Перші відчуття

Упродовж століть вважалося, що новонароджений — наче білий аркуш паперу, на якому батьки можуть, як-то кажуть, писати, що заманеться. Крім того, побутувала думка, що, з’являючись на світ, дитина так атакується у пологах, що перебуває певний час у цілковитому сум’ятті. Відповідно, потребує тільки їжі та вчасного переодягання. Сучасні ж фахівці кажуть, що немовля відразу ж після народження чує, бачить, реагує на запахи та смакові подразники. Розповідає Оксана Ярославівна СЕНІВ, завідувачка відділу новонароджених дітей Львівської обласної клінічної лікарні:

— Якщо раніше вважалося, що дитинка народжується сліпою, як кошенятко, то тепер ця версію спростували, і ми це виявляємо ще в пологовому залі. Коли дитинка народжується, а через вікно світить сонечко, маля примружує оченятка чи навіть заплющує їх. Коли світло тьмяне, і дитина народжується в спокійній, виваженій світловій атмосфері, у неї широко розплющені очі й вона ніби роздивляється довкола себе. Притому відомо, що дитинка не бачить чітких образів, але вона дуже добре бачить обличчя людей — так, як малюють дітки на своїх картинках, коли вже підростають. Тобто це коло-личко, дві цяточки — наші очі та дві рисочки — ніс і рот. Також новонароджені чують — у цьому немає жодних сумнівів. Вони прекрасно розрізняють, з якого боку лине звук, і на цей звук повертають голівку. Щодо запаху, то вони за запахом впізнають маму, відчувають запахи чужої людини. Коли ми в пологовому залі прикладаємо дитинку до грудей, викладаючи на живіт, вона потрошки підповзає до маминих грудей, шукаючи, де є «тарілочка», звідки можна їсти. Отож, щойно народжені шукають молоко за запахом — основний їхній інстинкт спрацьовує не тільки через фізіологічні рефлекси, а й через нюх. І ще є дуже цікава версія щодо смаку. Відомо, що доросла людина відчуває чотири смакові категорії — солоне, солодке, кисле та гірке. І новонароджені дуже добре розрізняють це, бо внутрішньоутробно дитина постійно ковтає навколоплідні води, які, відповідно, мають смак того, що споживає вагітна. Якщо дитинці відразу після народження змочити губки цукровим сиропом, вона абсолютно чітко продемонструє смоктальний рефлекс, бо й далі шукатиме смачненьке. Якщо ж змочити їй губки гірким чи кислим, вона кривитиметься, бо хоче виплюнути те, що їй не смакує. Грудне молоко має солодкуватий смак. І дітки до того смаку прагнуть від самого народження. Але також відомо, що коли жінка не споживала під час вагітності сирої цибулі, часнику, приправ чи якихось гострих страв, які змінюють смак і запах молока, то діти після народження, якщо почують такий чужий запах, відвертаються від грудей — попри те, що там є достатньо молока. Ті ж малюки, які просмакували все це під час вагітності, сміливо беруть груди, не реагуючи на такі доволі гострі запахи, бо були знайомі з ними ще в утробі матері.

— З якого віку дитинка починає впізнавати маму, відрізняти її, припустимо, від бабусі, дбайливої тітки чи старшої сестрички?

— Візуально — з кінця першого місяця життя. Впродовж першого місяця дитинка абсолютно впізнає свою маму за ритмом серцебиття. І доволі часто дитинка, яка хоче бути на руках у мами, кричить, і це аж ніяк не означає, що вона голодна, мокра чи настрашена — вона просто хоче чути ритм рідного маминого серця, до якого звикла впродовж дев’яти місяців внутрішньоутробного життя. Зауважте: мама бере дитинку на руки — і маля моментально заспокоюється, блаженно усміхається, оченятка світяться, дитя горнеться до мами... Тепер щодо візуального сприйняття. Ми вже говорили вище, що немовлятко бачить від народження, але для нього всі обличчя є фактично однаковими. З кожним днем дитинка ніби наводить різкість, бачить контрастніше. До трьох місяців дитятко сприймає все в чорно-білих тонах і тільки з трьох місяців — у кольорах, і це яскраві кольори — оранжевий, червоний, яскраво-зелений, голубий. Суміші цих кольорів маля ще не може розрізнити, диференціювати. Бачить дитинка на відстані 20—30 сантиметрів. Далі — обриси й тіні. Також дітки до трьох місяців ніби косять. Це не є патологією. Просто до того віку дитинка ще не має достатньо сформованої акомодації (здатності виразно бачити предмети на різній відстані. — Т. К.), і тому оченятка не утримуються в потрібному положенні. З трьох місяців око в дитини починає активно формуватися, і саме з цього віку вона вже може розрізняти візуально, де свої, а де — чужі. У шість місяців маля знає в обличчя всіх рідних і розпізнає їх також за голосом, а на перше місце виходить власне візуальний склад пізнання.

