Податок на... чистий одяг,

У БЕНЗОМИЛО — І НА СОНЕЧКО

Цікаво, що звичайне прання одягу відоме з 84 року до н.е. і лише в XVI столітті людство винайшло технологію хімічного чищення. 1532 р. у Німеччині вийшла книга, присвячена видаленню плям. Для цієї мети рекомендувалося застосовувати розчини мила, яєчного жовтка, жовчі та скипидару. Останній не руйнує барвників і волокон тканини, тому в Європі одяг очищали в посудинах із скипидаром, загортали в бавовняну тканину і вивітрювали. Як розчинник використовували також бензин і навіть придумали бензомило. Невпинний пошук універсальної чистячої речовини припинили сучасні хіміки, синтезувавши терхлоретилен.

...У нашій країні послуги хімчисток з’явилися в довоєнні роки. А в 60-х мережа специфічних підприємств почала розвиватися небаченими темпами.

«НАШІ» В МІСТІ

Однією з найпопулярніших у киян хімчисток була «Ювілейна». Іще б пак, 5 тис. кв. м виробничих площ, німецьке обладнання, від 5 до 10 тисяч замовлень за день. Відкрили цей «титанік» служби побуту до сторіччя від дня народження Леніна. Відтоді на зразковому підприємстві побувала не одна іноземна делегація.

— Уявіть, виріб чистили на 1 поверсі, а на те, щоб доставити його для обробки на другий, відводилося рівно 11 секунд. І не дай Боже не встигнути, — згадує директор ВАТ «Ювілейний» Ольга Сопілко. — Сьогодні із 78 наших приймальних пунктів залишилося 18. І приймають вони на день близько 200 одиниць.

До переваг колишнього підприємства-гіганта Ольга Іванівна відносить гарантовану якість і доступні ціни. Є тут також найефективніша і єдина в країні механізована лінія з чищення килимів. А ще тут полірують (відновлюють) машинним способом хутро і чистять пухові подушки із заміною тику. Крім того ВАТ славиться секретами досвідчених майстрів: що вони там змішують, не відає ніхто, але нерідко чистять безнадійно забруднені речі. Хоча без курйозів все одно не обходиться. Одного разу прийняли плед без будь-яких відомостей про його склад. Ризикнули, почистили і вийняли з барабана ...шматочок смоли з биркою. Траплялися штани, які від хімії ставали колом і брюки, що перетворилися на «локшину» — частина волокон розчинилася. Подібні метаморфози траплялися, як правило, з речами, призначеними для небіжчиків, які були дешево куплені «за бугром».

Та що там речі — багато великих підприємств побутового обслуговування й самі «з переходом на ринкові рейки «розчинилися». У Києві є колишні «флагмани» побуту, що перебувають у стані приватизації, від яких залишилися директор зі сторожем та повалена огорожа. На щастя, багато хто зумів вижити. Наприклад, ВАТ «Оксамит», будинок побуту «Столичний», «Новинка», ВАТ «Русанівка», «Лотос». А конкуренти у них з’явилися серйозні — хімчистки з міцним зарубіжним капіталом.

ІТАЛІЙЦІ ТУТ, ЯК У СЕБЕ ВДОМА

Біля входу в хімчистку «PROGRESSO-ITALIA» знайомлюся із Станіславом Миколайовичем. Колишній співробітник КБ суднобудівного заводу «Ленінська кузня», він розробляв пристрої для промислової ловлі риби. Промислові судна країні не потрібні, тому працює Станіслав Миколайович в СП апаратником.

— Добір персоналу, — розповів директор СП Володимир Затоковой, — жорсткий. — Обов’язково технічна освіта, вміння спілкуватися і працювати «по-капіталістичному». Після двох зауважень — звільнення. Від обладнання до канцелярської скріпки все у нас точнісінько як в Італії. Мабуть, лише робітники, як стверджують італійські партнери, відрізняються зібраністю і азартом.

«Як ви збираєтеся це чистити?» — інколи дивуються вони. — У нас таке вже викидають».

Як соціальна допомога це та інші підприємства обслуговують найменш забезпечених безплатно за картками. Але орієнтуються тут на людей багатих. «Коник» «PROGRESSO», як і всіх СП — висока якість чищення дорогих шкіряних виробів і прасування одягу.

Чи бувають черги? «Трапляється», — відповідає Володимир Порфирович. — У період дощів, снігу та бруду людей додається і проблем теж. Нещодавно був випадок, коли ображений клієнт доводив, що його светр сів з нашої вини на 8 розмірів. Багатьох конфліктів можна було б уникнути, якби відвідувачі не «хімічили» самі й приносили забруднені речі відразу ж.

НАБУК «АМЕРИКАНЦЮ» ЗА ІГРАШКУ

В американській хімчистці один з відвідувачів допитувався — чи почистять йому набук? Набук, як мені пояснили, дуже модний вид шкіри, що погано піддається оновленню. — Однак американська якість гарантується, — запевнив мене завідуючий виробництвом Олег Духота. — Звісно, якщо тільки «фірма» не виявиться підробкою з прихованими дефектами.

Обладнання в СП німецьке, а предмет особливої гордості — прасувальні дошки з прасками, температурний режим яких підбирає комп’ютер. Послуги по-американськи розраховані на елітних клієнтів.

— Відвідування дорогої хімчистки — питання престижу? — поцікавився я в однієї з відвідувачок.

— Певною мірою, — відповіла мені Ірина З. — Принаймні, тут приємна обстановка, ніяких дратівливих запахів, ввічливий персонал. До цієї хімчистки я вже звикла, то який сенс ризикувати в іншому місці.

СОЦІАЛЬНО-ПОТРІБНІ — НІКОМУ НЕ ПОТРІБНІ?

Ситуацію на ринку послуг хімічного чищення прокоментував начальник відділу розвитку «Укрсоюзсервісу» Володимир Улазовський. На його думку, відродження служби побуту у вигляді ВАТ і нових СП загальної ситуації із соціально необхідними послугами в країні не міняє. Підприємства із зарубіжним капіталом дають можливість їхнім господарям отримувати «швидкі» гроші, і вони відкриваються у великих містах України. А загалом у країні ситуація «ахова». Структурна перебудова підприємств побуту супроводилася їх перепрофілюванням і рацполіпшенням. Якщо на 1 січня 1991 року існувало 2471 підприємство хімчистки, то на початок 1998 року 600 з них наказали довго жити. У провінції ж — цілковитий коллапс: сьогодні на селі залишилося 9 (!) приймальних пунктів. Схожа ситуація з пральнями та лазнями. Занапащено цілу мережу спеціалізованих підприємств, що призначалися на випадок надзвичайних ситуацій. Чим це загрожує країні, здогадатися не важко — стільки хвороб, пов’язаних з елементарною антисанітарією в Україні не було з часів воєнного лихоліття. А прогнози невтішні: підприємства, що залишилися, держава «добиває» непомірними податками і введенням у всіх приймальних пунктах касових апаратів замість квитанцій.

У квітні минулого року створено Лігу хімчисток і банно-пральних комбінатів України, що об’єднала провідні підприємства галузі різних форм власності. Представники Ліги заявляють про кризу, що досягла критичної точки, і намагаються захистити права споживачів. Але, схоже, поки що це лише голос волаючого у пустелі. Якщо це так, то в пустелі справді соціально необхідні послуги не потрібні нікому.

№236 09.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»