Про програму екологічного порятунку

Київ — одне з найбрудніших міст Європи. Концентрація шкідливих речовин у повітрі, забруднення поверхневих та підземних вод, накопичення сміття, діяльність підприємств, в тому числі й небезпечних, захоронення відходів  — це причини створювати і реалізовувати в столиці дієву програму порятунку довкілля.

«Сьогодні в Києві, як і в Україні загалом, спостерігається зниження промислового виробництва. Проте це не вплинуло на стан повітря. Тому що у його забрудненні найбільшу роль відіграє транспорт. За даними Центральної геофізичної обсерваторії, 84% усього забруднення повітря в Києві чинить саме автотранспорт. За атмосферним повітрям зараз систематично спостерігає тільки Центральна геофізична обсерваторія. В неї є 16 постів у восьми районах Києва. Це — незначна кількість, як для такої великої території, — розповідає кандидат геологічних наук Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАНУ Юлія ВОЙТЮК. — Ще одне джерело забруднення — підприємства. Для Києва це дуже болюче питання, тому що більшість підприємств, які тут працюють, мають застаріле обладнання, не використовують сучасних фільтрів. Відтак маємо значне навантаження на урбоекосистему столиці. За даними обсерваторії, максимум викидів було в 2004 р. З 2005 до 2009 року кількість викидів зменшувалася. З 2010-го — знову тенденція до збільшення. Це — дані по всій території Києва».

«ЗА 10 РОКІВ ЗАХВОРЮВАНІСТЬ СЕРЕД ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ ЗРОСЛА НА 20%»

За інформацією головного управління Держсанепідслужби столиці, на середину липня (літо — пора, коли концентрація шкідливих речовин у повітрі  максимальна) на вулицях Довженка, Попудренка, Лазо, а також Бесарабській й Московській площах, на проспектах Перемоги та Оболонському концентрація двоокису азоту перевищувала допустиму норму у 4 — 4,5 разу, а концентрація формальдегіду — у 2,5 -3 рази. Причина — активний транспортний рух.

Вдихання цих шкідливих речовин, а також пилу призводять до проблем зі здоров’ям. Науковці Інституту гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ бачать безпосередній зв’язок між повітрям, яким дихає людина, та станом її здоров’я. Особливо це видно на дітях, у яких імунна система — слабша, ніж у дорослих. «Стан дітей та підлітків — це важлива медико-соціальна проблема, тому що від неї залежить майбутнє держави. Статистичні дані свідчать про зростання в останні 10 років захворюваності серед дітей та підлітків на 20%. Поширення хронічних захворювань зросло майже у три рази, майже на 23% збільшився контингент дітей-інвалідів», — говорить завідувач відділу супроводу державних програм та міжнародних зв’язків ДУ Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва НАМН України Алла КОБЛЯНСЬКА.

Окрім іншого, на території Києва сьогодні діють небезпечні заводи, є діючий ядерний реактор, також є сховища хлору і берилію. На їхній території концентрація небезпечних речовин «зашкалює».

«Наприклад, наше дослідження на території заводу «Радикал» показало, що там дуже високі концентрації ртуті: 50 — 60мл/кг — у прибережній території при допустимій концентрації 2,1 мл/кг. Також —  підвищений вміст свинцю, міді і цинку. Дуже небезпечна ситуація на території підприємства «Захід». Тут — надзвичайно високі концентрації берилію — високотоксичного хімічного елементу. Вона досягає 10 — 20 мл/кг, при допустимому — 1 мл/кг. Небезпечна ситуація й на заводі «Енергія» — сміттєспалювальному заводі на Харківському масиві. Вміст свинцю, міді та цинку перевищує тут фон у два-три рази, — повідомила Юлія ВОЙТЮК. — Подібні приклади можна наводити і наводити. Важкі метали є небезпечними, бо їх надлишок у ґрунтах викликає низку захворювань: рак, дерматити, печінкові, легеневі захворювання, серцево-судинні та захворювання крові».

ПОТРІБНА СУЧАСНА СІТКА МОНІТОРИНГОВИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Забруднення води — ще одне питання, яке, згідно з опитуванням, хвилює 85% українців. 80% не задоволені якістю води. Більше половини киян користуються фільтрами (глечиками або насадками на кран). Дослідження показали, що великі річки, такі як Дніпро,  менш забруднені небезпечними металами, на відміну від малих річок. Дуже небезпечна ситуація щодо концентрації важких металів характерна для р. Либідь, озер Тельбін та Вербного. За інформацією науковців, у більшості водних об’єктів Києва вміст гранично допустимих концентрацій небезпечних металів не перевищує допустимих норм. Проте високі концентрації важких металів є на дні водойм.

«Населення Києва, в основному для побутових потреб, використовує поверхневу воду із Деснянського та Дніпровського водозаборів. За складом вона — гідрокарбонатно-кальцієва, але в ній відзначається підвищена концентрація кальцію, калію, заліза, тобто  підвищена мінералізація, яку потрібно усувати. До того ж у воді понижена кількість фтору — того елементу, без якого псуються зуби. Нині у 90% жителів столиці є карієс... На жаль, сьогодні керівництво Києва практично не звертає уваги на екологічний стан поверхневих та підземних вод міста. Я вважаю, що необхідно проводити комплексне екологічне дослідження», — говорить доктор геологічних наук, професор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАНУ Ірина КУРАЄВА.

Що ж потрібно робити? Перш ніж реагувати на виклики, фахівці наполегливо радять створити сучасну сітку моніторингових спостережень, яка дасть можливість отримувати, досліджувати та аналізувати всі необхідні показники, які стосуються стану повітря, поверхневих та підземних вод, відкладень на дні, а також ґрунту.

«У містах Європи такі дослідження проводяться набагато активніше, вони враховують більшу кількість показників оцінки стану атмосферного повітря, крім того, кількість ділянок досліджень є більшою.  У нас же незначна кількість показників, а також ділянок для спостереження не дають необхідного матеріалу для аналізу. У Баварії, наприклад, таких полігонів для дослідження — близько 300. В Угорщині розроблено система моніторингу, яка нараховує 1200 репрезентативних ділянок, на яких відбирають проби ґрунтів, поверхневих вод і оцінюють їх за понад 100 показниками», — уточнила Ірина КУРАЄВА..

Щодо впливу на стан повітря в Києві пожежі на нафтобазі у Василькові фахівці кажуть, що столиця практично не постраждала. Відібрані проби ґрунту в Києві та територіях, розташованих біля Василькова та Глевахи, не показали перевищення у них вмісту важких металів (ґрунт відображає стан приземного шару атмосфери). Основна причина — продукти згорання піднялися у верхні частини атмосфери і перенеслися на інші території, оскільки під час пожежі не було дощу.