Палац при світлі місяця

Ханський палац огорнула темрява, заграла народна музика, й вечірні гості стародавньої столиці Кримського ханства, Бахчисарая, завмерли в очікуванні... 25 вересня в Бахчисарайському історико-культурному заповіднику відкрили браму в минуле і презентували унікальну нічну екскурсію з елементами перформансу.

Ханський палац приваблює до невеликого Бахчисарая туристів із усього світу. Нині співробітники музею мають цікаву пропозицію для найдосвідченіших мандрівників. Ознайомитися з новою екскурсією приїхало близько 80 гостей із усього Криму.

— Будь-який початок — це великий крок, на нього потрібно зважитися, знайти однодумців, — почав урочистий вечір директор Бахчисарайського заповідника Валерій НАУМЕНКО. — Сьогодні ми відкриваємо нову сторінку сучасної історії Ханського палацу. В екскурсії ми не прагнемо відтворити всю його історію, збудувати лінію загальновідомих історичних фактів, не це головне сьогодні ввечері, головне — проникнутися атмосферою дивовижного місця, в якому ми маємо честь і щастя перебувати. Ми хочемо зрозуміти, чи можна змінюватися, удосконалюватися, зберігши пошану до нашої пам’ятки. Ми умисне забарилися з екскурсією: важливо почати, коли Ханський палац огорне темрява.

Далі гостей поділили на дві групи. Перша відразу вирушила до палацу, а друга мала можливість пройти головною площею мініатюрного міста, освітленого місячним світлом. У XVI столітті тут була столиця Кримського ханства, засновник якого — Хаджі Герай, званий в народі Мелеком (Ангелом). «Воздух дурманящий Бахчисарая, словно вином опьяняет сердца. Город — преданье! Легенда седая. В небо летят минареты дворца...» — з таких рядків біля мечеті XVI сторіччя почалась екскурсія. Біюк Хан-джамі (Велика Ханська мечеть) прикрашена двома мінаретами заввишки 28 метрів. Підсвічування робить їх особливо таємничими на тлі темного зоряного неба. Поряд із мечеттю — ханська ложа, де молився сам хан, далі — кладовище, на якому поховані ханські правителі. Відвідини кладовища у вечірню екскурсію не входять. Група проходить повз господарські приміщення, де розташована стайня, повз білосніжні мармурові фонтани та знамениту Соколину вежу (Тоган-Кулесі), про яку, зберігаючи інтригу, екскурсантам обіцяють розповісти пізніше.

Під покровом ночі ліричні розповіді про Ханський палац сприймаються особливо проникливо, їх легко уявити. Перлове намисто... Кольором воно схоже на місяць, який яскраво світить над Бахчисараєм. Саме з намистом мандрівники часто порівнювали палац, усі об’єкти якого, зведені довкола головної площі, неначе нанизані на тонку нитку намистини. І екскурсанти, ознайомившись із кожною будівлею, нанизавши їх на нитку своєї уяви, підійшли до головного входу, щоб, нарешті, опинитися в потаємних двориках.

У першому дворику на лавках сиділи в очікуванні прийому посли і дипломати. Коли приходила їхня черга, вони входили через портал Залізних дверей або портал Алевіза, названого на честь венеціанського майстра. Напис на порталі арабською мовою славить хана і нагадує про дату спорудження будівлі: 909 рік — за мусульманським календарем Хіджра та 1503-й — за григоріанським. Для екскурсантів величні двері закриті, й до зали Дивану, де вирішувалися політичні й економічні питання, входять через звичайні двері, розташовані поруч. У залі Дивану грає музика, й, на здивування гостей, виходить сам хан зі своїм сином. Правитель поважно прогулюється залою в очікуванні іноземних послів.

А вирішивши державні питання, можна й відпочити, завітавши до трояндового саду. Там хан з іноземними гостями пив каву, спостерігав за золотими рибками в басейні та вдихав аромат квітів. Пройшовши стежинами, екскурсійна група перейшла в Літню альтанку, щоб звідти спостерігати за садом, послухати дзюрчання маленького фонтанчика, розташованого усередині, й знову зустріти хана, який насолоджувався нічною тишею, виконавши свої обов’язки.

Як почесних гостей, екскурсантів ведуть не до звичайної, а до Малої палацової мечеті, де молився лише хан і його близьке оточення. Головна особливість кожної мечеті — молитовна ніша — міхраб, обернена на південь, де розташована головна святиня мусульман — Мекка. У мечеті можна побачити білий халат паломника та стародавній Коран.

Багато легенд у Бахчисараї пов’язано з фонтанами. Біля мечеті розташовані аж два знамениті фонтани: Золотий фонтан, побудований 1733 року, і Фонтан сліз, датований 1764 роком, який оспівав Олександр Пушкін упоемі «Бахчисарайський фонтан».

Яке ж місце найцікавіше в палаці? Напевно, гарем — місце, про яке часто жартують, але мало знають сучасні люди. До речі, й у стародавні часи про це місце знали небагато, тому що воно захищене високою огорожею, і жоден мандрівник або історик не зміг би сюди зазирнути. У оригіналі «гарем» звучить, як «хорам», і означає заборонене, заповідне місце, де діють особливі правила етикету. Часто помилково вважають, що гарем — це велика кількість жінок. Насправді в кожному гаремі — лише одна дружина, в якої свої кімнати, місця для прогулянок і слуги. У чоловіка могло бути лише чотири гареми, тобто чотири жінки. У помешканні хазяйки — розкіш. Розписний посуд, килими ручної роботи, різьблені скрині та шафи, музичні інструменти — все, що треба для комфортного життя.

Поряд із єдиним гаремом, що зберігся, розташована Соколина вежа, про яку нам обіцяли розповісти на початку екскурсії. Крім того, що там, як зрозуміло з назви, жили соколи для полювання, вежа виконувала й іншу функцію. Жінка з гарему могла підніматися нагору та спостерігати, що відбувається в місті, залишаючись непомітною для сторонніх очей.

Після закінчення екскурсії для присутніх прозвучав вірш кримськотатарською мовою, і, натхненні та сповнені вражень, усі знову попрямували в самий центр стародавнього міста, де на них чекав виступ кримськотатарського фольклорного ансамблю «Крим». Кримське ханство проіснувало 342 роки й продовжує свою історію в цьому живому заповіднику.

Азіз АБДУЛЛАЄВ, заступник голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим:

— Наше життя проходить у метушні, клопоти нас затягують. А красива та цікава історія допомагає подивитися на світ по-новому, відчути себе частиною цієї історії й, можливо, дати оцінку тому, що відбувається зараз. Стає цікаво: а що було в моїй сім’ї, звідки йде моє коріння? Гадаю, наше завдання — інтеграція духовності, культури та поваги між народами. Криму потрібний такий підхід до історії. До речі, можливо, що за умови набору груп екскурсії кримськотатарською мовою також організовуватимуться.

Аліє ХАМЗІНА, екскурсовод:

— Сьогодні час був необмежений, тому ми змогли показати історію Ханського палацу так, як хотіли, адже палац — єдина така архітектурна пам’ятка, аналогів у світі немає.