Неактуальні або недосяжні

На початку українсько-російської війни у ЗМІ та в суспільстві активно обговорювалися проблеми забезпечення житлом військових чи потреба у створенні окремих центрів реабілітації. Зараз через політичні зміни в країні увага акцентована на іншому. Але труднощі з житлом, лікуванням, пільгами на проїзд чи на отримання землі нікуди не поділися. У ГО «Юридична сотня» (одна з перших волонтерських ініціатив, яка організувала надання юридично-правової допомоги учасникам Революції Гідності та АТО/ООС) разом з фондом Kantar оцінили, як держава турбується про військових і наскільки якісно виконує своє зобов’язання щодо надання соціальних пільг.

СОЦІОЛОГІЧНА КАРТИНА

Експерти ставили за мету дізнатися, що, власне, військові знають про передбачені для них пільги і як ними користуються. Соціологічне опитування проводилося у вигляді інтерв’ю. У ньому взяли участь 1215 осіб, серед яких учасники АТО/ООС, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій в Афганістані та постраждалі під час Революції Гідності.

Загальні висновки дослідження засвідчили, що треть опитаних мала досвід порушення їхніх прав як ветеранів. Приміром, комусь відмовили у працевлаштуванні через ветеранський статус. При цьому про позитивний досвід захисту своїх прав говорить 17% респондентів. Ще 43% вказують, що теоретично знають, як захистити свої права, але такого досвіду не мали.

На основі дослідження всі пільги, гарантовані державою, експерти поділили на кілька груп — за рівнем затребуваності та якістю їх надання. Приміром, у зону «потрібних» пільг, тобто тих, які мають найбільший попит і найкраще працюють, потрапили безкоштовний або пільговий проїзд у транспорті, пільги на житлово-комунальні послуги, виплати до 5 травня (щорічна одноразова грошова допомога), щорічне медичне обстеження та диспансеризація і додаткова оплачувана відпустка (14 днів).

До пільг, які потрібно запроваджувати і популяризувати, зарахували першочергове безоплатне зубопротезування, пріоритет у державному забезпеченні житлом, безповоротну фінансову допомогу і забезпечення автомобілем.

Щодо автомобілів, експерти одразу застерігають, що держава не забезпечує ветеранів машинами, бо цього немає в законах. За словами Олександра КОЗИРЄВА, соціолога компанії Kantar, це так звана неіснуюча пільга: «Існують пільги, які ветерани хотіли б отримати, але поки що вони для них не передбачені. Наприклад, немає державних програм на пільгові кредити на житло, чого хочуть ветерани, діють лише місцеві програми. Те ж саме стосується права на автомобілі».

«НАЙБІЛЬШИЙ ПОПИТ МАЄ МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»

Серед пільг, які потребують покращення, учасники дослідження вказали отримання земельної ділянки. Із цим справді сутужно. Наразі землю отримало лише 22% ветеранів. У столиці є чимало прикладів, як військовим доводилося місяцями чекати на відповідні рішення Київради, а коли землю зрештою отримували, виявлялося, що ділянки непридатні ні для ведення сільського господарства, ні для будівництва житла.

Також ветерани зазначали, що хочуть кращої медичної підтримки. Наразі право на медичне обстеження та диспансеризацію військові оцінили на «задовільно». Як з’ясувалося під час опитування, мало хто обізнаний з правом отримати компенсацію за навчання в закладах вищої освіти. Таким правом скористалося лише 5% респондентів. Разом з тим у переліку пільг, від яких можна відмовитися, 49% респондентів відзначили безкоштовне встановлення квартирного телефону.

«Це дуже невелике і загальне дослідження, яке показало, які окремі теми, пільги та категорії слід вивчати далі, — коментує результати Юлія МОРІЙ, юристка ГО «Юридична сотня». — При цьому ми бачимо загальну тенденцію, що найбільшим попитом користуються матеріальні пільги і матеріальне забезпечення. Ми це обов’язково врахуємо, готуючи відповідні пропозиції до законодавчих змін до парламенту й уряду. Також держава не повинна відмовлятися від інших пільг, які мають меншу підтримку у ветеранів. На них теж є запит окремих людей, наприклад, потреба у навчанні та власному бізнесі, і такі можливості також потрібно забезпечувати».

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД

Поза рамками опитування залишилася проблема, як саме вдається отримати пільги від держави. Адже спочатку потрібно довести свій статус, зібравши купу необхідних документів, потім через соцслужби оформити право на відповідну пільгу — і чекати.

«Я входжу до комісії в Київській області щодо визначення, кому надавати матеріальну допомогу, — зазначила під час презентації дослідження Тамара ШВЕЦЬ, дружина героя Небесної Сотні. — Я бачу, наскільки деградовані та безвідповідальні там працівники, тому хлопці, які сидять вдома, маже нічого не знають про передбачені для них гарантії, а їхні запити й потреби теж ніхто не вивчає. Коли ветеран, який захищав країну і повернувся додому живий, потім принижується через ці пільги, це травма. На сьогодні це приниження як для родин, так і для самих ветеранів».

Також ветерани нарікали, що держава часто пропонує ті пільги, які для військових не актуальні, а те, чого вони дійсно потребують, залишається недосяжним. «Як учасник бойових дій, я вважаю, що пільги мають бути максимально персоналізовані, тобто з орієнтиром на конкретного бійця, щоб він міг самостійно їх собі вибирати, і то з можливістю щомісячних коригувань, — прокоментував у ФБ оприлюднені результати дослідження Богдан Шкодин. — Це якщо планувати пільги насправді для добра того, хто це заслужив, а не для галочки. Так, це буде не просто, але справедливо і максимум корисно».

У «Юридичній сотні» зазначають, що дійсно державі варто змінювати систему надання пільг. Юлія Морій пропонує формувати індивідуальний пакет для кожного ветерана. «Так само комунікаційна стратегія має формуватися відповідно до потреб кожної категорії, — продовжує юристка. — Хтось багато спілкується зі своїми побратимами, довідуючись про пільги, а хтось дізнається про це з радіо. Тому держава має охопити всі ці джерела інформації».