Потрібна мода на здоров’я

Відповідно до статистики, ми — нація, яка не дружить із овочами, фруктами, рибою та кисломолочними продуктами. В Асоціації дієтологів України на основі даних Державного комітету статистики України зробили аналіз статистичних показників, який демонструє загальну картину вподобань українців у виборі продуктів харчування у 2011—2012 роках. Результати говорять не стільки про економічну неспроможність українців вживати корисні продукти, скільки про байдуже ставлення до свого здоров’я.

Так, у щоденному раціоні українця занадто багато цукру, хліба та м’ясних продуктів: м’ясні продукти становлять 140 г (надмірно), риба — 37 г (дуже недостатньо), хлібобулочні вироби — 302 г (надмірно), цукор 105 г (надмірно), фрукти 114 г (недостатньо). Дуже низький рівень споживання риби, особливо на фоні високого споживання м’яса, погано впливає на стан здоров’я, оскільки морська риба є основним джерелом вітаміну D та кислот Omega-3, які впливають на сотні важливих процесів в організмі — від розумової діяльності до відновлення кісток. Натомість червоне м’ясо, згідно з останніми дослідженнями (особливо в ковбасах) може спровокувати онкозахворювання.

МЕНШЕ ЦУКРУ І СОЛІ — БІЛЬШЕ ЗДОРОВ’Я

За інформацією дієтологів, найбільш шкідливі речовини, присутні в продуктах харчування, — це надлишок солі, цукру та трансжири, яких особливо багато в кондитерських виробах. Встановлено, що зменшення кількості солі в хлібі на 30% призводить до зменшення випадків інфарктів та інсультів теж приблизно на 25—30%. Але сьогодні в українському хлібі удвічі більше солі, ніж в європейському. Фахівці вважають, що причину слід шукати в технології виготовлення: якщо використовується більше солі, то треба менше борошна. Ще один продукт, який українцям варто менше споживати, це цукор (солодощі, напої тощо). Він дає енергію, але вбиває апетит, відповідно, провокує ожиріння, діабет. Щодо трансжирів, то вони провокують атеросклероз, закупорку артерій, запальні процеси в організмі, утворення тромбів.

— Трансжир — це технологічний жир, на упаковках його вказують як гідрогінезований рослинний жир. Найбільше його у кондитерських виробах, маргарині, також — в ковбасах, напівфабрикатах, — розповідає президент Асоціації дієтологів України Олег ШВЕЦЬ. — На регуляторний вплив держави, як це робиться в Європі, надії мало, у мене сподівання більш пов’язані з тим, що виробники самі від них відмовляться. Наведу приклад: є глобальний виробник, який купив відому львівську кондитерську фабрику. У нього є інтернаціональний інститут харчування, який займається проблемами харчування. Але в найпопулярніших продуктах цієї фабрики є трансжири. Якщо до нас приходять транснаціональні кампанії, які не використовують у нас європейські стандарти, а пристосовуються до наших умов, то про це не треба мовчати.

НЕМАЄ ГРОШЕЙ НА ОВОЧІ? ВІДМОВСЯ ВІД КОВБАСИ

Фахівці наголошують, що в нашій країні має бути вирішена проблема реклами продуктів харчування, які мають визначально нездоровий вплив на людей. Наприклад, святкування дитячих днів народження в закладах швидкого харчування. Таким чином ідея дитячого свята асоціюється в дітей з фаст-фудами, до нездорової їжі. Нічого корисного це не принесе, і, на думку, дієтологів, це слід заборонити на державному рівні. Так само, як і рекламу продуктів, спрямовану на дітей — її повинні дуже жорстко контролювати. Натомість слід пропагувати здорове харчування.

— Ми звертаємо увагу на модель здорової тарілки: це ѕ рослинних продуктів і ј тваринних за рахунок риби і молочних продуктів. Ця модель забезпечує зменшення ризику небезпечних хвороб, — продовжує Олег Швець. — Зараз ми ставимо собі за мету створення інформаційних кампаній, спрямованих на зменшення споживання шкідливих продуктів і збільшення споживання корисних продуктів харчування. Ми шукаємо партнерів та різні зацікавлені сторони... Наприклад, підвищення споживання громадянами риби. Якщо нині в середньому українець споживає на рік 13 кг цього продукту, то має бути в 1,5—2 рази більше. На тиждень її потрібно вживати 3—4 рази. Дітям — 2—3 рази на тиждень, починаючи від першого року життя, тому що Omega-3 жирні кислоти є абсолютно необхідними для нормального інтелектуального розвитку... Особливо хочу підкреслити, що дуже часто важливим аспектом здорового харчування вважають економічну складову — люди нібито не можуть дозволити собі деякі продукти. Але якщо порівняти вартість корисної морської риби із вартістю ковбаси, то остання буде удвічі, а то й утричі дорожчою. Якщо подивитися на пропозицію в українських крамницях, то ковбаси — в десятки разів більше. Це означає, що на неї є більший попит.

Не тільки дієтологи, а й інші фахівці апелюють до того, що справа — не зовсім в бідності. Тому що буряк, морква, капуста, бобові не так дорого коштують. Як і кисломолочні вироби. Більше того: за даними Держкомстату, 2012 року в середньому українці на спиртне, сигарети та наркотики тратили в місяць більше, ніж на одяг, здоров’я чи освіту. Тож, якщо у громадян настільки низький рівень самосвідомості, то прищепленням культури здоров’я мала б зайнятися держава.

Про це говорять і науковці. Так, серед завдань держави на найближчі роки Інститут демографії та соціальних досліджень називає, зокрема, завдання «формувати психологічні настанови, щоб вести здоровий спосіб життя».

— Треба зайнятися формуванням та поширенням стандартів здорового способу життя. Україна тримає гірку першість щодо паління, вживання алкогольних напоїв, зокрема у ранньому віці. Натомість відсутні традиції здорового харчування, дозованих фізичних навантажень, загартовування. Бути здоровим має стати престижним. На жаль, нині в суспільстві, навіть серед молоді, поширені утриманські настрої, а відповідальність за власний добробут значна частина населення покладає на державу, — вважає академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла ЛІБАНОВА.