Озеленення чи імітація?

Щоб Київ став зеленішим та ошатнішим, міська влада робить щедрий подарунок — надає зі свого бюджету 51,3 мільйона гривень на так звані озеленювальні програми. Кошти підуть на озеленення міста, тобто на наших вулицях має з’явитися більше дерев, кущів і квітів. Ця краса має буяти завдяки поливо-зрошувальним системам, котрі теж планує встановити місто. Відповідатиме за цю роботу департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київради (КМДА). Рішення про фінансування озеленювальних програм нещодавно ухвалила постійна комісія Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Як зазначено на сайті Київради, в межах запланованих заходів цього року відбудеться обстеження та розчистка русла річки Либідь та приведення його до належного технічного стану. На це передбачено два мільйони гривень. Ще один мільйон заплановано на реконструкцію гідротехнічних споруд Либеді, в тому числі на проектні роботи. Також продовжиться розчистка та ремонт споруд на озері Голубе (це ще 2,6 мільйона гривень), заплановано благоустрій озер у парку «Нивки» (8,7 мільйона гривень). Окрім того, завершиться розробка проекту землеустрою регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови».

Чистими та облагородженими мають стати озера в Солом’янському, Святошинському, Оболонському, Дарницькому, Деснянському та Дніпровському районах. Загалом на це передбачено понад вісім мільйонів гривень. На додачу місто обіцяє закупити на мільйон гривень контейнери для збору небезпечних відходів у складі побутових (це використані елементи живлення та люмінесцентні лампи).

АКТИВІСТИ — НЕ В КУРСІ

З-поміж запланованих заходів нашу увагу привернули два пункти. Це очищення річки Либідь і документація для парку «Дніпровські острови». Як відомо, за ревіталізацію давньої річки, штучно перетвореної на каналізаційні стоки і загнаної в бетонний колектор, активно бореться громадська організація «Либідь Є». Її активісти здолали нелегкий шлях, починаючи з акцій із прибирання берегів Либеді до власного проекту в міській програмі «Бюджет участі» щодо створення набережної вздовж річки поблизу університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Тобто за останні два-три роки тема Либеді трималася в полі зору саме завдяки їхнім зусиллям. Подумалося, що міське фінансування проекту обстеження та очистки річкового русла — це й їхнє завдання. Але ні!

НА БЕРЕЗІ ЛИБЕДІ ДВА РОКИ ТОМУ. НЕЩОДАВНО ПРОЕКТ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЛИБІДЬ Є!» ПОТРАПИВ ДО МІСЬКОЇ ПРОГРАМИ «БЮДЖЕТ УЧАСТІ». ТЕПЕР В АКТИВІСТІВ БІЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, ЩОБ ОЖИВИТИ ЛЕГЕНДАРНУ РІЧКУ. ПРОТЕ ДО МІСЬКОГО ПРОЕКТУ З ОБСТЕЖЕННЯ ТА ОЧИСТКИ РІЧКОВОГО РУСЛА ЇХ НЕ ЗАЛУЧИЛИ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «ДЕНЬ»

«Про це рішення ми знаємо, але нас до відома ніхто не ставив і не просив бути співучасниками обстеження річкового русла. Можливо, заслуга наша в тому, що ми здійняли інформаційну хвилю довкола цієї теми, але це рішення ухвалено одноосібно. Може, до нас ще звернуться, — говорить Віталій ДАНИЛЕНКО, активіст ГО «Либідь Є». — На нашу думку, було б добре запросити фахівців із громадських організацій, професіоналів-активістів, щоб була більш комплексна думка з приводу цієї експертизи. Бо іноді буває більше імітації, ніж реальних справ. Для нас проект з «Бюджетом участі» є експериментом: може, все буде добре, а може, навпаки — як часом буває з міськими ініціативами. Хотілося б проконтролювати все зсередини. Ми напишемо звернення до бюджетної комісії та з’ясуємо усі підводні камені».

«День» надіслав інформаційний запит до Київської міської держадміністрації, щоб там пояснили, як відбуватиметься експертиза Либеді, з чиєю участю й чи запросять до співпраці громадських активістів. Про відповідь поінформуємо читачів.

ПРИЗАБУТІ ОСТРОВИ

Острови Жуків, Оболонський, Венеціанський, Козачий, Долобецький, Ольгин та інші (загалом 34 об’єкти) ще  2004 року за рішенням Київради увійшли до складу регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови». Нагадаємо, саме для цього парку міська влада планує розробляти проектну документацію. Цікаво, що у рішенні Київради про створення парку 13 років тому йшлося, що необхідні документи, зокрема проект організації та проект утримання парку, мало підготувати комунальне підприємство «Плесо». Виходить, досі ця документація не готова?

Чомусь до парку увійшли не всі острови на Дніпрі у межах Києва, а всього їх 41. Поза увагою чиновників залишилися найбільші за площею — Труханів, Галерний та ін. І про це зауважувала громада теж ще 2004 року. Нині кілька громадських організацій започаткували традицію — щороку проводити генеральне прибирання парку «Дніпровські острови», оскільки його оази захаращені сміттям.

Як з’ясував «День», кілька років тому експерти Національного екологічного центру України зверталися до Кабінету Міністрів та Генеральної прокуратури з вимогою розслідувати, чому КП «Плесо» не опікується парком «Дніпровські острови», зокрема, не розробило зонування, не створило адміністрацію тощо. Про причини такої неуважності «День» теж поцікавився у відповідального комунального підприємства — в інформаційному запиті.

«РЕАЛЬНОГО БЛАГОУСТРОЮ НА ВОДОЙМАХ НЕМАЄ»

До речі, за часів головного архітектора Києва Сергія Целовальника (2011—2015 рр.) активно просувалася міська програма «Дніпровська перлина», котра мала на меті зберегти долину річки Дніпро, в тому числі його береги, схили та пагорби. Однак активісти вважали цю програму ширмою для забудови річкової прибережної зони. Схожа доля може спіткати і деякі острови згаданого парку, котрі перетворюються на будівельні майданчики. Приміром, Жуків острів, який має заповідний статус, «обріс» маєтками на мільйони гривень. Зараз Генеральна прокуратура повертає привласнені під котеджі землі у державну власність.

Загалом рішення міста фінансувати розвиток парку «Дніпровські острови» є хорошою ініціативою. Треба тільки, щоб справді все було так, як обіцяють чиновники. Як пояснив еколог Національного екологічного центру України Олександр СОКОЛЕНКО, регіональний ландшафтний парк «Дніпровські острови», як і решта аналогічних заповідних об’єктів, фінансується не з державного бюджету, як, наприклад, національні природні парки, а з міського. Але більшість таких об’єктів насправді існують на папері та ніяк не фінансуються місцевими органами влади. Щоб цього разу кошти дійсно пішли за призначенням, активіст радить громаді пильнувати за усіма озеленювальними програмами.

«Такі програми потрібні, бо зелені насадження в місті перебувають у жахливому стані. Потрібен контроль, щоб ці гроші не розпилили. Щоб не було так, що за документами щось поливали, щось проклали, а потім виявиться, що нічого не працює, — продовжує Олександр Соколенко. — Київ витрачає значні кошти на різні програми, а по факту не бачимо жодного результату. Бо чимало таких проектів створюється, щоб розтягнути гроші або отримати можливість будувати комерційно вигідні об’єкти. А реального благоустрою на водоймах немає. У більш-менш хорошому стані міські пляжі. Але варто зайти у найближчі кущі — і там стихійні звалища. Берегові лінії в межах Києва — у жахливому стані. Програми є та будуть, але ситуація від цього не покращується».