Під дубом Болеслава Пруса

Минаючи по трасі міжнародного значення, котра веде до Державного кордону України з Польщею, село Машів, уважні подорожуючі зі здивуванням бачать на узбіччі вказівник з фотознімком відомого польського письменника Болеслава Пруса і запрошенням побачити дуб, котрий єдиний лишився від його великого родинного маєтку. Цей вказівник з’явився тут недавно, хоча вшануванням пам’яті Болеслава Пруса у маленькому волинському селі займаються вже чимало років.

І нині живі у селі люди, котрі пам’ятають, як вчителька польської школи пані Елеонора Верба водила машівську дітвору на екскурсії до цього дуба, а вулицю (по-місцевому «куток») і досі називають Гловаччиною. Бо ж справжнім прізвищем майбутнього Болеслава Пруса було Гловацький, і батьки нарекли його Олександром. Що казати, коли ще до Другої світової війни чи не в кожній машівській хаті поряд з іконами та портретами тодішніх польських королів (а Волинь, як відомо, тоді входила до Речі Посполитої) висів і портрет Болеслава Пруса. Він, власне, народився у Грубешові (тепер це також Польща), куди перед самими пологами виїхала його мати. Та якась частина його життя минула таки у Машеві.

І саме на місці родового обійстя письменника шість років тому з ініціативи машівського сільського голови Тетяни Марченко створили своєрідний меморіальний куточок. Дуб обгородили, посіяли біля нього квіти. А нещодавно виграли грант і втілили у життя проект під промовистою назвою: «Людина — найкраща інвестиція (Дорогами відомого польського письменника Болеслава Пруса (Олександра Гловацького))». Завдяки цьому гранту у Машеві відремонтували дві вулиці, котрі ведуть до меморіального дуба, у місцевій школі, де є цікавий музей письменника, замінили старі вікна на нові, енергоощадні, видали книжку про історію села, а також виготовили і табличку, яку встановили обабіч багатолюдної міжнародної траси.

Тетяна Марченко каже, що вже цього літа у пам’ятному для Машева та польської літератури місці побувало немало подорожуючих з Польщі, Білорусі, різних куточків України. Люди прямують або до кордону, або на знамениті Шацькі озера, і не шкодують часу, щоб відвідати такий цікавий туристичний об’єкт. На жаль, старезний дуб на верхівці почав всихати. Сільський голова вже міркує, що з цим робити. Хотілося б, каже Тетяна Марченко, і уваги від державних польських установ, адже Болеслав Прус, маючи волинське коріння, є цінним для всього світу.