«Перемог по-російськи» не буде

Також МОК позбавив Олімпійський комітет Росії акредитації та довічно дискваліфікував сумнозвісного Віталія Мутка та Юрія Нагорних. Міжнародний олімпійський комітет (МОК) відсторонив збірну Росії від участі в зимовій Олімпіаді в корейському Пхенчхані, позбавив Олімпійський комітет Росії акредитації та довічно дискваліфікував сумнозвісного Віталія Мутка та Юрія Нагорних. Це рішення, яке оголосив президент МОК Томас Баху в Лозанні, викликало багато бурхливих коментарів у світових медіа, що часом були сповнені злими і зловтішними жартами. Російські медіа традиційно відгукнулися сплеском картонного патріотизму.

Втім, рішення МОК є в певному сенсі унікальним в історії олімпійського руху і заслуговує на окрему увагу.

Історія олімпійського руху знає багато випадків відсторонення команд окремих країн від участі у змаганнях з різних мотивів. Як правило, це були політичні мотиви, які трактувалися як порушення духу і принципів Олімпійської Хартії.

ФОТО РЕЙТЕР

Так, в 1920 від участі в олімпіаді в Антверпені було відсторонено команди п’яти країн, через звинувачування їх у розв’язуванні Першої світовій війні. Це були: Австрія, Болгарія, Туреччина, Угорщина та Німеччина.

На олімпіаді 1924 в Парижі заборону на участь через розв’язування Першої світової було продовжено для команди Німеччини, але команди інших країн було допущено до змагань.

На олімпіаді 1948 в Лондоні було відсторонено команди Німеччини та Японії через розв’язування Другої світовій війні.

В 1964 в Токіо МОК було відсторонено команду Південної Африки через порушення прав людини правлячим режимом апартеїду. Ця заборона тривала до 1992 року. Від участі в цій олімпіаді МОК також відсторонив команди, які брали участь у змаганнях GANEFO, та обмежив участь команд Індонезії та Північної Кореї через недотримання прав людини. На знак протесту проти цього рішення Індонезія і КНДР бойкотували олімпіаду.

На іграх 1968 в Мексиці було відсторонено команду Південної Африки через репресивний режим апартеїду. Також було відсторонено команду Північної Кореї через недотримання правил МОК.

В 1972 в Мюнхені було відсторонено команду Південної Африки за традиційним звинуваченням, а крім того, було відсторонено команду Родезія (яка тепер відома як Зімбабве) через порушення прав людини, а також через погрози інших африканських країн бойкотувати олімпіаду в разі, якщо Родезія братиме участь.

На іграх 1976 в Монреалі було заборонено виступати команді Південної Африки, позаяк режим апартеїду все ще тривав.

Так само МОК заборонив брати участь команді Південної Африки в іграх 1980 в Москві.

На олімпіадах 1984 в Лос-Анджелесі та 1988 в Барселоні традиційно було відсторонено команду Південної Африки.

На іграх 2000 в австралійському Сіднеї було відсторонено команду Афганістану через політику дискримінації жінок режимом талібів, а також через заборону талібами спортивних змагань на території Афганістану.

В 2016 в Ріо через втручання уряду в діяльність національного олімпійського комітету, було обмежено право на командні виступи збірної Кувейту. Лише дев’ять спортсменів з цієї країни отримали можливість виступити під олімпійським прапором. Через вживання допінгу від участі в іграх було відсторонено багато російських спортсменів, зокрема, всі представники в легкій, важкий атлетиці, веслуванні та каное.

Саме тоді і розпочався скандал, пов’язаний з підозрами державної підтримки вживання допінгу російськими спортсменами. Отже, нинішнє рішення є логічним наслідком тривалого міжнародного розслідування спеціальної комісії МОК.

Унікальним у сьогоднішній ситуації є те, що відсторонення команди Росії відбулося не за політичними мотивами — не за розв’язування війни, порушення прав людини, принципів мирного співіснування і приниження людської гідності, не за впровадження дискримінації та інші порушення Олімпійської Хартії, які безперечно характерні для сьогоднішнього російського режиму. Російську команду було відсторонено за порушення правил чесної гри і принципів прозорого контролю цих правил незалежними організаціями, тобто за кримінальний злочин: систематичне, схвалюване й організоване державними чиновниками вживання допінгу на національному рівні.

Після публікації доповіді спеціальної комісії МОК про організовану систему підтримки допінгу в РФ, глава цієї комісії Самуель Шмід заявив: «Ми ніколи ще не бачили такого масштабу маніпуляцій та обману, і це завдало величезної шкоди олімпійському руху».

Власне, саме це — системний і всеохоплюючий кримінальний злочин як державна політика і інструмент міжнародного впливу — і стало справжньою причиною відсторонення російської команди від олімпіади.

І це — нове досягнення в історії світового олімпійського руху, слід це визнати...