Про війну «загалом» та «зокрема»
Так, війна завжди зло порівняно з миром та спокоєм. Але в тому-то й річ, що це — «загалом». А що робити, якщо «зокрема» іноді таке жахливе, що затьмарює собою «загалом»? Нема відповіді… Але дозвольте хоча б кілька «окремих» тез у тему.
1. Що б сталося, якби в Україні будь-хто з перших осіб всерйоз і регулярно заявляв по ТБ, що коли він вранці прокидається (навіть узимку!), на Хрещатику зацвітають каштани і в небі сяє райдуга, а коли він щовечора засинає (навіть улітку!), з каштанів обсипається все листя? Напевно, Верховна Рада терміново зібралася б і зажадала психіатричного огляду такої «особи». Але ж в одній далекій азіатській країні, де останніми роками від голоду щорічно вмирає близько мільйона чоловік, така Особа є! І вона, Особа, має (або майже має) зброю масового знищення, величезне, добре навчене і фанатично віддане військо. Що завтра спаде йому на думку? Що нам усім робити? Чекати? Лякати? Підлабузнюватися? — Нема відповіді…
2. Чи можна вважати історію Гітлера відповіддю на попереднє запитання? Пригадаймо: прийшовши до влади у 1933 р. (до речі, цілком законним шляхом), Гітлер став демонстративно порушувати, а потім і зовсім відкинув Веймарську конституцію 1919 р. Особливо всіх турбувала нестримна мілітаризація країни. Однак США, Англія та Франція одноголосно стверджували: «Давайте його умовимо, давайте зачекаємо, тільки не війна». Але війна вiдбулася, війна страшна, а «давайте умовимо і почекаємо» коштувало людству 20-ти мільйонів тільки прямих жертв. Якби у 1936— 1937 рр. «трійка» все ж таки оголосила Гітлеру війну — жертв було б у тисячу разів менше? — Нема відповіді…
3. Наважуся припустити, що коли американські війська встановлять контроль над територією Іраку, там буде знайдено усе, що «має бути» у диктатора — камери тортур, «звальні» поховання закатованих інакомислячих, знайдуться і заговорять родичі тисяч безвинно страчених.
4. Режим Саддама Хусейна всім розповідає казки про те, що через санкції ООН (отже — США) у країні вже померло від голоду і хвороб понад півмільйона дітей та стариків. Але звернімося до цифр. Так, Україна з її 48-мільйонним населенням та восьмимільярдним держбюджетом, звичайно, є країною небагатою — але в нас, слава Богу, ані діти, ані старики сотнями тисяч не вмирають. В Іраку населення втричі менше — 16 млн.; але головне — від програми «Нафта в обмін на продовольство та ліки» Ірак щорічно має $24 мільярди, тобто один житель Іраку в дев’ять разiв багатший, нiж українець! «Де гроші, Зін?!» А гроші витрачають на зброю (підпільно) і палаци (явно). А найцинічніше — Хусейну вигідні ці голодні трупи — можна розгорнути гучну PR-кампанію проти «гадів-американців»…
5. Багато хто з вас, напевно, пам’ятає сюжет по ТБ: у звільненому Умм-Касрі іракські діти привели американських солдатiв до шкільного класу (діючої школи!), перетвореного на склад боєприпасів. Так ось, це зовсім не випадковість, це — СТИЛЬ диктаторських режимів. Вони ЗАВЖДИ розташовують своїх «доблесних» бойовиків у школах, лікарнях, храмах тощо, організовуючи собі «живий щит» із мирних жителів. Що захопили чеченські бойовики в Будьонівську? — Правильно, лікарню. У Москві? — Правильно, концертний зал. Звідки три тижні викурював ізраїльський спецназ хамасівських бойовиків? — Правильно, із храму. Нарешті, чому мало біженців із Багдада або Басри? — Тому, що Хусейну ПОТРІБНО, дуже потрібно багато жертв серед мирного населення Іраку…
6. І останнє. Якщо ви, прихильники Саддама та огудники США, так ненавидите будь-яку війну, хотілося б знати — чи не забули ви 12 років тому написати до газети листа із засудженням Іраку, який окупував Кувейт, і чи не полінувалися ви з’їздити до найближчого Посольства Іраку, щоб постояти в антивоєнному пікеті?
