Недитячий переполох

Батьки дошкільнят з нетерпінням очікують наближення весни, коли розсилаються запрошення до дитячих садків. Зокрема, ті, хто зареєструвався на порталі дошкільної освіти і став у чергу до обраного одного чи кількох дошкільних закладів освіти. Київ та інші міста України перейшли на процедуру електронного запису до дитсадків кілька років тому. Механізм себе цілком виправдав.

Але цього року у столиці стався свого роду збій у процедурі. Крім відомостей про ім’я дитини, дату народження, номер та серію свідоцтва про народження, потрібно вносити дані про місце реєстрації дитини. Тобто кияни за пропискою стали пільговою категорією і посунули вниз у списку всіх, хто не вказує Київ як місце реєстрації.

Така новація всерйоз стурбувала батьків. Потрапити до дитсадка у щільно населених районах, де місце в черзі може бути 200-м чи 300-м, і так видається як щось неймовірне. А після нововведення з реєстрацією шансів стає ще менше. Однак у київській мерії запевняють, що новація — тестова. До чого ж тоді готуватися батькам?

ЯК ГРОШІ ХОДЯТЬ ЗА ДИТИНОЮ

Раніше Олексій РЕЗНІКОВ, тоді — заступник голови Київської міської державної адміністрації, коментував журналістам, що столичні дитсадки вкрай переповнені: на 100 місць зараховано 122 дитини. Місто намагається розв’язувати проблему, будуючи нові садочки (зараз їх понад 500) і повертаючи до комунальної власності раніше орендовані приміщення дошкільних закладів. Завдяки цьому торік було передбачено створити 2,2 тисячі місць у дитсадках.

За словами Резнікова, минулого року столичні садки відвідувало 112 тисяч дітлахів. З них 10% — це не кияни. Але, наприклад, у Святошинському районі ці показники більші: 52% дошкільнят — діти з прилеглих до столиці  територій. Рік тому секретар Київради Володимир Прокопів заявляв, що столична влада планує запровадити плату за навчання в дошкільних навчальних закладах і школах для іногородніх. Але для мешканців населених пунктів, які приєднаються до агломерації «Великий Київ», діятимуть преференції.

Агломерація поки не створена, а от платні комунальні дитсадки вже можливі. Так, 13 вересня 2018 року Київрада ухвалила рішення «Про затвердження Порядку здійснення видатків на дошкільну освіту в місті Києві на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості». За дітей, не зареєстрованих у Києві (крім дітей внутрішньо переміщених осіб та дітей учасників АТО), встановлюється плата за надання дошкільної освіти в комунальному закладі. Це 2500 гривень на місяць. Саме стільки надається із міського бюджету на виховання одного дошкільняти.

Депутати назвали цей принцип так: «Гроші ходять за дитиною». У разі з іногородніми сплачувати за виховання в дитсадку можуть батьки або місцева влада, об’єднані територіальні громади, членами якої є мама і тато дитини. Якщо не вдасться потрапити до комунального дошкільного закладу, депутати пропонують альтернативу — приватні садочки. Платити за них також можуть органи місцевого самоврядування, але тільки 2500 гривень. Решту доплачують батьки.

ТЕРНОПІЛЬСЬКА НАУКА

Та як не крути, гарантоване право на безоплатну дошкільну освіту вже порушено. Міністерство освіти і науки надіслало до голови КМДА Віталія Кличка листа з проханням переглянути рішення Київської міськради. У Міносвіти наголошують, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути підставою для обмеження прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Також відомство нагадало про досвід Тернополя, де минулого літа місцева влада встановила плату за відвідування дитсадків дітьми, зареєстрованими в іншому місті. Це рішення стало предметом судового спору. Позов до Тернопільського окружного адміністративного суду подали батьки, чию дитину не пустили до дитсадка посеред навчального року. Представник місцевого управління освіти пояснював у суді, що хоч батьки зверталися до об’єднаної територіальної громади, членами якої вони є, за оплатою освітніх послуг, оскільки ОТГ не підписала договору з містом, родина повинна платити за відвідування дитсадка. До речі, тернопільські тарифи — 1215 гривень.

Зрештою, суд визнав незаконним встановлення плати за здобуття дошкільної освіти для дітей без тернопільської прописки (рішення від 7 листопада 2018 року у справі № 1940/1387/18). Аргумент — це порушує статтю 53 Конституції, що держава забезпечує доступність та безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

«ДЕПУТАТИ ЗАБУЛИ ПРОПИСАТИ МЕХАНІЗМ»

Після Тернополя про аналогічне рішення почали міркувати в міській раді Луцька. Поки що питання зависло у повітрі. Можливо, досвід Києва ще чогось навчить. Бо питання не лише в сумі, а в тому, як її роздобути: або виймати із власної кишені, або випрошувати в місцевих органів влади. Як показав досвід Тернополя, не всі чиновники на це погоджуються.

«Депутати забули виписати механізм, як територіальна громада має дізнатися, що вона комусь щось винна і як саме їй провести цей платіж. От порядок уже діє, а директори дитсадків що мають казати батькам без реєстрації, в яких підійшла черга? Ідіть у свою сільраду і вимагайте, нехай за вас заплатять? Та я вже знаю, куди пошле голова сільради маму з таким проханням і Київрадою разом, — коментувала у «Фейсбуці» Олена БОНДАРЕНКО, співголова громадської організації «Батьки SOS». — Загалом ідея хороша — примусити кожну громаду дбати про своїх мешканців: забезпечувати роботою, будувати дитсадки і школи. Не хочеш цього робити — плати тим, хто дбає. Але це точно не клопіт батьків — оплачувати комунальні дитсадки або ж вимагати оплати за місцем реєстрації».

СКРІНШОТ, СУД І ДОГОВІР ОРЕНДИ

Олена Бондаренко радить батькам зберігати скріншот свого місця у черзі до дитсадка і в разі виникнення конфліктної ситуації готуватись до судів. Усі сподіваються на прозріння депутатів. Так чи інакше, батьки, які навіть не зареєстровані в Києві, але тут працюють, сплачують податки саме до столичного бюджету.

Реакція батьків, певно, стурбувала київських чиновників. Радник заступника голови КМДА Андрій МІРОШНИЧЕНКО після хвилі обурень заявив, що новий порядок зарахування в електронній черзі до столичних дитсадків остаточно не затверджений.

Крім цього, за словами Мірошниченка, обурення частково пов’язане з тим, що для реєстрації дитини в орендованому помешканні необхідні офіційні договори з орендодавцями. Їх мають далеко не всі, бо тоді орендодавцю потрібно сплачувати податки, а для орендаря це — більша плата за житло. Та навряд чи вдасться одним махом розв’язати дві різні проблеми.