Не подiляйте пенсіонерів на «білих» і «чорних»

Шановна редакціє!

Ваша газета справедлива, цілеспрямована, головне — правдива, бо відображає життя таким, яким воно є. Люди вам вірять, читають, але, на наш погляд, у газеті ще мало висвітлюється життя та доля пенсіонерів — ветеранів праці: як вони живуть у такий скрутний час. Ми віддали свою молодість, здоров’я батьківщині, щоб на старості літ жилось краще, але це далеко не так...

Нас, пенсіонерів, поділили на «білих» та «чорних». Одні (держслужбовці) отримують від 200 до 1200 грн. пенсії, проте абсолютна більшість — від 37 до 90 грн. Хіба це справедливо?

Давно вже назріла пенсійна реформа. Необхідно мати таке пенсійне законодавство, яке задовольняло б усі категорії пенсіонерів, особливо ветеранів праці. Забезпечувало б справедливе формування та розподіл пенсійних коштів, не ділило наших пенсіонерів на «білих» та «чорних», як це зроблено Законом «Про державну службу».

Стаття 37 цього Закону передбачає, що «...пенсії державним службовцям призначаються в розмірі 80 — 90 відсотків суми їх посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію, без обмеження граничного розміру пенсії». Також «державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів», і вони «користуються умовами щодо комунально-побутового обслуговування, передбаченим цим законом».

Коментарі, як кажуть, зайві. Але хто дав право від імені народу втілювати цей закон в дію без всенародного його обговорення? Лікар, який відповідає за життя свого пацієнта, вчитель, який цілий день вчить наших дітей, доярка, колгоспниця, шахтар, слюсар, а також інші категорії пенсіонерів, ветеранів праці, сьогодні отримують жалюгідну пенсію — від 37 до 90 грн., а держслужбовці — від 150 до 1250 грн.

Ми довго надіялись, що цю несправедливість буде виправлено, однак наші надії марні. Хотілося, щоб редакція прокоментувала це.

На нашу думку, буде справедливо для всіх пенсіонерів:

1. Встановити максимальний розмір пенсії від 300 до 450 грн. для всіх — від рядового трудівника до міністра. На таку пенсію можна було б прожити та заплатити за комунальні послуги, а коли наша держава трохи розбагатіє, підвищити верхню межу пенсії до 500 — 600 грн. І тільки тим, хто має великий стаж роботи.

2. Скасувати ст. 37 Закону України «Про державну службу», а можливо, і в цілому цей Закон.

3. Ветерани праці не повинні сплачувати квартплату,бо вони своєю сумлінною працею вже давно її виплатили. Або принаймні потрібно встановити для ветеранів праці 50% оплати.

4. Усім ветеранам праці повернути у 2001 році заощадження або зарахувати їх за комунальні послуги. Максимальний розмір повернення заощаджень — поки що до 3000 грн.

Усі пенсіонери м. Ужгорода підтримують голову Федерації профспілок України Олександра Стояна, який у виступі по радіо 13 грудня 2000 року наголосив на необхідність скасування ст. 37 Закону України «Про державну службу» і встановленнi пенсій від 165 до 450 грн.

Хотілося, щоб були створені такі пенсійні закони, які б служили людям, пенсіонерам — ветеранам праці, забезпечували б безтурботну старість та нормальне життя.

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Існують два погляди на проблему, яку порушено у цьому листі. Одні вважають, що умови розрахунку пенсії повинні бути однакові для всіх, інші — що окремі категорії громадян мають право на підвищену пенсію. І, мабуть, справа не в тому, щоб зменшити пенсії держслужбовцям (стаття 22 Конституції України забороняє приймати законодавчі акти, які звужують зміст та обсяг існуючих прав громадян), а в тому, що жодних питань не було б, якби пенсії іншим категоріям пенсіонерів розраховувались і виплачувались відповідно до діючого закону про пенсійне забезпечення, прийнятого у 1991 році. Але 1992 року було введено граничне обмеження пенсії, яка не може перевищувати трьох мінімальних (на даний час це 102 грн.) для більшості пенсіонерів і чотирьох мінімальних (136 грн.) для професій за списками №1 і №2. На держслужбовців, а з 1999 року і на деякі категорії науковців, таке обмеження не поширюється.

Зараз у рамках пенсійної реформи вже підготовлено до другого читання новий пенсійний закон, який передбачає визначення розміру пенсії залежно від заробітку за усі роки праці та трирівневу систему пенсійного забезпечення, яка включає й особисті пенсійні рахунки. Але і в проекті цього закону збережено пільгу для держслужбовців у вигляді розрахунку пенсії із середнього заробітку за останні 10 років. Ясно, що він буде вищий, аніж за всі роки роботи.

Напевно, держава має стимулювати працю за окремими професіями, але це, по-перше, не повинно бути у масовому порядку, як із держслужбовцями, а, по-друге, лише за наявності відповідних коштів і лише тоді, коли пенсії інших категорій пенсіонерів будуть не нижчi за межу малозабезпеченості.

Якщо ми хочемо, щоб усе було по-справедливому, то будь-які пільги та доплати повинні бути включені у заробітну плату, виходячи з якої й визначатиметься пенсія. А штучний поділ пенсіонерів на «білих» і «чорних», як це робиться зараз, лише створює зайву напругу в суспільстві.