Провальні знання

Попри те, що чимало батьків намагаються зробити зі своїх дітей вундеркіндів, починаючи прищеплювати знання мало не з пелюшок, результати на повірку видаються невтішні. Чи то світ сучасних інформаційних технологій став на заваді прагненням до знань, чи то система середньої освіти стала несучасною та невідповідною до новітніх вимог — але експерти заявляють про вкрай низький рівень знань та підготовки цьогорічних випускників, а отже, майбутніх студентів.

В Українському центрі оцінювання якості освіти після завершення зовнішнього незалежного оцінювання діляться «здобутками» цьогорічної кампанії: 43% абітурієнтів не впорались із тестами з математики, жоден не отримав максимальної двохсотки з фізики, а от із біології максимальну кількість балів набрав лише один випускник із 80 тисяч. Іноземна мова теж шкутильгає: лише 87 учасників ЗНО із 70 тисяч виконали всі завдання правильно, а чверть взагалі не дійшла до творчого завдання «Напиши листа товаришеві англійською мовою». А два роки тому у нас запровадили для школярів обов’язкове вивчення ще й другої іноземної мови. Результати будуть такими ж?

Не в лідерах й історія України, знання якої вкрай необхідне, що підтверджують і останні події: лише чотири особи зі 130 тисяч набрали максимальну кількість балів. Експерти відзначають, що тести не складні, це ж не учнівська олімпіада чи міжнародні змагання, де необхідні додаткові знання та неабиякі творчі задатки і логіка.

Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти, каже, що після завершення ЗНО треба кричати «SOS!»: «Якщо нічого не робити найближчими роками, то те, що було кілька місяців тому в нас із армією, може бути із системою середньої освіти. Держава упродовж 15 — 20 років недооцінювала необхідності інвестицій в освітню систему. Вона фінансувалась за залишковим принципом, праця педагога була маргіналізованою. Ефективної системи оцінювання якості освіти в Україні немає. Умови роботи у школах такі, що немає навчальних посібників, недообладнані кабінети, подекуди бракує навіть парт. І забагто вчителів пенсійного віку, які не можуть працювати ефективно на сучасному рівні.

І ще — серйозні помилки у визначенні освітньої політики та стратегії розвитку освітньої системи. У нас величезна проблема з якістю природничо-математичної освіти, яка фактично є запорукою технологічного прориву та основою національної безпеки країни. А ми маємо скорочення годин на вивчення предметів цього циклу. Усі ті псевдореформи, які здійснювалися в системі середньої освіти, не були систематизовані й залежали від політичного світогляду і волі тих людей, які очолювали цей напрям».

Експерт додає, що останні три роки (коли УЦОЯО очолювала Ірина Зайцева, людина екс-міністра освіти і науки Дмитра Табачника), результати ЗНО взагалі не оприлюднювались і не аналізувались. У МОН звітували, що все гаразд, проблем немає, а якщо є — то їх вирішують. Отже, низький рівень знань — це не результат одного року, система працювала з прогалинами вже давно. Якщо про необхідність реформи вищої освіти говорили останні кілька років і нарешті ухвалили відповідний закон, то про ґрунтовні та продумані зміни в середній школі на державницькому рівні — не йшлося. Один міністр запроваджував дванадцятирічну систему навчання, інший скасовував, а в цей час вчителі та учні чекали нових підручників за швидко оновленими програмами.

На думку Ігоря Лікарчука, який починав працювати ще з учителювання в сільській школі й тому знає всю систему ізсередини, зараз не потрібно популістьких заяв. «Треба думати над стратегією реформ середньої освіти, яка вироблятиметься на основі глибокого аналізу ситуації, без прив’язки до політичних поглядів, а виходячи з реальних запитів суспільства, але ці запити слід детально вивчати. Ми можемо ухвалювати хороші закони про вищу освіту, різносторонні програми розвитку держави, але ці закони втілюватимуть у життя ті, хто сьогодні навчається в середній школі», — підсумовує експерт.

На абітурієнтів Донбасу чекає третє ЗНО

Особливості ЗНО 2014 року: тестування не відбулося в АР Крим та Луганській й Донецькій областях. Абітурієнти, для участі у тестування, переїжджали в інші регіони. Із понад 35 тисяч абітурієнтів Донбасу 15 тисяч так і не пройшли ЗНО. Фахівці очікують, що Міносвіти видасть наказ провести додаткове тестування для них. У переважній більшості  випускники проходять перевірку знань у сусідніх областях (Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій). Щодо перебігу ЗНО, то спостерігачі кажуть, що загалом тестування пройшло злагоджено, організовано та спокійно.

– Пропри те, що вступна кампанія на бакалаврат розпочнеться з 11-денним запізненням, на фініш вона вийде, як і торік – 11 серпня, а цього року – 12 серпня. З 4 липня відкритий сайт для реєстрації для електронної подачі заяви. Вступна кампанія триватиме до 1 серпня (це останній день для подачі). 2 серпня буде оприлюднено перший список рекомендованих для зарахування. Як звичайно, буде три хвилі оприлюднення – 5-го і 8 серпня,  станом на 12 серпня має бути видано наказ на зарахування на місця державного замовлення, – розповіла координаторі спостереження за ЗНО Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга СТРЕЛЮК. – Якщо для абітурієнтів тієї території України, які змогли пройти тестування, терміни вступної кампанії є зрозумілими, то для абітурієнтів Донбасу – на жаль, ні. Було прийнято наказ Міносвіти про зміни до умов прийому – в частині вступу на території Донецької та Луганської областей. Тут вступна кампанія мала розпочинатися 11 липня, а завершуватися 15 вересня. 16 вересня мало бути оприлюднено рейтинговий  список, 25 вересня – зарахування. Тобто, планувалося подовжити для них вступну кампанію на місяць-півтора Так планували раніше. Але ми знаємо, яка ситуація була вчора-позавчора, коли захопили гуртожитки Донецького національного університету… Ситуація продовжує бути напруженою. Очевидно, що буде додаткове ЗНО, але офіційного наказу немає. Окремі виші вже оголосили зміни у своїх умовах прийому. Ми прогнозуємо, що в тій частині Донецької і Луганської областей, які мають стабільне функціонування, вступна кампанія може розпочинатися і 11 липня: ті абітурієнти, зокрема й із Донбасу, які пройшли ЗНО, які мають результати і пройшли державну підсумкову атестацію, можуть подавати документи для участі у вступній кампанії. 

Загалом в Україні для участі у ЗНО зареєструвалося понад 200 тисяч  абітурієнтів. За словами фахівців, більшість з них може вступити на державне замовлення (це понад 100 тисяч місць). Відсіюється частина абітурієнтів, які не проходять мінімальний бар’єр: 124 балів із непрофільного предмету і 140 балів – з профільного. Як стверджують фахівці, результати минулих років показали, що був недобір на місця державного замовлення за напрямками фізика, математика, прикладна фізика, та прикладна астрономія. Зараз державне замовлення ще не розподілено між вишами: процедура затвердження має пройти в Кабінеті Міністрів. Експерти очікують, що воно буде оприлюднено до 15 липня. Також на засідання Кабінету Міністрів прийняли рішення: абітурієнтам із Криму буде надано додаткові державні місця для вступу у виші.

Оксана МИКОЛЮК, «День»