Поляки — за формулу 4 на 4

Відсутність корупції, тіньових схем, бажання заробити там, де є великі гроші, а також відомий польський гонор спричинили те, що в підготовці до чемпіонату Європи з футболу 2012 року Польща вже перевершила саму себе: темпи випереджають плани й комісія УЄФА, яка нещодавно оцінювала стан готовності українських та польських міст до спортивного свята, схвалила зроблене в польських містах Варшаві, Познані, Гданьську та Вроцлаві, де відбудуться змагання. Поляки наразі сподіваються, що Україна вкладеться у відведені терміни аби не втратити право проводити футбольні змагання, й наздожене все, що мала зробити. Зрозуміло, що мова йде про Київ, Донецьк, Львів та Харків. Але якщо вже нині порівняти ситуацію не тільки із розбудовою стадіонів, наприклад, у Харкові та у Познані, які є містами-партнерами у підготовці до Євро-2012, а й у якості доріг, готелів, загалом у «європейськості», то ми кульгаємо на обидві ноги. Почати хоча б із гордого напису на візитівці урядовця Познаня й члена організаційного комітету, який займається підготовкою Познаня до Євро-2012, Масея Мілевіча «Познань. Тут варто жити» .

КОМІТЕТ СКЛАДАЄТЬСЯ З 14 ПІДГРУП

Познань, свого роду столиця Великопольського воєводства, або по-нашому обласний центр, є гарним прикладом як організовується робота на благо людям і країні на славу. Як тільки вирішилося питання із проведенням чемпіонату з футболу в Україні та Польщі, тут створили організаційний комітет, який займається підготовкою міста. 14 підрозділів виконують покладену на них окрему функцію: будівництвом, безпекою, дорогами, організацією харчування гостей, розміщенням вболівальників, медичним забезпеченням тощо. Кожен вчасно виконує роботу, вони не конкурують і не сваряться. Найцікавіше, що міська влада не керує процесом, хоча перед президентом міста (мером) особисто звітує голова комісії.

— Інвестиції на все вже заплановані й вони мають гарантії на 100%. На все є гроші. Я хочу наголосити, що все, що ми робимо, робимо не тільки з нагоди Євро, а ще й тому, що все це найкращим чином вплине на якість життя жителів нашого міста. Важко сказати на скільки процентів вже реалізована наша робота. Єдине, що по деяких напрямах ми випереджаємо заплановане. Євро — це свято Познаня і всі будуть святкувати, а не виїжджати. Ми хочемо зробити так, щоб всі жителі змогли відчути святкову атмосферу — не тільки приїжджі вболівальники. Бо наші познанські вболівальники — найкращі у Польщі. Ми чекаємо, що на стадіон прийдуть не тільки чоловіки, а й жінки, діти, тобто, це буде таке сімейне свято, — сказав член оргкомітету та президент компанії, яка будує (модернізує) міський стадіон Павло Свідерський.

За його словами, раніше цей стадіон «був добрий, але на польському рівні». Тож нині тут його розширюють — будують за спеціальним замовленням, роботу планують завершити у 2010 році. На будівництві працюють 90% поляків, а будівельна компанія є консорціумом із шести польських, німецьких, австрійських й інших фірм. Вартість стадіону — 486 мільйонів злотих. Всі роботи вкладаються в графіки: за даними будівельників, вже зроблено 120% від плану.

— Стадіон буде багатофункціональним, тобто, будується так, що буде використовуватися не тільки для проведення матчів. Крім того, тут будуть всі речі, пов’язані зі здоров’ям та відпочинком. Він вмістить 42 тисячі вболівальників або й всі 46 тисяч — бо все постійно змінюється. За стандартами УЄФА це — еліт-клас, — уточним голова організаційного комітету.

