Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Не салом єдиним...

Дещо про предмет національної української гордості
30 липня, 00:00

Чи мало чого, однак, ми колись не уміли, не мали, не хотіли й не могли. Тепер же тільки встигай читати, сприймати і усвідомлювати себе частиною чогось великого й цілого. У тому числі і в процесі навіть такого інтимного акту, як заливання за комір. За вітчизняними горілками, звірившись із їхніми етикетками, можна вивчати природу України: «Фірмова горілка «Печенізьке поле» має особливий аромат та смак рослин українського степу»; її історію: «Таємнича вода Холодного Яру, що вже понад тисячоліття живить корені славетного дуба, віднині надає свій чудодійний потенціал людям: саме на ній базується елітна горілка «Холодний Яр»; літературу: щоправда, нещодавня знахідка — горілка із гучною назвою «Заповіт» — дещо дивно трактує останнє волевиявлення великого Кобзаря: «Пам'ятай: ніщо так не скорочує життя, як очікування першої чарки»; а також характерні особливості народного побуту («Золота нива»):

«І чарка є; і до чарки є;І
жінка є; і теща зрідка... є.
А чого ми оце сидимо?
Нумо, до діла, куме!
За злату ниву!
І життя щасливе!»
Якщо ж у вас поки що не вистачає коштів на «міцність традицій», тобто на ознайомлення з біографіями гетьманського корпусу України за допомогою горілки «Гетьман», яку, звичайно всі «шанують та вшановують», то для підтримки «прагнення волі» підійде й «Тарас». І пляшка показна, і шедевр шевченківського живопису «Селянська родина» для підвищення культурного рівня сім'ї дуже доречний. І патріотично, оскільки «в цій пляшці, як запевняють нас виробники, — справжня українська горілка. Скуштуйте смак української горілки і ви пізнаєте Україну!» Проблема інтеграції України в співтовариство націй, виявляється, вирішується значно кондовіше, полотняніше й домотканіше, аніж видається всім політикам, спортсменам і діячам мистецтв, разом узятим.

Ну й, звичайно, пізнаючи Україну за горілчаними етикетками, складно обійти флагмана горілчано-національного красномовства й виховання — фірму «Алко». «Зайці» київських трамваїв іще не забули повної турботи про людей і розуміння їхніх сподівань реклами «Княжого келиха». Пасажир, який синіє на ній, благав доброго контролера не забирати останні копійки на національно не маркірований проїзний квиток, а залишити їх страждальнику-патріоту на вечірню чарку «Княжого келиха».

Судячи з усього, контролер мав розплакатися і одержати свою частку. «Шедевр рецептури, еталон якості, взірець вишуканого смаку — одна з перших горілок незалежної України стала першою на Батьківщині справді народною горілкою», — довірчо повідомляє нам скромний виробник. І дійсно, хіба німецький народний автомобіль або скандинавський народний капіталізм зможе наздогнати справжнє слов'янське ноу-хау — «народну горілку».

Вивчаючи шедеври патріотичного пляшкового епосу, приходиш до висновку про те, що активне відмирання в нас інституту здачі склотари — явище глибоко закономірне.

І справді, як же можна нести кудись на переробку таку ідеологічно вивірену та патріотично маркіровану річ. А раптом у неї через недогляд або, втративши пильність, наллють якусь «Кремлівську» або «Абсолют»? Адже в справі національного виховання дрібниць не буває...

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати