Освітні округи та рівний доступ до знань

Відповідно до урядових документів, за рік в Україні створено 1500 освітніх округів. Саме на них покладаються надії у забезпеченні рівного доступу до якісної загальної середньої, позашкільної освіти, допрофесійної підготовки, неперервної освіти. В їх компетенції також координація діяльності навчальних закладів, що входять до нього. На громадських засадах діє рада округу, в яку входять авторитетні керівники і педагоги — тобто це водночас педагогічний та громадський проекти. На підставі її рішення відділом освіти певного району визначаються один чи декілька опорних загальноосвітніх навчальних закладів, навколо яких групуються інші, менш потужні. Наведені ідеї, зазначив «Дню» начальник Управління освіти і науки облдержадміністрації Олександр Пастовенський, висловлювались іще у 2000 році. З 2006-го почалися спроби їхнього втілення, а більш активно їх стали впроваджувати у 2007 році. Зараз на Житомирщині створено 73 освітніх округи, але цей показник може змінюватися в залежності від конкретної ситуації.

Визнанням вдалого досвіду області на даному напрямку стала нарада за участю освітян Київщини, міністра Дмитра Табачника, інших урядовців, голови облдержадміністрації Сергія Рижука, що її недавно провели у Черняхові. Начальник Черняхівського районного відділу освіти Григорій Сташенко розповів кореспондентові «Дня», що всього у районі 27 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких налічується 540 класокомплектів. Створено 6 освітніх округів. Базовими для них стали найкращі загальноосвітні школи І—ІІІ ступенів, в тому числі Селянщинський спортивний ліцей і Черняхівська гімназія ім. І.Саєнка (там побували учасники наради). Всього у районі нині є 7 шкіл нового типу — три ліцеї, три гімназії і один колегіум. Опорні школи першочергово забезпечуються шкільними автобусами та комп’ютерною технікою. Але головне, що вони мають потужний кадровий потенціал, як адміністративний, так і педагогічний. Наприклад, в Селянщинському спортліцеї, окрім директора, працюють три заступники, і в їх завдання входить керівництво відповідними напрямками у інших школах округу, в тому числі малокомплектних. Плюс ними опікуються фахівці ліцею — психолог, педагог-організатор, соціальний психолог, учитель музики. У результаті й в малокомплектних школах ведеться науково-методична робота, їхні учні беруть участь в предметних олімпіадах, а вчителі конкурують за звання «Вчитель року», приїжджають на засідання методичних комісій, беруть участь в атестаціях. Тобто занурюються у педагогічне життя, характерне для великих шкіл. Прийшли в районі й до думки, що малокомплектні школи можна зберегти. Г.Сташенко пояснив авторові цих рядків — із причини, що район вважається найбіднішим в області (окрема тема, чому так відбувається в регіоні, де є кар’єри із розробкою цінних порід каменю. — В.К.), йому доводиться рахувати кожну копійку і бути вправним менеджером. Ноу-хау від черняхівців — усупереч усталеному погляду виявилось, що з урахуванням усіх факторів у них в районі залишати початкові школи з кількома учнями часто вигідніше, ніж переводити цих дітей до крупніших шкіл. Резони — такі заклади розміщені в малих приміщеннях, опалюються, зазвичай, дровами, і виходить, що це дешевше. Крім того, на наших поганих дорогах шкільні автобуси для підвезення школярів дуже скоро потребують дорогого ремонту (про ціни на пальне промовчимо. — В.К.). А ще головний освітянин району каже: якщо раніше при реорганізаціях малокомплектних шкіл було де працевлаштувати вчителів, які вивільнювались, то зараз вакансій немає. І це є великою проблемою не тільки району, але й області і країни в цілому. Тому важко буде зберегти для шкіл досвідчених педагогів, які показали, що здатні ефективно навчати дітей. У районі, наприклад, 10 років тому було всього 2 переможці предметних олімпіад, а зараз є 30 таких учнів, і кожен рік вихованці Черняхівщини — серед переможців і призерів учнівських олімпіад всеукраїнського рівня, конкурсів із захисту науково-дослідницьких робіт, інших різноманітних конкурсів, спортивних змагань. За цими критеріями район іде поруч з найбільшими містами області — Житомиром і Бердичевом. Показником педагогічного рівня є й такий факт, що до провідних шкіл району просять взяти дітей батьки із сусідніх районів. А на Черняхівщині пошук юних талантів, «майбутніх зірочок», як висловився Г.Сташенко, починають з дитячих садочків. Отже, дітей змалку заохочують до знань і водночас готують до конкуренції на цій ниві. Цілком очевидно, що таким дітлахам у майбутньому буде значно легше зайняти гідне місце у світі.