«Помічник для вчителя історії»

У невеличкому містечку Ямпіль, що на кордоні з Молдовою, відбудеться І науково-краєзнавча конференція, яка об’єднає майже сотню провідних науковців та краєзнавців з різних куточків України. Упродовж двох днів, 28–29 вересня, вони розглядатимуть питання, які присвячені історичним подіям Ямпільщини здебільшого кінця ХІХ – початку ХХ ст. Окремим блоком винесені питання «Ямпільська республіка – яскрава сторінка Української революції» та «Визвольні змагання 1919–1920 років». Чимало доповідей будуть присвячені регіональній топоніміці, релігійному та мистецькому життю, народним промислам і ремеслам. Як каже начальник відділу культури і туризму Ямпільської РДА Віктор Замишляєв, усі підготовлені матеріали конференції зібрані у збірник науковий статей. Його безкоштовно роздадуть по школах та бібліотеках району.

«Навесні цього року ми розіслали по всіх вищих навчальних закладах лист з інформацією про те, що ми плануємо проводити першу науково-краєзнавчу конференцію, присвячену історії Ямпільщини. Подібне оголошення розмістили і на сайті адміністрації. Окремих тем не визначали, просто прописали періоди, які варті для дослідження, – від Трипілля до сьогодення. Так сталося, що більшість наукових статей були присвячені визвольним змаганням 1919–1920 років. До досліджень долучилися і місцеві краєзнавці, які на конференції представлять цікаві знахідки щодо походження назв сіл та селищ Ямпільського району, – коментує Віктор Замишляєв. – Головна мета конференції – глибше вивчити історію рідного краю та зібрати усі матеріали в збірник, який стане помічником для вчителя, передусім історії. У книзі вони почерпнуть додаткову інформацію не лише про минуле рідного краю, але й чому, наприклад, Ратуш називається Ратушем, а Русава – Русавою. Маємо надію на те, що це хоч і перша, але точно не остання науково-краєзнавча конференція в Ямполі. Наступного року плануємо доповнити її видовищною подією – реконструкцією бою під Писарівкою 1919 року, в рамках відзначення сторіччя Української революції, невід’ємною частиною якої стали визвольні змагання на Ямпільщині».

На фото: пам’ятник козакам Ямпільської республіки у селі Довжок (Кетроси)

В умовах окупації території УНР Ямпільська республіка стала своєрідним феноменом. Вона була заснована на принципах військового самоуправління з визнанням політичного проводу уряду УНР (у тому числі в екзилі). Її «батьком» вважається полковник Семен Ільницький, який у кінці грудня 1918 разом із сотниками Іваном Косаковським та Семеном Карачковським створили у Кетросах (нині село Довжок) військовий підрозділ — Марківську сотню у складі майже тисячі чоловік. На початку 1919 році курінь складався з піхоти, кінноти, гарматного відділу і польової жандармерії і козаки давали жорсткий бій більшовицьким загонам. У лютому 1919 року контрольована територія охоплювала землі від Ямполя до Тиврова, Жмеринки, Вапнярки, Крижополя, Рудниці, північних районів Одещини та сучасної самопроголошеної Придністровської Молдовської республіки. У 1920 році засновники та більшість сотників Марківської Січі загинули у боях. Але більшість вояків Семена Ільницького чинили опір радянській владі до 1925 року.