«Оптимізація» дійшла і до столиці

Програма оптимізації мереж навчальних закладів дійшла і до Києва. Раніше міністр освіти, науки, молоді та спорту Дмитро Табачник заявляв про необхідність скорочення малокомплектних шкіл, у першу чергу це стосувалося тих закладів, де є класи, у яких навчається до десяти учнів. Таких у відомстві нарахували близько 600-т. Тепер же міністерство надіслало столичному управлінню освіти розпорядження про те, що треба скоротити класи, де навчається менше ніж 20 учнів. Тобто у класах, де раніше вчитель працював з 10—12 учнями, їх буде удвічі більше.

«День» уже писав про ставлення директорів сільських шкіл до закриття малокомплектних навчальних закладів. На їхню думку, не вивчивши структури освіти на селі, закривати навчальні заклади не можна. Те ж саме стосується і скорочення класів у школах. У відомстві говорять, що це робиться заради економії бюджетних коштів, а також у зв’язку з демографічною ситуацією: оскільки в 1990-х роках був спад народжуваності, зараз на навчання йде менша кількість дітей. З цієї причини торік в Україні було закрито 115 навчальних закладів. «Демографічна ситуація є основною причиною закриття шкіл. Ми бачили постійне зменшення кількості дітей відповідного віку. За останні десять років кількість дітей шкільного віку зменшилася на 2,5 млн., а мережа шкіл за цей час скоротилася на 8%», — сказав міністр.

Але ж так буде не завжди. Незабаром до школи підуть ті діти, які народилися під час так званого демографічного буму в Україні, після якого ситуація з народжуваністю стабілізувалася. Що тоді робитиме міністерство? Як зазначив «Дню» екс-міністр освіти та науки Василь Кремень, питаннями кількості учнів у школі мають займатися органи місцевої влади, а не міністерство. У свою чергу міністр заявив, що до освітнього законодавства треба внести зміни, які стосуються мінімальної кількості учнів, на основі чого прийматиметься рішення скорочення класів чи закриття шкіл. За словами Лілії Гриневич, першого директора Центру оцінювання якості освіти, поки що в Україні є лише норма, яка кількість учнів у класі може бути максимальною.

— Органи місцевого самоврядування мають право вирішувати питання закриття чи пониження ступеню навчального закладу (у сільській місцевості — за згодою громади), або ж визначення кількості учнів у класах у тій чи іншій школі, — продовжила Лілія Гриневич. — Для всіх є очевидним, що зменшення кількості учнів у класі до 20-ти лише сприяє навчанню, адже тоді більше враховуються індивідуальні особливості дітей, а вчитель може більше приділити їм уваги. Проте це обмежується тими фінансовими ресурсами, які є в органі місцевого самоврядування для утримання шкіл. У місті Києві завжди було багато спеціалізованих закладів та шкіл нового типу, де є поглиблене вивчення предметів. Часто класи ділилися на групи. Міністр освіти ніяк не може диктувати місцевому самоврядуванню, яка кількість учнів у класі має бути. Якщо органи місцевого самоврядування можуть утримувати такі класи, то закривати їх способом тиску непотрібно. Я вже не кажу про те, що є окремі певні категорії учнів, які можуть навчатися саме в класах, де є значно менша кількість дітей, до прикладу діти з особливими потребами. Ситуацію з оптимізацією треба зважувати у кожному окремому випадку. При цьому в освіті слід керуватися основним критерієм: діти можуть переходити з гірших умов навчання у кращі, а не навпаки.

Якщо у школі скоротити кількість класів, то відповідно доведеться скорочувати і штат учителів. На думку пані Гриневич, це може бути виправдано лише тоді, коли, наприклад, у школі сільської місцевості понижується її ступінь, а старшокласників переводять в сусідню школу, щоб вони могли навчатися у кращих умовах: мали лабораторії з хімії, фізики тощо. У цьому випадку вчителі, які втрачають роботу, обов’язковою мусять бути працевлаштовані. Так має бути в ідеалі. Але в Україні мало чого ідеального.

На думку експерта, міністерство мало б дати лише рекомендації щодо захисту прав дітей та працівників сфери освіти, зважаючи на оптимізацію мережі навчальних закладів. Наразі комісія Київради із соціального захисту обіцяє зробити все можливе, щоб цього уникнути. А Головне управління освіти та науки КМДА нас запевнило, що київських шкіл ця проблема таки не зачепить. «День» і надалі стежитиме за цієї темою.