Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Прозоро та незалежно

Як купують ліки українцям за державні кошти?
28 вересня, 10:44
Доки в МЗУ немає власного складу, лікарські засоби зберігаються в партнера – ТОВ «Бізнес Центр Фармація»

Команда державного підприємства «Медичні закупівлі України» - відкрита до комунікації, причому не лише з журналістами, а й із пацієнтами, лікарями та постачальниками ліків. Це величезний плюс для підприємства, яке розпоряджається мільярдами гривень на придбання ліків (торік бюджет ДП сягав близько 10 млрд грн). За свої майже 14 років роботи в журналістиці чи не вперше маю досвід, коли державне підприємство розкладає по поличках, як працює і як витрачає наші з вами кошти як платників податків, щоби лікарні та пацієнти отримували лікарські засоби вчасно, а ліки були якісними та не дорогими для держави.

До прикладу, серед державних підприємств, що працюють у медичній сфері, є ще «Укрвакцина», «Укрмедпроєктбуд», «Державний експертний центр МОЗ»… Та ніхто з них не комунікує з суспільством так, як «Медичні закупівлі України». Не варто розцінювати це як похвалу, це радше позитивна риса, що може стати в нагоді кожній державній установі.

ЕКОНОМІЯ

Спочатку про найважливіше – про гроші. 2020 рік став першим, коли повністю ДП «МЗУ» розгорнуло свою діяльність та почало закупівлю за централізованими напрямами. Варто додати, до МЗУ займається лише централізованими закупівлями. А є ще програма «Доступні ліки», це сфера відповідальності Національної служби здоров’я України. Також НСЗУ та лікарні відповідають за придбання ліків за програмою медичних гарантій. І четвертий напрям закупівель проводять місцеві органи влади власним коштом. Ліки, які купує МЗУ, не потрапляють до аптек, а призначені для всіх пацієнтів та доставляються в лікарні безпосередньо.

Отже, закупівлі за 2020 рік здійснювалися за 14 напрямами (це онкологія, гемофілія, ковідні вакцини, засоби індивідуального захисту, апарати ШВЛ, автомобілі швидкої меддопомоги тощо). На це все МЗУ мав 9,6 млрд грн, із них зекономлено державі 2,7 млрд грн. Тобто держава мала змогу ще раз використати ці кошти торік або перенести їх на наступний рік.

Закупівлі 2021 року тепер мають 19 програм та напрямів. Сума вже укладених угод – 1,79 млрд грн. Більша частина вже проторгована, є укладені договори. «За результатами чотирьох-п’яти місяців роботи ми можемо вже показати, що з майже 2 млрд грн щодо укладених договорів – 504 млн грн зекономлено, - розповіла заступниця генерального директора ДП «МЗУ» Юлія ІВАХНЕНКО. – Цього року перші поставки відбулися вже в червні, це найшвидше для всіх закупівель, які проводило МОЗ навіть за участі спеціалізованих міжнародних організацій. Це поставки по дитячій та дорослій онкології».

Крім безпосередньо ліків, у МЗУ цього року купують автомобілі швидкої допомоги. Закупівлі вже відбулися – зекономлено понад 400 млн грн. Підприємство чекає від МОЗ вказівок, на що використати ці кошти. Тобто на зекономлені гроші можна придбати ще партію певних ліків, засобів захисту чи обладнання для лікарень.

ВІЗІЯ

Детальніше про кожну отриману та витрачену гривню можна дізнатися з сайта підприємства. ІТ-відділ МЗУ працює над низкою розробок, що полегшать обробку всіх даних, а також дадуть змогу прогнозувати, коли треба провести поставку лікарських засобів у певну лікарню, коли почати закупівлю конкретних ліків, щоб не виникало дефіциту.

Пацієнти теж можуть дізнатися про наявність ліків у лікарні завдяки розробкам МЗУ. Чат-бот у телеграмі дає можливість побачити, чи є певний препарат у лікарні, в якій кількості, коли очікується його закупівля та поставка. До речі, жодні інші медичні установи такої інформації пацієнту в режимі онлайн не нададуть.

Це й є пацієнтоорієнтованість, на якій мали б робити ставку й у МОЗ, і в НСЗУ, й у кожній лікарні країни. «Наше підприємство не просто займається постачанням ліків, а ліків, які впливають на якість життя. Це організація, яка має розмежувати дві функції МОЗ – формування політики закупівель та її реалізація, тобто втілення всього, що напланувало міністерство, в життя. А також це професіоналізація сфери закупівель, бо ліки – це не звичайний стільчик. Це специфічна сфера, де має бути своя експертиза, своя комунікація з постачальниками, розуміння повного циклу виробництва та постачання в регіони, - розповідала Юлія Івахненко. – Тому професіоналізація цієї сфери – це дуже важливий виклик для держави, адже раніше цим займалися міжнародні організації, що показали досить високу планку, до якої ми прагнемо. Ці закупівлі показали процеси, до яких ми повинні рухатися, а також викрили наявні корупційні складові. Ми вдосконалюємо цю процедуру, крім мінімізації корупційних складових, ми робимо так, щоб усі процеси були прозорими. Раніше були доставки протерміновані, коли це розтягувалось у часі на три і більше років. Ми намагаємося вирівняти це, враховуючи час поставки, залишки в регіонах. Навіть 2020 рік показав, що це можливо. За минулий рік лишилося завершити поставки лише за 2% від укладених договорів».

