Православні в гостях у Ватикані
Православно-католицька зустріч у Ватикані викликала неабияке здивування у церковних колах та у світових ЗМІ — до самого останнього часу стосунки між цими церквами були більш ніж прохолодними. Хоча, як відомо, Іван Павло II і відвідав Грецію, Афіни, побував на тих місцях, де святий Павло проповідував християнство еллінам-язичникам. Грецька ієрархія, однак, згодилася на цей візит тільки під тиском уряду, з політичних міркувань і попри шалений опір деяких ортодоксально-фундаменталістських кіл, особливо чернецтва. Відомо також, що згадані кола категорично відкидають не тільки участь своєї церкви в екуменічних заходах, але й членство Греції в ЕС та приєднання до Шенгенських угод. Ще зовсім недавно у країні вирували масові мітинги протесту з приводу нових паспортів, iз яких було викреслено графу «Віросповідання». Більше того, на нещодавній січневій зустрічі в Ассізі, де представники кількох релігій молилися за мир, Елладська церква не була представлена, хоча туди приїхало кілька патріархів православного світу, включно з Вселенським патріархом Варфоломієм I.
І ось — православні грецькі ієрархи в Ватикані. Деякі оглядачі вважають, що це певним чином пов’язано з загальним падінням набожності в Європі, з тим, що християнська віра — католицька чи православна — втрачає свій вплив, зокрема, на молодь. Християнство активно витісняється за межі тих процесів, які сьогодні формують життя майбутньої Європи. Саме це, здається, зближує навіть колись непримиримі християнські конфесії. Папа Іван Павло II закликав гостей «разом йти дорогою екуменізму, яка з Божою поміччю приведе нас врешті-решт до повного сопричастя. Це не означатиме злиття або поглинення, але тільки зустріч у правді та любові заради відновлення християнського коріння Європи».
У листі предстоятеля Елладської церкви архієпископа Христодула, який привезла делегація, автор пише про своє бажання «створити міст комунікацій, примирення й довіри між членами Європейського союзу; для цього наше свідчення віри має бути більш інтенсивним, вірогідним і ефективним у тому суспільстві, яке стоїть на межі втрати традиційних християнських цінностей...
Повністю усвідомлюючи догматичні й доктринальні реалії, які нас розділяють і перешкоджають повній євхаристичній єдності, ми готові до співпраці заради блага людства». Це вельми сильні слова з боку керівника Православної церкви, бо, за його власними словами, «відносини між Римом і православними не були простими, починаючи ще з 1054 року».
Під час візиту митрополит Пантелеймон визнав (очевидно, згадуючи пробачення Івана Павла II за гріхи Католицької церкви під час візиту до Греції), що «в минулому, з різних вагомих причин, у нашому народі та серед значної частини духовенства утвердилася атмосфера недовіри і підозри до західного християнства. На початку ХХI століття нашим обов’язком є повернення до спільного шляху перших 10 століть християнства. Це буде нелегко. Нелегко забути 10 століть розділення, позначених численними помилками і відчаєм. Ми повинні робити постійні зусилля, боротися і, перш за все — молитися. Заради поставленої мети, ми просимо у вас розуміння та щирої допомоги». Так сказав грецький митрополит папі Iвану Павлу II.
Під час перебування у Римі грецькі делегати відвідали старовинні католицькі храми та катакомби, де збереглися сліди ранніх християн.
Нагадаємо, що Греція має 10 мільйонів населення, більш як 90 відсотків якого — православні. Папа Iван Павло II є главою церкви, яка налічує понад мільярд віруючих практично в усіх країнах світу.
