Про зміни клімату – на кожному уроці

Громадські організації спільно з Міністерством освіти і науки, а також активними вчителями шкіл, екологами і науковцями сьогодні працюють над інтеграцією в навчальний процес тематики, що стосується змін клімату, екології, збереження ресурсів — буквально в кожен предмет у дошкільний, загальноосвітній, неформальній та вищій освіті. Досвід такого навчання в Україні є, і він потребує підтримки. За словами ініціаторів екологічних програм, кліматичні проекти в освіті можна реалізовувати навіть без великих ресурсів. Головне — ініціативність вчителів, бажання керівництва школи і зацікавленість учнів.

Кліматична освіта — це необхідна частина навчання, вважають фахівці. Громадські активісти спільно з Міносвіти підготували і нещодавно представили посібник екологічних ігор «Граючи, змінимо світ»: ігри допомагають донести інформацію про зміни клімату в доступній інтерактивній формі дорослим і дітям. Ідея посібника — залучити тематику ігор до навчального процесу.

«Екологічна освіта є складовою державного стандарту — однією з наскрізних ліній із першого до 11 класу. У шкільній програмі ми нині маємо 30 кліматичних тем (уроків). Але якби я назвала цифру 300 чи три тисячі — все одно було б замало, тому що поведінка людини формується все життя, від народження. Ці 30 уроків інтегровані в предмети, але це не означає, що такі знання стосуються безпосередньо змін клімату, бо коли ми говоримо про захист зелених насаджень, забруднення Антарктиди, ми говоримо і про зміни клімату, — зазначила заступник директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Наталія БЄСКОВА. — Ми вітаємо ініціативність громадськості, раді співпраці. Тим більше, посібник «Граючи, змінимо світ» є складовою методики, яка буде інтегрована в освіту. Ми розуміємо важливість цієї тематики: хай би скільки ми говорили про клімат, цього мало, адже тут треба активно діяти. Від педагога залежить найбільше, у нього — величезна просвітницька роль, тому що, крім дітей, він має, на жаль, виховувати батьків... Уроки важливі, адже учні шкіл — це найбільша і найвдячніша аудиторія в державі. Важлива роль позашкільної роботи — участь учнів в акціях, яких проводиться дуже багато. Такий досвід виховує відповідальне ставлення до довкілля та клімату».

У школах нині значну кількість часу відведено на предмети за самостійним вибором. Йдеться про так звану варіативну частину: навчальний заклад може обирати предмети, які в ньому вивчатимуть, серед них — курси, що стосуються екологічної тематики. За словами фахівців, нині в Україні існує велика потреба узагальнити такий досвід і поділитися ним.

«У нас діє міжнародний освітній проект зі змін клімату та енергозбереження SPARE, в якому беруть участь 200 шкіл України. Є проект, в якому діти спостерігають за природою, роблять метеорологічні заміри — невеличкі базові дослідження, свого роду літопис природи біля своєї школи. Є в нас безліч локальних ініціатив, скажімо, деякі природничі школи запрошують фахівців із природничих наук: орнітологів, зоологів, ботаніків та ін., які під час екскурсії розповідають про природу. Зокрема, в Україні цим займається організація «Зелений Ліхтарик» — у них гарний досвід неформальної природничої освіти. І такі ініціативи треба об’єднувати задля кращого результату», — переконана виконавчий директор громадської організації «Екологічний клуб «Зелена Хвиля» Олександра ХАЛАЇМ.

За словами представників громадськості, дуже багато проектів стосується поводження з відходами. Є всеукраїнські, як «Зроби Україну чистою!», так і локальні, коли діти прибирають річки, сортують сміття, роблять на території шкіл компостні ями для органічних відходів. Є проекти, в межах яких діти навчаються робити корисні у щоденному вжитку речі з вторсировини.

Фахівці єдині в тому, що екологічна, кліматична освіта має розвиватися «знизу» — з невеличких ініціатив шкіл, громад. До речі, так вона розвинулася і в Норвегії, де сьогодні інтегрована в навчальний процес. Як розповіла координаторка проектів розвитку в посольстві Норвегії в Україні Марина Дишльовська, в цій країні в загальноосвітніх школах є екологічні посли, учні, котрі зацікавлюють дітей екологічними та кліматичними проблемами місцевості, де вони живуть. Також у норвезьких школах діти організовують так звані міжнародні конференції з питань клімату. Це — рольова гра, під час якої учні самостійно готують програму «конференції», визначають, хто яку країну представлятиме, і потім шукають шляхи вирішення певних питань. Також дітей спонукають писати статті чи робити відео на різні екологічні теми для ЗМІ.