«УСЯ ПІДГОТОВКА КОШТУВАТИМЕ ПРИБЛИЗНО 2,5 МІЛЬЯРДА ЗЛОТИХ (1 ЗЛ. — 2—2,5 ГРН)»

Також активні роботи нині ведуться в Познані з будівництва нового терміналу в аеропорту. Найважливіше, що там мають зробити — нову злітну смугу для літаків (до кінця 2011 року). Модернізація чекає й міський вокзал, але, за словами членів комітету, «через кризу почалися проблеми». До речі, керівники міста постійно наголошують на тому, що міжнародні експерти визнали Польщу країною, яка найменше постраждала від світової фінансової кризи (наприклад, безробітних тут — 2% при кількості жителів понад 580 тисяч), тому це слово тут нині не є дуже популярним. Проте роботи — і на стадіоні, і на вокзалі, і будівництво автобану Варшава-Познань-Берлін, яким поляки вже гпишаються, — ведуться якось «непомітно»: не заважають людям, не створюють незручностей (мається на увазі можливі затори на дорогах, бруд на вулицях, шум чи закриті проходи на вокзалі). До речі, цей автобан до Берліна, частина якого вже побудована, є для поляків символом ще більшої євроінтеграції Польщі (швидше за все в моральному плані) до Західної Європи. Особливо тут рівняються на Німеччину — і туристів хочуть звідти якомога більше, хоч їх й так вистачає, і стандарти життя полякам би такі, як у Німеччині. Хоча там теж є різниця між Східною Німеччиною (колишньою НДР) та Західною.

— Чотирьохзікровими готелями ми вже забезпечені на 100%, не вистачає місць у п’ятизіркових... Зрозуміло, що це — для спеціалістів УЄФА. Над цим ми зараз ведемо роботу. Для вболівальників готуємо недорогі хостели зі всіма зручностями та за європейськими стандартами. Загалом же у нас — сім готелів, — сказав Павло Свідерський.

За словами членів уряду Познаня, нинішня кримінальна ситуація в місті не є дуже напруженою — поліції довіряють і вона знає свої обов’язки. Хоча дивним є те, що щодня, лише перебуваючи в одному місці (наприклад, в готелі), можна 5—10 разів почути сирену — то поліція їде, то швидка, то пожежна. Тому, за інформацією членів організаційного комітету, під час проведення півфінальних футбольних матчів у Познані будуть мобілізовані поліцейські сили з Познані та регіонів, але військової допомоги не потрібно.

«МИ РАДІЄМО, ЩО ВИ НЕ ВИПАЛИ З ГРИ...»

Щиро тішить те, що поляки дуже вболівають, аби в Україні у 2012 році матчі розігрувалися так, як це раніше було заплановано: чотири на чотири.

— Ми дуже радіємо, що Україна не випала з гри, бо з вашою державою у нас склалася добра співпраця. Вона є навіть кращою як із УЄФА та із делегаціями із Заходу. Вважаю, що буде дуже добре, що в України залишиться чотири міста. Польський уряд хоче їх для України, Польща не хоче їх забрати... Москва сказала, що Україна втратила шанс?.. А-а... Все — в руках України. Все буде добре, — переконаний віце-президент Познані, кандидат в депутати Європарламенту Єжи Стемпен. — Я раз був у Києві та двічі — у Львові, й бачив, що ситуація з інфраструктурою там не відповідає стандартам УЄФА, але ви все можете змінити. Ще є час. А досвідом ми можемо поділитися, бо ми переконані, що головне для міста — слава. Наприклад, з приводу модернізації аеропорту — роботи, яку ми зараз проводимо в Познані, і яка ведеться в Харкові. У 1998 році ми з Харковом підписали договір про партнерство. За останні два-три роки наші стосунки розширилися: ми спілкуємося на найвищому рівні — мера Харкова та президента Познаня. Але співпраця полягає не в тому, щоб керівники міст знаходили зв’язки, а в тому, щоб налагоджувалася співпраця з нашими організаціями. Наприклад, дні Харкова в Познані й навпаки. Культура — дуже важлива основа для стосунків, це грунт, на якому виростає економічна співпраця. Ми вважаємо, що зі сторони України теж є бажання співпрацювати і розуміємо історичну відповідальність. На щастя, співпраця на рівні міст є ефективнішою, бо не підлягає цензурі найвищої політики

