Перша вагома перемога громади над владою та... власною байдужістю

У наші дні чинне законодавство нібито вимагає від державних інституцій дієвого реагування на журналістські матеріали, однак чи багато прикладів можуть навести колеги, коли їхня резонансна публікація привела до позитивних змін? Ми такий рідкісний випадок маємо. Рівно півроку тому «День» опублікував проблемну аналітичну статтю «Чи адекватна ціна?» (див. № 43 від 13 березня ), в якій наш закарпатський кореспондент Василь Ільницький розповів про можливі катастрофічні екологічні наслідки, які спіткають цей обдарований природою край у разі реалізації Рішення Закарпатської обласної ради № 310 від 4 листопада 2011 року, яке передбачало будівництво на річках і потічках області аж 330 міні-ГЕС. Ця публікація спричинила в краї неочікуваний, як по сьогоднішніх часах, суспільний резонанс та вийшла на досягнення конкретного результату.

Уже наступного дня, 14 березня, ряд громадських та екологічних організацій Закарпаття провели прес-конференцію для місцевих ЗМІ, на якій було заявлено про неприпустимість реалізації цього явно авантюрного та вигідного виключно кільком місцевим олігархам рішення місцевої влади, яке могло призвести до катастрофічних руйнівних наслідків. На тому ж засіданні було заявлено про створення Форуму екологічного порятунку Закарпаття, який ставить за мету недопущення нівечення екології краю.

Найперше громадські активісти взялися провести громадську та наукові експертизи «Проекту-330» та зажадали від обласної ради та комерційної структури, яка «опікувалася» реалізацією цього проекту, надати схему розміщення та іншу обов’язкову в таких випадках документацію. Однак чиновники не надто переймалися цими вимогами. Тоді громадські активісти звернулися до Західного наукового Центру академії наук України та ініціювали проведення круглого столу в парламенті, в роботі якого взяли участь народні депутати, представники профільних міністерств, посадовці та громадські активісти із Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей, відомі науковці та експерти проектних організацій, підприємці, а 24 квітня ще й подали позов до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Немає сенсу переповідати всі колізії позовів громадських активістів із найвищим органом місцевого самоврядування Закарпаття, очолюваного Іваном Балогою. Своєю головною зброєю громадські діячі обрали гласність — кожну акцію детально висвітлювала обласна газета «ФЕСТ» і ряд інтернет-видань. А розповідати загалу області було про що. Найбільш переконливими аргументами в цьому дуже непростому протистоянні стали висновки науковців, підписані головою ЗНЦ НАН України академіком З.Назарчуком, та рекомендації комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ВР України, які однозначно констатували, що «масове будівництво та експлуатація малих гідроелектростанцій в Українських Карпатах є неприпустимим, оскільки порушує нестійку природну рівновагу цілісних ландшафтних систем», а «спроби подальшого стимулювання будівництва малих ГЕС без належного обѓрунтування, нехтування можливим негативним впливом будівництва на навколишнє природне середовище та ландшафти викликає соціальну напруженість».

І, нарешті, 30 липня Закарпатський окружний адміністративний суд після кількох засідань таки виніс ухвалу в справі громадських активістів — учасників Форуму екологічного порятунку Закарпаття: О. Лукші, О.Станкевич , Солонтая О.Г., Феськова і скасував рішення Закарпатської обласної ради, прийнявши до уваги аргументи позивачів про неприпустимість будівництва малих гідроелектростанцій в Закарпатській області.

«Винісши однозначну ухвалу про скасування одіозного та неправового рішення Закарпатської обласної ради і таким чином задовольнивши позов громадських активістів, суд, найімовірніше, поставив у цій справі проміжну крапку. Бо цілком прогнозовано обласна рада подаватиме апеляцію. Втім, отримано першу — дуже важку, але важливу перемогу громади на користь збереження природи і ресурсів краю від зазіхань місцевих олігархів задля майбутніх поколінь закарпатців. І не менш важлива — над власною байдужістю та зневірою в те, що простий громадянин може протистояти потужній владній машині», — констатує заступник голови Громадської ради при ОДА, учасник Форуму екологічного порятунку Закарпаття Олег ЛУКША. Однією із важливих складових рішення суду стало те, що залучене до справи як третя сторона Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України офіційно й повністю підтримало вимоги позовної заяви громадських активістів. У всій цій історії є кілька промовистих фактів і узагальнень, до аналізу яких слід обов’язково повернутись. По-перше, одіозне рішення обласної ради, як виявилось, потрапило на голосування додатково до офіційно оголошеного порядку денної сесії з процедури «виняткових випадків» чинного регламенту ради. Тобто воно належним чином не обговорювалось і не оприлюднювалось заздалегідь, включаючи постійні комісії ради. А так звані локальні схеми малих ГЕС не оприлюднено й донині. По-друге, під час кожної сесії обласної ради таких питань накопичується близько третини. А це вже привід для серйозного занепокоєння щодо рішень, які ухвалюються, та відповідності регламенту і практики його застосування чинному законодавству України.