Перейти до основного вмісту

Непростий шлях із аутсайдерів

З’явився черговий список кращих вишів світу. Київський національний університет імені Тараса Шевченка потрапив у групу «441-450». Чи є привід для радості?
12 вересня, 17:09

Британська міжнародна компанія Quacquarelli Symonds (QS) представила щорічний рейтинг найкращих вишів світу QS World University Rankings. При його формуванні автори рейтингу враховували академічну репутацію вишу, репутацію випускників і вишу серед роботодавців, кількість студентів на факультеті, співвідношення кількості викладачів і студентів, кількість іноземних студентів, цитованість публікацій співробітників університету. Було проаналізовано понад сімсот вишів світу й розставлено їх у рейтинг кращих: від першого місця — до групи «701+».

Перші позиції рейтингу традиційно посіли навчальні заклади Великобританії та США. Очолив рейтинг Массачусетський технологічний інститут (США). На другому місці — Гарвард (США), на третьому — Кембридж (Великобританія), який до того кілька років поспіль посідав першу позицію рейтингу. Також до десятки увійшли Університетський коледж Лондона, Оксфорд (Великобританія), Королівський коледж ( Великобританія), Єльський університет (США), Стенфордський університет (США), університет Чикаго (США), Прінстонський університет і Каліфорнійський технологічний інститут (обидва — США). У другій десятці вже фігурують: один університет Швейцарії та два — Канади. Усі інші позиції займають знову ж таки виші Великобританії та США.

До кращої тридцятки увійшли також Університет Гонконгу, Австралійський Національний університет, Національний університет Сінгапуру, Федеральна політехнічна школа Лозанни (Швейцарія), Університет Токіо (Японія).

У першій сотні, окрім вищеназваних навчальних закладів, опинилися виші з Данії, Німеччини, Нідерландів, Ірландії, Швеції, Фінляндії, Тайваню, Нової Зеландії. На 116-й позиції розташувався російський виш — Московський інститут ім. Ломоносова.

На 399-й сходинці рейтинг завершується, і далі виші вже не обіймають конкретне місце, а входять до груп. Скажімо, цього року до крупи «441-450» потрапив і Київський національний університет ім.Тараса Шевченка. Минулого року він був у групі «501-550». Національний університет «Київський політехнічний інститут» потрапив до групи «601-650», Донецький національний університет та Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» — у групу «701+».

Тобто, з одного боку, прогрес — очевидний: Університет ім.Тараса Шевченка посунувся вгору з однієї групи — в іншу, а кілька інших вишів — потрапили у список. Із другого — це ще навіть не персональне місце в рейтингу, якому варто радіти та яким пишатися. Це — не краща сотня, й навіть не краща друга чи третя сотня. Якби, скажімо, список охоплював кілька тисяч вишів, то, безперечно, ще більше українських університетів потрапили б до нього. Але чи варто вважати такі позиції в рейтингу успіхом та коли, нарешті, українські виші потраплятимуть у сотню кращих?

КОМЕНТАР

«УКРАЇНСЬКИМ ВНЗ ПОТРІБНО ШУКАТИ СВОЮ НІШУ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ»

Ігор ЛІКАРЧУК, директор Центру тестових технологій і моніторингу:

— На фоні світових університетів ми є надзвичайно непрезентабельними. І тут є кілька причин. Перша — це, безумовно, злиденне фінансування вищої освіти. У нас кошти виділяються частково на утримання університетів і практично не виділяються на їхній розвиток — на науку, на реформування вищої освіти. В цьому контексті ми приречені.

Друга причина — наші університети не можуть знайти своє місце в сучасній вищій освіті. Багато з них перетворилися просто в такі собі величезні супермаркети, де можна купити диплом: не ходиш на заняття, платиш гроші, купуєш курсову, дипломну, магістерську, кандидатську, докторську...

Ми успішно програли у багаторічній епопеї участі в Болонському процесі, який мав би наблизити українську вищу освіту до європейських стандартів. Ми посіли передостаннє місце серед країн-учасниць Болонського процесу за рейтингом, який склали самі країни-учасниці цього процесу. Тобто ми не просунулися ні на йоту вперед.

І третя причина — це те, що ректори наших вишів не хочуть реформування вищої освіти. Їх влаштовує та ситуація, яка є нині. Серед ректорів є Герої України. Жодного українського ВНЗ немає у світових рейтингах, але є Герої України... Переважна більшість українських університетів не може похвалитися публікаціями своїх учених у світових наукових виданнях. Багато наших вишів приймають на навчання абітурієнтів, які нічого не знають, в яких середній бал атестата — нижчий 145-ти...

Українським вишам потрібно шукати свою нішу в системі вищої освіти, в якій вже давно є лідери й аутсайдери. І щоби пробитися з аутсайдерів у лідери, потрібно дуже багато зробити.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати