Не бере той, кому не дають

Цими вихідними в Києві для громадян проводили правовий лікнеп і робили це майже всіма доступними методами. Так, наприклад, протягом двох днів в Києві водіям на дорогах роздавали листівки та наклейки з надписом «Я хабарів не даю». Це мало б на меті розпочати процес викорінення свавілля ДАІ та ППС на дорогах. Однак у більшості випадків водійська громада столиці не дуже реагувала на заклики та «сувеніри» активістів-протихабарників. Усі поспішали в особистих справах. Хабарні «тарифи» нині, варто зазначити, невеликі — в середньому десять гривень. Більше вимагають вкрай рідко. Тому й не переймаються. Деякі водії зазначають, що краще дати червонець, ніж втрачати час та нерви на «з’ясування стосунків» із патрульно-постовими службами.

Апофеоз дійства «Я хабарів не даю і не беру!», організованого «Громадським активом Києва» (ГАК), проходив на Контрактовій площі. Здавалось, організатори всіляко користувались методом повного експромту. Слова пісень у виконанні гурту «М-бомба» подекуди були неримованими, дії активістів нескоординованими. Перехожі справно не помічали «правильних закликів». Згодом до імпровізованої сцени приєдналась автоколона в складі близько 20 машин. Автоколона «пробіглась» вулицями Києва. Ті перехожі, яких запитував «День» про те, чи розуміють вони, що саме відбувається в центрі столиці, байдуже знизували плечима. А коли дізнавались про заклики акції, казали, що це правильна ідея і бажали активістам «так тримати».

Активіст Спілки громадських організацій «Громадський актив Києва» — організатора акції — Юрій Калачов, розказав «Дню», що цей захід, звичайно, не скасує тенденції і потягу громадян до хабарництва, але хоча б розкаже людям, що в їхні права, гарантовані державою, входить «пунктик», за яким давати хабарі зовсім навіть необов’язково. А лідер гурту «М-бомба» Владислав Третяк вирішив підтримати акцію тому, що йому «наболіло». В нього вдома — перманентна проблема з сантехнікою. А скарги в житлово-експлуатаційну контору ігноруються. Відтак, вирішив звернутись до свого ЖЕКу в такий оригінальний спосіб — поспівати на Контрактовій «пісню проти хабарів». Натомість водій-учасник автопробігу Марія Сидорчук розказала «Дню», що ніколи не підкуповувала стражів порядку на дорогах. «У мене були конфлікти з ППС, але ми завжди знаходили спільну мову і «розлучались» абсолютно без грошей», — каже вона. Із усіх опитаних «Днем» людей на акції зізнався, що «давав», лише депутат міськради Києва, лідер «ГАКу» Олександр Пабат: «Мені зрозуміле відчуття, коли даєш хабар: це дуже неприємно». Він каже, що тільки розпливчаста законодавча база дає можливість ДАІшникам щось вимагати, а водіям — їм щось пропонувати. «Звичайно, одна акція не дасть результатів, але це — перший крок», — сказав пан Пабат, чіпляючи на лобове скло власного «ТАНКу» (саме такий надпис був на тому місці його автомобіля, де мають бути номери) наклейку «Я хабарів не даю!» Цікаво, як вплине на ДАІшників така наклейка? Очевидці кажуть, що ДАІшник і зупиняти машину з таким надписом не ризикне, навіть у разі правопорушень.

В іншому куточку столиці — на майдані Незалежності в цей же час роздавали текст Конституції України з ухваленими Верховною Радою змінами, що набирають чинності 1 січня наступного року. Так би мовити, партія «Трудова Україна» разом із Незалежною спілкою студентів-медиків допомагали громадянам України реалізовувати в реальності статтю 57 Конституції, за якою кожен має право знати про свої права та обов’язки. Варто сказати, що знову-таки в результаті опитувань, «День» з’ясував, що до цього часу багато хто з перехожих подібний текст (й без змін) навіть у руках не тримав. Відтак, деякі присіли на тому ж місці, де й зупинились — вивчати власні права. Студенти, наприклад, дізнались, що згідно із Розділом II Статті 53 вони таки мають право на освіту: «Держава забезпечує доступність та безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах». Декого цей пункт здивував. На запитання до перехожих кореспондента «Дня» про те, чи знають вони, коли була прийнята Конституція України, відповідав приблизно кожен п’ятий. В більшості випадків, відповіді були або неповними, або зовсім неправильними. Андрій Грачов, голова медичної студентської спілки сказав, що цією акцією організатори прагнуть довести до відома народу те, що в нього є права.

Чи вдався обом авторам їх задум, питання відкрите. Залишається також питання про те, чому були приурочені ці дві акції? До річниці прийняття Конституції України ще далеко. А от парламентські і місцеві вибори — не за горами...