І — ніяких повчань як жити, «а от ми...» Тільки зауваження від почесного консула України в Польщі Річарда Купідури, який займається проблемами українців у Польщі (допомагає фінансово студентам, фінансує лікування тощо) про два недоліки українців — непунктуальність та нецінування того, що маємо. Він хоче, щоб ми змінилися внутрішньо — і тоді зміниться й обличчя нашої країни.

ЧИСТО, ЗЕЛЕНО, ЦІКАВО

Обличчям є й те, що ми бачимо на вулицях, за містом, усюди: наприклад, сміття чи доглянуті клумби. В експресі з Варшави до Познаня у мене особисто відразу виникнуло питання: « А куди вони його дівають?», бо таке враження, що там — стерильно. Крапки над «і» розставив віце-президент Познаня Єжи Стемпен, який сім років займається справами господарськими та екологічними, а Познань нині вважається одним із найчистішим містом Польщі.

— У 90-х цей сектор (питання вивозу й утилізації сміття. — Авт.) ми віддали в приватні руки, що дало дуже гарний результат. Децентралізація на ринку дала конкуренцію між підприємцями, а це дуже добрий бізнес, навіть зацікавилися фірми з інших міст. Нині ми можемо вибирати якість послуг, власне, ці послуги, ціни та їхню кількість — працює ринковий механізм. Тож ми комфортно знаходимо кращий для міста варіант: підписуємо з підприємцями контракти на два-три роки, оголошуємо тендер — щоб фірми дбали про підвищення рівня своїх послуг. Загалом у нас є декілька місць, куди ми вивозимо для утилізації (спалення) сміття, до того ж нині ми працюємо над новим сміттєспалювальним заводом, — розповів заступник мера Познаня.

Ще одне питання, яке є архіважливим для Києва, Донецька, Львова та Харкова й загалом усіх українських міст та містечок — збереження легенів міст. Для Познаня це питання практично є вирішеним, бо зелені насадження тут охороняються, а при відведенні землі інвесторам на будівництво, в документації чітко визначається скільки при цьому має бути насаджено зелені й якої — є дуже високі вимоги (до речі, в місцях, де практично вже немає місць для розбивання нових парків чи скверів, для насадження нехитрої зелені використовуються придорожні смуги). Всюди ж — квіти, квіти, а в місті, в центрі, де сильний дорожній рух, сильно пахне акацією...

— Звісно, ми не хочемо відлякувати інвесторів, хоча це й збільшує кошт інвестицій, але також не хочемо, щоб тут була бетонна пустеля. Це дорого і важко, але це пріоритет нашої політики. Як, мабуть, й усюди, інвестори хочуть ставити торговельні центри... Місцеві ж закони охороняють історичні території нашого міста та зелені зони. В місті ми маємо чотири озера, які теж охороняємо. Там є можливість для функціонування об’єктів, але — тільки спортивно-рекреаційних. Ми намагаємося знайти інвесторів, які зацікавлені саме цим сектором, — сказав Єжи Стемпен.

Дуже хочеться, щоб в Україні, зокрема, у великих містах, ситуація трохи змінилася — як і з вірою у власні сили, так із бездоглядним ставленням до пам’ятників архітектури та зелених насаджень. Також було б гарно невдовзі на візитівках голів наших міст, і не тільки їхніх, прочитати: «Київ (Одеса, Миргород, Красний Луч, Керч, Вознесенськ, Бучач, Коломия...). Тут варто жити», і щоб це була правда. Але чи тільки від мерів все залежить? Кажуть же поляки: «Все у ваших руках...»