— Діти дуже чітко реагують на настрій оточення. У який спосіб це відбувається?

— Суто інстинктивно. Очевидно, у цих процесах діє біоенергетика. Якщо чужий підходить до дитини з поганим настроєм або вороже, агресивно налаштованим, дитина починає інстинктивно від цієї людини відсуватися або згортатися калачиком, а її обличчя показує, що контакт із цією людиною — небажаний. Пізніше з’являється крик, але спочатку дитинка мімікою й рухами демонструє протест щодо цієї особи. Це абсолютно чітко проявляється й щодо батьків. Доволі часто передається малятку й настрій матері: коли жінка збуджена, збуджена й дитинка — спрацьовує умовна пуповина, через яку дитині передається настрій нені, особливо під час годування.

— Коли починає формуватися початкове мовлення?

— Перші звуки формуються з кінця першого місяця, коли маля ще гортанними звуками реагує на щось добре чи погане. У два-три місяці дитинка починає агукати, розмовляючи сама із собою. Ці перші звуки маля «видає» не для когось, а для себе. Повноцінно (йдеться про перші короткі слова) дитина, зазвичай, розмовляє приблизно з півторарічного віку. Процес розвитку мовлення — дуже індивідуальний, але традиційно дівчатка стають балакучими швидше за хлопчиків.

— Спостерігаючи за новонародженими, зауважуємо, що вони можуть уві сні усміхатися, сміятися чи кривитися та плакати...

— Якщо дитинці сниться, що вона сита й суха, вона усміхатиметься. І навпаки. До речі, найбільший страх дитинки — бути покинутою. Зверніть увагу: коли мама кладе дитинку у ліжечко, маля демонструє хапальний рефлекс — піднімає ручки та ніжки, ніби когось хоче втримати біля себе, щоб не лишатися самою.

— Тепер, будь ласка, кількома словами про початкові моменти виховання...

— Виховувати дитину потрібно, починаючи з внутрішньоутробного розвитку, адже в утробі матері дітки все чують, усвідомлюють, впізнають маму за голосом. Чим більше вагітна спілкується з плодом, тобто розмовляє, співає, читає йому, тим активніше дитина розвивається після народження, адекватно реагуючи на виховання. Як на мене, виховувати маля треба без надмірної опіки. Коли здорова, сита й суха дитина без причини плаче, не варто відразу кидатися колисати її. Достатньо спокійно та лагідно поговорити. Дитинка, можливо, не зрозуміє всіх слів, але інстинктивно второпає за тоном та інтонацією маминого голосу, про що йдеться. Якщо ж і це не допомагає, не біда — хай маля трошки покричить, тим паче що це добре розправляє його легені.

— Як мама має поводити себе, коли в дитини ріжуться зубки?

— Треба усвідомлювати, що прорізування зубів — не хвороба, а нормальний фізіологічний процес. Єдине, що турбує дитину, це, власне, больовий синдром, який проявляється у кожного по-різному. Якщо він дуже дошкуляє, дитинка менше спить і менше їсть. Саме недосипання і недоїдання послаблюють її імунітет. І тільки тоді з’являються проблеми, тобто на цьому тлі виникають якісь інфекційні ознаки. Це може бути пронос, підвищення температури, інколи — комплексне захворювання. Існують спеціальні гелі, які зменшують больовий синдром при прорізуванні зубів. Можна придбати спеціальні гумові іграшки, наповнені водою, які перед тим, як дати дитині, треба на 20—30 хвилин покласти до холодильника — дитинка тягнутиме їх до ротика і за допомогою холоду зніматиме собі больовий синдром. Наголошу на тім, про що мама обов’язково повинна пам’ятати: у період прорізування зубів малюкові не можна робити щеплень і вводити у раціон нові продукти.

— Коли починаються перші прикорми, як доречніше їх давати — з пляшечки чи з ложечки?

— Однозначно — з ложечки. Перші треба вводити з шести місяців — до того часу має бути тільки грудне вигодовування. По-перше, коли дитинка спробує смоктати з пляшечки, вона відразу може відмовитися смоктати груди. По-друге, соска або пустушка деформують прикус. По-третє, ложка надає більше самостійності, тобто та дитина, яку годували з ложки, швидше навчиться їсти сама.

— А як ви ставитеся до того, що малюкові дають пустушку?

— Я категорично проти пустушок. По-перше, пустушка відучує дитину смоктати. По-друге, провокує проблеми з прикусом і формуванням зубів. По-третє, це є перша шкідлива звичка, яку ми самі нав’язуємо дитині, коли маля самозаспокоюється, роблячи щось нефізіологічне — не п’є, не їсть, не співає, натомість смокче шматочок гуми. Навіщо дурити дитину?