Пігулка проти страждань

Багаторічні дискусії, круглі столи, активність лікарських та громадських організацій дали плоди — в середині травня Кабінет міністрів таки схвалив постанову №333, яка значно спрощує процедуру надання знеболювальних препаратів важкохворим. Як відомо, раніше процедура доступу до важких наркотиків, зокрема, морфіну, який застосовується як ін’єкційне знеболювальне, була надто складною: лікар мав виписати рецепт тільки після відповідних висновків комісії, а вколоти препарат міг тільки медик.

Це неймовірно ускладнювало життя тих пацієнтів, які щодня переживають біль, живучи у віддалених населених пунктах. Адже медики доїхати в такі села часто просто не можуть. Окрім того, закупити препарат міг лише хворий, для чого з глибинки мав щодня долати чималі відстані. При цьому час дії препарату, за який його слід було ввести внутрішньовенно, не перевищував чотирьох-шести годин. Отже, фахівці твердять: постанова — неабиякий крок на шляху полегшення життя українських важкохворих. Адже, окрім спрощеної процедури отримання та зберігання препарату, вона виводить медиків з-під удару правоохоронців.

«Лікарі відмовлялися брати на себе відповідальність, виписуючи рецепт. Адже за кожним із них одразу з’являлося УБНОН (Управління з боротьби з незаконним обігом наркотиків), яке шукало лікарську помилку. На жаль, систему виписано настільки недосконало, що хоч як би медик виписав рецепт, придертися завжди знайдеться до чого, — пояснює голова Української ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги, екс-міністр охорони здоров’я Василь КНЯЗЕВИЧ. — Тобто практично кожен лікар потрапляв під тиск міліції. Ситуація настільки дійшла до абсурду, що навіть аптеки, переважно приватної форми власності, відмовилися брати ліцензію на торгівлю цими препаратами, бо після цього їх починали перевіряти всі можливо контролюючі органи».

Морфін, пояснює Василь Михайлович, це передусім ліки, а не наркотики, вкрай необхідні невиліковно хворій людині. Нова постанова Кабміну, запевняє він, значно спрощує цей порядок і полегшує доступ до знеболювальних препаратів. «Найважливіше, що пацієнти, нарешті, отримують право на знеболювальне не лише в ін’єкціях, а й таблетках, розчині чи навіть пластирах, що дуже важливо, коли йдеться про дітей, — каже Василь Князевич. — Тепер не потрібна «швидка» чи лікар, які раніше обов’язково мали приїхати й вколоти ін’єкцію. Тепер знеболювальне може взяти й родич пацієнта, й навіть доглядальниця, а людина — самостійно за рецептом вживати препарати».

До речі, схвалений Кабміном документ покликаний не лише полегшити нестерпний біль тим, хто його потребує, а й додати головного болю тим, хто не зацікавлений у прозорості ринку обігу наркотичних препаратів. «Є ряд осіб, є сили, не зацікавлені в такому прориві, в такому документі й у прозорості правил обігу наркотиків, бо вони втрачають контроль над «чорним ринком». Окрім того, певний вплив на контроль цих процесів втрачають силові структури. Попри це нам вдалося домовитися з одеським фармвиробником «Інтерхім», який за власний кошт виготовив першу пробну партію таблетованого морфіну. Сподіваюся, з наступного року держава знайде гроші й закладе в бюджет суму, необхідну для закупівлі знеболювального й задоволення потреб усіх, хто цього потребує. А це приблизно 300 тисяч хворих українців на рік», — резюмує пан Князевич.