"Продаю свою нирку..."

"Із чим тільки до нас не зверталися, а такий "пацієнт" - перший", - каже завідувач детоксикологічного відділення обласної клінічної лікарні Олександр Матюшин. А цей блідий, зовні інтелігентний, років на тридцять громадянин справив на медперсонал незабутнє враження. А він продовжував: "Нирка здорова, як у бичка. Хто купить, той весь вік дякуватиме. Я, знаєте, з роду довгожителів". Нарешті, отямилися від почутого та й відповіли: ніякий служитель Гіпократа, якщо тільки йому не зрадив здоровий глузд, за таке діло не візьметься.

Одначе, що ж змусило чоловіка у розквіті літ і сил вирішити вчинити таку наругу над своїм організмом? Біда змусила. Бо вже все, що міг продати, давно продав. Помешкання, меблі, "Жигуля". Разом із цим добром пішла від нього, нещасного невдахи, і дружина, сказавши на прощання, що ні вона, ні їхня спільна дитина бачити його не бажають. Отож, розпрощавшись з усім і усіма, ще залишився винним клятому лихвареві. "Лічильника мені вже давно увімкнули", - сумно зітхнув громадянин із двома здоровими нирками, серцем, печінкою, ногами, руками, очима, вухами...

Колись працював на заводі. Мали його за перспективного інженера. Потім підприємство зупинилось. А жити якось треба. То як? Одна дорога - на речовий ринок. А стартовий капітал де узяти? Знайомі порадили до кого звернутися, навіть рекомендацію дали. Ще на зорі ринкових стосунків, коли "товчки" міста Хмельницького не називалися корпорацією імені М.Горбачова, цей чоловік гарно "розкрутився", тепер людям позичає. Звісно, за відсотки.

Власник здорових нирок таки здобув юридичний статус дрібного підприємця. Заплатив за все і всім, хто вимагав. Поїхав до турецьких берегів по крам. Узяв гуртову партію шкіряних виробів - саме сезон на цей товар наближався. Поки повернувся додому, половину вантажу в нього "експропріювали": митники, рекетири, якісь інспектори. А потім збував шкіряні вироби заморського виробництва, коли вже сезон минув. За безцінь. В`їхав у "мінус".

Миттєво прибули короткострижені гінці від вдатного лихваря, популярно розповіли, що чекає на нього, його дружину, його дитину...

- Типовий факт для нашого часу, - сказав відомий у Хмельницькому адвокат Броніслав Морозовський, якому автор цих рядків переповів про візит "пацієнта" до детоксикологічного відділення. І додав:

- Є стаття 101 (про калічення органів) КК України, що передбачає перебування за гратами на строк від двох до восьми років. Кваліфікується так: тяжкий злочин. З боку того, хто, поділивши турботи пацієнта, зробив би операцію. Навіть тоді, коли є не тільки згода, а й палке бажання скалічитися.

А завідуючий детоксикологічним відділенням обллікарні Олександр Матюшин сказав: "Отож, почувши нашу відмову, той громадянин пішов геть, навіть не розпрощався".

І куди ж він, нещасний, пішов?..

Хмельницька область