Після нас хоч потоп?

Коли йшла відчайдушна боротьба з наслідками липневої повені в західних і південно-західних областях нашої країни, з’явилися повідомлення, що Президент Віктор Ющенко виступає за повне припинення промислових рубок у карпатських лісах. Однак вже тоді деякі голови облдержадміністрацій регіону висловили сумніви в доцільності таких радикальних кроків, говорячи, що, з одного боку, є укладені контракти на поставки деревини, а з другого — ремствували на велику кількість нелегальних пилорам. Проте в рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 19 серпня нинішнього року, введеному в дію президентським указом від 10 вересня, фігурує лише дуже обтічне доручення Кабінету Міністрів (цитуємо) «вжити невідкладних заходів щодо перегляду розрахункових лісосік на заготівлю деревини в порядку суцільних рубок головного користування в гірських лісах Карпат». Тобто, про припинення промислової заготівлі вже не йдеться.

ДОКУМЕНТАЛЬНА КАЗУЇСТИКА ТІЛЬКИ НА КОРИСТЬ НЕЧЕСНИМ ЛІСІВНИКАМ

До вагомих причин такої зміни підходів можна зарахувати хіба що необхідність виконання раніше укладених контрактів — з правового погляду, угод необхідно дотримуватись. Але можна було б хоча встановити якійсь визначений термін (не більше, ніж рік) припинення їхньої дії. Одночасно Кабміну доручалося вдосконалити систему контролю за охороною і використанням лісових ресурсів в Україні, хоча в останні роки урядовими рішеннями ця система послаблювалася. Зокрема, відповідно до постанови Кабміну (тоді його очолював В.Янукович) у травні минулого року в Мінприроди було проведено реорганізацію, в результаті якої ліквідовано лісову інспекцію як окремий контрольний орган, а більшість її функцій передали до спеціальних відділів у місцевих підрозділах новоствореної Державної екологічної інспекції... Було також ухвалено інші урядові постанови, більшість яких, образно кажучи, «розв’язала руки» лісівникам. Так, зі слів начальника відділу Державної екологічної інспекції в Житомирській області Віктора Радушинського, до таких слід зарахувати дозвіл на збільшення допустимої помилки в об’ємі заготовленої деревини відносно розрахункової лісосіки з 10 до 15%, скасування сплати десятикратних штрафів за зайві зрубані дерева при перевищенні дозволених площ вирубки (як правило, до «зайвих» потрапляють кращі дерева...). Ускладнив роботу екологічним інспекторам і закон «Про основні засади здійснення державного контролю в сфері господарської діяльності», що вступив у дію з 1 січня нинішнього року, відповідно до якого вони зобов’язані заздалегідь надавати інформацію про плани перевірок місцевим управлінням лісового і мисливського господарства. При наявності заяв громадян про порушення у лісах процедура отримання дозволу на перевірку теж досить складна, а тому зловмисники можуть встигти «замести сліди».

Начальник Державної екологічної інспекції в Житомирській області Іван Паламарчук у розмові з автором зазначив, що у нас розповсюджена практика, коли зацікавлені люди примудряються запланувати санітарні рубки (чи вибіркові), і це робиться кулуарно: наприклад, в межах якогось лісгоспу його працівникам домовитися з лісопатологом, що треба зрубати 10 га лісу — і не треба тоді узгодження з екологами, як при рубках головного користування. Згідно із санітарними правилами для лісів, лісопатологи дають висновок, що ліс уражений хворобами чи шкідниками, тож його треба зрізати. Це відкриває дорогу для зловживань. Власне, офіційні цифри не можуть не викликати тривогу: торік Житомирським облуправлінням лісового й мисливського господарства був запланований обсяг рубок на понад 1 млн. кубічних метрів, а ще планувався практично такий ж об’єм лісогосподарських і санітарних рубок.

На думку головного еколога Житомирщини, коли у світі відбувається все більше катастроф, постає питання, чи потрібно взагалі рубати ліс з метою отримання прибутку. В Мінприроди все частіше висловлюється думка про необхідність припинити на деякий час рубки головного користування, щоб ліс використовувався з рекреаційною метою. Крім того, вважає І.Паламарчук, потрібно також заповідання природних територій, особливо лісу. У Житомирській області, з його слів, процент заповідності малий — лише 3,6% земель лісового фонду, коли в Європі цей показник сягає 37%. У той же час, вказують екологи, є й позитивні зрушення: в липні нинішнього року (ще до повені) ухвалено постанову Кабміну, згідно якої, такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, збільшено в грошовому вимірі у кілька разів. Готуються акти про суттєве збільшення адміністративних штрафів за порушення лісового законодавства.

