Наші перспективи — «зелені» технології

У німецькому Бонні тривають міжнародні переговори ООН зі зміни клімату. Обговорення проблем розтягнеться до 17 червня. Основне, на чому 190 країн-учасниць зосереджують увагу — це, зокрема, як практично адаптуватися країнам до наслідків зміни клімату. В цій частині акцент ставиться на обміні технологіями між країнами та створенні Спеціального зеленого кліматичного фонду задля фінансової допомоги. Та найважливіше — це причини глобального потепління, а саме — викиди в атмосферу СО2, що призводить до парникового ефекту. Тож експерти обговорюватимуть і питання, як зобов’язати країни менше викидати вуглецю в повітря (що досі було практично безуспішним). Адже, за розрахунками вчених, для попередження катастрофічних наслідків зміни клімату індустріально розвинені країни повинні знизити викиди парникових газів на 80—95% до 2050 року. Це означає, що країни вже зараз мають розробляти та впроваджувати низьковуглецеві стратегії розвитку. Зараз розробка стратегій низьковуглецевого розвитку індустріально розвинених країн є обов’язковою і також стосується України.

Нагадаємо, вчені допускають підвищення температури на планеті до 2-х градусів — його називають критичним. «У Бонні країни мають зробити конкретні кроки для того, щоб закрити «діру» між тим об’ємом викидів, який є безпечним і про який говорять вчені, та тим, що пропонують країни», — цитує виконавчого секретаря Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Крістіану Фігуерес Національний екологічний центр. Це надзвичайно важливо, тому що на попередній зустрічі, яка проходила півроку тому в Мексиці, країни не знайшли спільної мови з цього питання.

Сьогодні вчені йдуть далі у своїх апокаліптичних прогнозах і попереджають: якщо країни не збільшать свої зобов’язання на викиди парникових газів, підвищення температури може сягнути 3—5 °С, а це вже катастрофа. При цьому — і катастрофа на ринку цін на харчі. За інформацією світових ЗМІ, в найближчі два десятиліття ціни на основні продукти харчування зростуть більш ніж у 2 рази (доповідь Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН). Так, зокрема, індекс цін на кукурудзу уже зріс на 82%, також рекордно виросли індекси цін на яловичину, баранину, свинину та птицю. ООН попереджає, що нині близько 44 мільйонів осіб на планеті вже перебувають за межею бідності через високий рівень продовольчих цін, і ще 10 мільйонів людей можуть до них приєднатися (якщо рівень цін на продукти зросте на 10%). Тому екологи наголошують: зобов’язання зі зниження викидів, які раніше запропонували країни, є недостатніми для утримання температури в безпечних межах.

Одним із питань на переговорах у Бонні є поширення у світі низько-вуглецевих технологій, про що уже згадувалося. На початку травня 2011 року Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату було оприлюднене дослідження, яке свідчить, що 2050 року потреби людства в енергії можуть бути на 80% задоволені за рахунок відновлювальних джерел енергії, що є можливим за правильного стимулювання «зеленої» енергетики. Тобто, зараз у світі вже існують необхідні технології, завдяки яким можна знизити викиди СО2 в повітря. Проблема — у політичних рішеннях, технологічній і фінансовій підтримці для країн, що розвиваються, та готовності країн змінити керунок розвитку економіки.

Ще одна проблема, яка раніше менше обговорювалася на подібних зустрічах, — як обмежити викиди парникових газів від авіації та морського транспорту. Слід зазначити, що науковці підрахували: викиди від міжнародного транспорту складають близько 4% від загальних світових, але вони не включені в Кіотський протокол. Що стосується України, то вона щоразу приїжджає з тим же актуальним питанням переносу невикористаних квот, якими ми володіємо.

«Відкритим питанням залишається, який вигляд матиме кліматична угода після 2012 року. Чи це буде абсолютно нова юридично обов’язкова та всеоб’ємна угода, що прийде на зміну Кіотському протоколу, й до якої долучиться США, чи це буде другий період дії Кіотського протоколу. Наразі немає консенсусу з приводу того, чи повинні мати обов’язкові цілі щодо скорочення викидів парникових газів найпотужніші країни, що розвиваються, чи спершу багаті розвинені країни повинні значно скоротити свої викиди», — вважає Ірина Ставчук, експерт Національного екологічного центру України.

ДО РЕЧI

Замість коментаря Державне агентство екологічних інвестицій запропонувало «Дню» позицію, із якою українська делегація поїхала на кліматичну конференцію. У документі зазначено, що «Україна підтримує зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на обмеження і скорочення антропогенних викидів парникових газів в атмосферу з метою недопущення небезпечного підвищення глобальної температури» та «послідовно робить свій внесок у боротьбу із глобальною зміною клімату та підтримує зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на обмеження і скорочення антропогенних викидів парникових газів в атмосферу. Також там сказано, що «як Сторона Кіотського протоколу, Україна бере активну участь у скороченні викидів парникових газів через «гнучкі» механізми Кіотського протоколу — проекти спільного впровадження та торгівлю квотами за Схемою Зелених Інвестицій». Реалізуючи на практиці тезу «спільної, але диференційованої відповідальності», Україна бере на себе зобов’язання щодо такого рівня викидів парникових газів, який на період до 2020 року не перевищуватиме 80% від рівня базового 1990 року, за умови функціонування міжнародних проектних (наприклад, проекти спільного впровадження) та ринкових (наприклад, торгівля квотами) механізмів. Також Україна готова розглядати та прийняти більші обмеження викидів, якщо економіка України отримає доступ до фінансових і технологічних ресурсів для впровадження низьковуглецевих енергоефективних технологій. Також у документі сказано, що сторони мають досягнути єдиної і цілісної угоди з визначеними юридичними зобов’язаннями усіх сторін. У випадку неможливості досягнення такої угоди, необхідно докласти зусиль для: продовження дії Кіотського протоколу на три-п’ять років без внесення суттєвих змін до нього та прийняття Конференцією Сторін рішень щодо подальшого переговорного процесу із окремим рішенням, що фіксувало б кількісні зобов’язання Сторін на період до 2020 року та зобов’язання Сторін стосовно моніторингу, звітності та верифікації (MRV). За відсутності єдиної цілісної угоди Україна готова узяти на себе кількісні зобов’язання щодо обмеження та скорочення викидів парникових газів в рамках двохсторонніх чи багатосторонніх угод. У документі також сказано, що «нова ж угода має створювати умови для розбудови єдиного фінансового механізму, міжнародних систем торгівлі викидами і відповідних національних планів заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї». Щодо статусу країн з перехідною економіко, то в позиції України зазначається, що «має бути збережений особливий статус України як країни з перехідною економікою».