Перша жінка-художниця на Буковині
У Чернівцях відзначили 145 років від дня народження Августи Кохановської
Мисткиня була близькою подругою Ольги Кобилянської (ілюструвала твори письменниці, обкладинки до книжок Івана Нечуя-Левицького та Івана Франка), їй належать етнографічні розвідки, дослідження гуцульського побуту та звичаїв. Кохановська розписала актовий зал Українського народного дому в Чернівцях. Її акварелі «Палац єпископа», «Вулиця в Лодзі» та «Вид на Краків» у 2002 році виставлялися на продаж одним лотом на аукціоні «Сотбіс» у Лондоні (картини написані 1890-го, за кілька років до вступу художниці до Віденської академії мистецтв).
Першу мистецьку освіту Августа Кохановська отримала в Чернівцях, закінчивши першу художню школу (для панянок), яку заснував художник Бучевскі. Працюючи вчителем, вона також закінчила Віденську академію мистецтв. Протягом 1885—1920 рр. художниця жила в Чернівцях.
Мистецтво Кохановської формувалося під впливом Ольги Кобилянської, з якою вона познайомилася, коли родина Кобилянських у 1874 році переїхала до Кімполунга, і тривалий час товаришувала, листувалася. Це виразно проглядається в ілюстраціях до творів письменниці «Природа», «Битва», «Некультурна», «Меланхолійний вальс», «Під голим небом», «В неділю рано зілля копала», надрукованих у збірці «Малоруські новели» («Кleinrussische Novellen») німецькою мовою 1901 року. У портретах і окремих пейзажах відчутне романтичне забарвлення: «Автопортрет» (1896), «Портрет Ольги Кобилянської», «Гуцул з сапою» (кін. XIX — поч. XX ст.), «Повернення гуцулів з ярмарку» (1906), «Старий гуцул» (1910), «Великдень» (1911), «Гуцули в дорозі» (кін. XIX — поч. XX ст.).
Нині деякі оригінали її творів можна побачити в експозиції літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської в Чернівцях та Чернівецьких художньому і краєзнавчому музеях.
Художниця працювала в академічній манері, у таких жанрах, як портрет, пейзаж, сюжетна композиція ілюстрації; у техніках: олії, акварелі, пастелі, гуаші, вугля, олівця. Її багатогранний талант проявився не тільки на полотні, вона активно заглиблювалася у власні народно-національні корені і виразно репрезентувала мультикультуралістичну атмосферу старих Чернівців. Кохановська виявляла велику цікавість до строкатої етнографії буковинського краю і світові вона відома як етнограф, знавець гуцульського побуту та звичаїв. Вона є автором етнографічних статей: «Писанки в Буковині та Галичині» (1898), «Румунські селянські будинки на Буковині» (1902), «Вівчар буковинських Карпат» (1903), «Буковинські ярмарки» (1908), «З життя вівчарів на Буковині» (1914). Свої народознавчі праці вона ілюструвала власноруч.
Її етнографічні розвідки були опублікуванні в 1898—1908-х рр. у кількох випусках віденського «Журналу австрійського народного мистецтва». Вона брала участь у виставках у Чернівцях, а на інтернаціональній виставці мисливства у Відні (1910) її твори були відзначені дипломом і нагородою короля Франца-Йозефа — золотою брошкою. Майстриня померла 7 грудня 1927 р. у м. Трунь (Польща).
До 145-ї річниці від дня народження Августи Кохановської Чернівецький обласний художній музеї видав каталог. Це друге мистецьке видання про художницю. Перша монографія «Августа Кохановська. 1868—1927» побачила світ 2004 року. До каталога увійшли матеріали про її життя і творчість, репродукції творів, біографічна довідка, сімейні фотографії. Текстовий матеріал книги надрукований українською та німецькою мовами. Нове літературно-мистецьке видання «Августа Кохановська» стало переможцем обласного конкурсу «Книга року» у номінації «Мистецтво».
«Це видання готувалося багато років і є другим перевиданням, тобто доповненим, — розказала Олена ГУЖВА, завідувач відділу образотворчого мистецтва Чернівецького художнього музею. — Цей художній альбом представляє творчість буковинської художниці та є майже повним каталогом її творів, які містяться у фондовій збірці Чернівецького обласного художнього музею. Тут представлені портрети і жанрові композиції, виконані в пастельній техніці, автопортрети різних періодів життя, а також велике за розміром живописне полотно «Прочани». В її малюнках, етюдах, сценах із народного життя постають і мальовнича краса рідної природи, й архітектурні пам’ятки, і виразні етнографічні образи. Особистість Августи Кохановської та її художня спадщина залишили помітний слід у культурному житті не тільки нашого краю».
