пішло-поїхало. Тільки встигайте, батьки, відкривати свій худий гаманець. На шкільне приладдя, для класу, на ремонт школи. А як обійтися без духовних харчів? Якщо ви зважитеся на хороший правильний подарунок — книжку, готуйте 30-50 грн. Багато книжок можна дозволити собі лише тоді, коли ваша дитина, що вже виросла з усіх вдяганок, тепло і зручно одягнута. До речі, розмір ноги у 14-літніх такий же, як і в дорослих. І відповідно ціни: чоботи — від 100 гривень і вище, куртки — від 70 гривень.

З дітьми старшими турботи більшi — все важче переконати їх у тому, що «той светрик за 40 гривень куди практичніший, аніж цей, модний, за 140». Особливо дівчаток. Ось що розповiла продавець «Дитячого світу» Олена, дочці якої 16 років: «Тільки шкільних приладів — зошитів, ручок — ми купили на 25 гривень. У перший же день треба було здати 20 гривень на потреби класу. Підручники придбати ми не в змозі — кожен коштує 10-20 гривень. Діти їх купують у складчину один на трьох-чотирьох. Вранці я даю дочці 1 гривню 50 копійок, за які вона добирається до школи (метро і автобус) і харчується. Знаю, що дитина напівголодна... Зараз знову треба здати до школи 25 гривень. Підійшов час отримувати дочці паспорт, але у мене немає зайвих 13 гривень (6 гривень за фото, 3,4 грн. за довідку про прописку і ще 3,4 грн. за довідку з жеку)».

Ця сумна «бухгалтерія народження і утримання дитини» у Києві, мабуть, мало чим відрізняється від витрат на дітей по всій Україні. Не дивно, що мій колега, пристойно заробляючи, просто боїться заводити другу дитину. Причому боїться він не тільки фінансових труднощів, а й невизначеного, похмурого майбутнього власної дитини.

ДО РЕЧI

Майже 87% мешканок сіл Житомирщини, які взяли участь в опитуванні, проведеному у вересні-жовтні цього року обласним Центром соціальних служб для молоді (ЦССМ) у рамках соціологічного дослідження «Сільська жінка. Настрої, надії і сподівання», категорично не хочуть, щоб їхні діти жили й працювали в селі. Причому 63,4% респонденток, вік яких коливався в межах від 15 до 53 років, самі висловили бажання переїхати жити до міста. Серед проблем, що найбільше турбують сільських жінок області, безумовне лідерство мають зниження власного рівня життя, зубожіння населення — на це вказали 70,7% опитаних, зростання цін, низька заробітна плата — також 70,7% відповідей, а ще безробіття і можливість утратити роботу, труднощі з працевлаштуванням — останнє непокоїть 68,1% опитаних. (Кожна респондентка могла дати кілька варіантів відповідей). Водночас тільки 6,3% з них відзначили, що останнім часом їхнє матеріальне становище поліпшилося, а загалом 69% опитаних жінок констатували погіршення і навіть значне погіршення життя своїх сімей. Коментуючи кореспондентові «Дня» Валерію КОСТЮКЕВИЧУ результати згаданого дослідження, начальник відділу ЦССМ Аліна Дмитрієва зазначила, що, на її думку, вони є безпосереднім відображенням сучасних соціально- економічних проблем нашої держави, зокрема, різкого зниження рівня життя широких мас сільського населення. А оскільки, додала вона, жінці на селі (чи то вона колгоспниця, чи вчителька) доводиться також важко працювати в присадибному господарстві, то природно, що матері не бажають, щоб їхні діти йшли шляхом своїх батьків. Водночас, зауважила А.Дмитрієва, останнім часом дедалі відчутнішою стає зворотна тенденція: колишні сільські жителі, залишившись без роботи внаслідок того, що припинили роботу в містах великі промислові підприємства, змушені повертатися в села, до землі, щоб якимось чином прогодувати себе і свої сім'ї.