«Потрібна спецкомісія міськради»
У Дніпропетровську мешканці борються за доступ до головної водної артерії України
У Дніпропетровську доступ до головної водної артерії України перекривають паркани з колючим дротом. Цей неприємний факт перед початком пляжного сезону виявили городяни, які проживають на житловому масиві «Перемога». Вони звинувачують міську владу в пособництві незаконній приватизації берега і вимагають повернути їм місця відпочинку.
«На все правобережжя Дніпропетровська залишилась лише одна зона відпочинку — це пляж на Комсомольському острові. Я живу на березі річки, але не можу підійти близько до води. Для багатьох це улюблений відпочинок — вийти на природу з дітьми, займатися там спортом, але у нас такої можливості немає», — розповіла на прес-конференції місцева мешканка Лідія Полешко. За її словами, прибережна територія не обслуговується комунальними службами, сміття не прибирають і не вивозять, а зелені насадження давно занехаяно.
Допомогти городянам спробували активісти Євромайдану, проте й у них виникло чимало запитань. «Так, подекуди є ще місця, щоб пройти громадянам до берега. Але всі ці місця в забрудненому стані. А там, де розташований воднолижний стадіон, доступ до Дніпра повністю перегороджено. Щоб туди потрапити, треба домовлятися з охороною. Хто дозволив загородити парканом і колючим дротом цю ділянку? Як кажуть жителі, така ситуація спостерігається по всій прибережній зоні. Про відпочинок і не йдеться», — зробив висновок голова правління ГО «Майдан-Січеслав» Віктор Романенко.
Провідний архітектор ГоловАПУ Олена Іваницька пояснює, що в генплані міста, який було затверджено ще 2008 року, розробниками було визначено водоохоронні зони, але їх було нанесено «без коригувань, як базові». У зв’язку з цим інститут «Дніпроводгосп» повинен був розробити проект водозахисних смуг. Проект зробили, але природоохоронна прокуратура не схвалила, а сесія міськради не проголосувала за цей проект. Місто залишилося без прибережних захисних смуг — тих місць, які не можуть бути забудовані, оскільки є комунальною власністю міста.
Міська влада визнає, що генплан потребує коригування, але поки що кожен суб’єкт господарювання, який отримує в оренду земельну ділянку, сам розробляє проект. «А потім, як ми бачимо, все загороджується парканом. Через це в суспільстві зростає напруга», — зазначила О.Іваницька. Вона вважає, що треба створити при міськраді комісію, до складу якої увійдуть депутати, фахівці ГоловАПУ, архітектори і представники громадськості. Така комісія, на її думку, могла б робити запити, з’ясовувати, які споруди суперечать нормам, щоб забезпечити городян вільним доступом до Дніпра та інших водоймищ. Певні надії в ГоловАПУ покладають на законопроект №1107, який було прийнято в першому читанні Верховною Радою. У ньому передбачається: все, що перегороджує вільний доступ громадян до річки, повинно бути демонтовано за рахунок власника упродовж двох місяців. Утім, підприємці вдаються до на різних хитрощів. «Буває, що орендовано одну кількість землі, але за фактом прихоплено ще й смугу прибережної зони», — говорить спеціаліст ГоловАПУ.
У Дніпропетровській міськраді проблему чудово знають, але посилаються на те, яке заплутане українське законодавство. Депутат Вадим Рубльовський також вважає, що згадану комісію треба створювати обов’язково. Водночас він зазначає, що прибережна захисна смуга (ПЗС) і водоохоронна територія — це різні речі. «ПЗС не допускає жодних споруд. Що ж до водоохоронної зони, вона або включає ПЗС, або розташована за ПЗС. У водоохоронній зоні можуть розташовуватись установи спортивно-рекреаційного призначення», — пояснює він. За словами депутата, у межах Дніпропетровська ПЗС має бути 100 метрів, але «історично у нас не дотримані ці норми». І на сьогодні затвердженої водоохоронної зони не існує. «Кожен, хто хотів, затверджував свою «водоохоронку». У нас є по дві-три водоохоронки з різними нормами. Звісно, проект потрібен, щоб усе це впорядкувати», — визнає В.Рубльовський. Складною є також проблема обладнання зливової каналізації, для чого необхідні чималі кошти. Через це залишається невирішеною ситуація з Мандриковською затокою, куди потрапляють стічні води і побутова каналізація з житлових будинків. У міськраді давно планувалась реконструкція на території гребного каналу і набережної Дніпра. Там повинні були скосити очерет, укласти гідротехнічні мати, обладнати доріжки для пробіжок і впорядкувати рослинність, щоб цю територію могли використовувати для відпочинку всі городяни. Але поки що їх зустрічає на набережній Дніпра паркан із колючим дротом.