ЧЕСНІ ЛІСНИКИ — БЕЗЗАХИСНІ

Функції контролю за збереженням лісових ресурсів, відповідно до Лісового кодексу, покладаються, насамперед, на лісову охорону, якій надано повноваження практично на рівні правоохоронних органів. До неї входить абсолютна більшість персоналу, який працює в структурах регіональних управлінь лісового і мисливського господарства, лісгоспів і лісництв, інших лісокористувачів. Однак мешканці найбільш заліснених районів області розповіли «Дню» бувальщини... Наприклад, як у присутності лісника його начальник дозволяв незаплановану вирубку ділянки з деревами, а підлеглому говорив, щоб той мовчав; як вижили з посади молодого та принципового лісника; як добросовісному ліснику, який всіляко боровся з крадіями лісу, спалили хату. Тож чи можна сподіватися на контроль за збереженням лісу і говорити про можливість подолання корупції?..

Дуже схоже, що ажіотаж навколо законних і незаконних пилорам з боку керівники регіонів, лісової галузі і правоохоронних органів здіймається задля відволікання уваги суспільства від тих, кому масова вирубка лісів приносить найбільші доходи. Бо важко уявити, щоб дрібні підприємці за обсягами первинної переробки деревини можуть конкурувати з крупними комплексами, зосередженими в основному в лісгоспах. Розгляньмо вивіз за кордон. За даними заступника начальника Житомирської митниці Віктора Титова, за дев’ять місяців цього року в зоні їхньої дії оформлено експорт деревини та виробів з неї на суму в 215,8 млн. грн. (вельми солідний показник. — В.К.). Це на 23,6 млн. грн. (12,3%) більше, ніж торік, а серед експортерів виділяються саме великі лісгоспи Житомирщини.

БЕЗКАРНІСТЬ — ЗВИЧНА РІЧ

На жаль, мало надій і на правоохоронців, хоча названим рішенням РНБО Генпрокуратурі запропоновано посилити нагляд за дотриманням лісового законодавства. Однак на Житомирщині, наприклад, де за останні чотири роки двічі проводилися масштабні прокурорські перевірки стану законності тощо, поліпшення немає. Мало того — одного із місцевих керівників галузі, який обстоює тезу, що в області можна рубати значно більше лісу, було нагороджено орденом. І якщо прокуратура у зв’язку із рішенням РНБО почне чергову перевірку цієї сфери, то, представляється, варто було б звернути увагу на вік лісів, які вирубаються. Бо від людей, обізнаних із станом справ, надходить інформація, що більшу частину рубок складають недостиглі ліси. Варто згадати також у цьому контексті, що, за даними базового лісовпорядкування 1997 року, стиглі та перестійні ліси на землях, що були у віданні Житомирського обласного управління лісового і мисливського господарства, складали лише 15% площ. Але згідно статті 70 Лісового кодексу, рубки головного користування можна проводити тільки в таких лісах. До речі, відповідні нормативи вказують, що базове лісовпорядкування уповноваженими структурами має відбуватися один раз на десять років, однак не було чути, щоб у 2007 році ця робота велась. А вона має ключове значення для планування промислових рубок.

За умов, коли посада голови Державного комітету лісового господарства стала розмінною монетою в політичних торгах і віддається непрофесіоналам, важко розраховувати на ефективну роботу цієї структури. Швидше це крісло перетворили на своєрідну синекуру. (Щоб комуністи не проголосували у парламенті за відставку уряду, в липні його зайняв нардеп від КПУ Микола Тимошенко, який майже все життя працював на Житомирщині, але зовсім не в лісовій галузі.)

Є серйозні підстави вважати, що рішення вищих керівних органів держави, які мали б сприяти наведенню порядку в лісовому господарстві, з огляду на їхню неконкретність і безсистемність, реального прориву не створять. Тим часом нещодавно, з посиланням на Бі-Бі-Сі, на одному з центральних українських каналів повідомили, що, за підрахунками провідних закордонних екологів, збитки від вирубки лісів у світі перевищують втрати від світової фінансової кризи і сягають кількох трильйонів доларів США. Нагадаємо, що липнева повінь в Україні принесла руйнування, оцінені в сотні мільйонів гривень. Чи нам цього мало?