«Медичні закупівлі України» мають стратегію розвитку на 2021 - 2023 роки. Також на підприємстві чекають на формування складу наглядової ради, щоб погодити з ними цю стратегію. З нею вже ознайомилися в МОЗ та медичному парламентському комітеті. В центрі цієї стратегії – теж пацієнт та його інтереси.

СКАНДАЛИ

Звісно, є в роботі МЗУ і своя ложка дьогтю. Ексміністр охорони здоров’я Максим Степанов та гендиректор ДП Арсен Жумаділов минулий рік провели в дещо конфліктних стосунках. То МОЗ намагалося передоручити закупівлю деяких вакцин конкурентному постачальнику, усунувши від цього МЗУ. То не підтримувало ідею МЗУ пролонгувати дію деяких договорів на наступний рік, щоб закупівлі відбулися, а кошти не повернулися просто в бюджет. Усі, мабуть, пам’ятають, історію з придбання ковідних вакцин через посередника – фармкомпанію «Лекхім».

МОЗ зобов’язало «Лекхім» поставити в Україну китайську вакцину від компанії Sinovac буцімто тому, що це офіційний представник виробника в нашій країні. За умовами договору, перша партія вакцин, а це 700 тисяч доз, мала була приїхати до України не пізніше за 7 березня. Факт поставки відбувся лише 25 березня. Згідно з умовами договору, за кожен день протермінування нараховувалася пеня в розмірі 0,1% від ціни замовленої партії. Оскільки прострочка була, ДП «МЗУ» подало позов до суду щодо стягнення пені з «Лекхіму».

«Компанія порушила заявлені постачання, це вимога законодавча і вплив на здоров’я громадян. Досить тривалий час ми чекали хоч на якусь вакцину, і не піти в суд – було б порушенням із нашого боку, і порушенням щодо громадян», - пояснювала Юлія Івахненко.

І це не єдиний скандал, який виникав щодо МЗУ, вочевидь, через спроби приборкати незалежний орган із закупівель. Перша закупівля, яку проводило ДП, стосувалася придбання костюмів біологічного захисту. МОЗ не узгоджувало проведений підприємством тендер, хоча МЗУ підписало договір із українським ТОВ «Текстиль-контакт» на виробництво 90 тисяч костюмів вартістю 242 грн без НДС. У підсумку МОЗ законтрактувало костюми в ТОВ «Меддів», ціна одного – 488 грн.

Після призначення Віктора Ляшка міністром охорони здоров’я подібні суперечності між МОЗ та МЗУ зникли. "Мрія про звільнення Степанова здійснилася, а з нею й ще кілька мрій, - ділилася своїми думками в Фейсбуці депутатка Ольга Стефанишина, коментуючи конфлікт МЗУ та МОЗ. – Почалися чесні конкурси для керівництва НСЗУ, де перемагають гідні кандидати. В Україні з’явилися вакцини, і відкрилися центри вакцинації по всій країні. ДП «Медичні закупівлі України» спокійно працює, заощаджує державні кошти».

Щоправда, цей спокій час від часу таки порушують противники підприємства. В червні цього року було багато шуму щодо закупівель автомобілів медичної допомоги. «Шановні потенційні учасники наших процедур закупівлі, маю до вас переконливе прохання. Побережіть гроші на замовні статті в ЗМІ. Медійні кампанії проти нашого ДП жодному постачальнику ще не допомогли, - знову відбивав інформаційні атаки гендиректор підприємства. – Набагато більш успішною продажною стратегією з вашого боку буде прибрати видатки на написання та поширення маніпуляційних статей та відповідно знизити ціну на свою продукцію. Ми розглядаємо розміщення цих публікацій як свідому маніпуляцію даними та спробу тиску на діяльність державного підприємства».

АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПЛАН

Наостанок – про те, як на підприємстві управляють ризиками та ведуть антикорупційну діяльність. Як приклад – працівник, що раніше працював у товаристві «П» після переходу в МЗУ усувається від роботи, де фігуруватиме це товариство. Тобто ні договорів, ні переговорів, ні будь-чого іншого саме з цією компанією цей працівник не вестиме.

Друге – МЗУ проходило перевірку Державної аудиторської служби, зокрема, перевірялися ковідні закупівлі за минулий рік. Це 36 угод на 4,2 млрд грн. Порушень не знайдено, до речі, на відміну від закупівель, що проводили лікарні на місцях за кошти НСЗУ. В аудиторів були зауваження щодо нецільового використання коштів.

І третє – підприємство прискіпливо обирає постачальників для співпраці. Крім того, що всі договори укладаються в системі «Прозорро», в МЗУ напрацьована своя процедура перевірки з 13 пунктів (стосуються податкового, антимонопольного, антикорупційного законодавства тощо). «Ми не працюємо з корупційними постачальниками, ми не входимо в ту сферу, де потенційно можуть бути корупційні ризики для нас, - додав Дмитро БІГУНЕЦЬ, керівник сектору антикорупційної діяльності та комплаєнс ДП «МЗУ».  – Ми відбираємо працівників, щоб вони не були причетні до будь-яких корупційних скандалів чи рішень. Також є антикорупційний контроль на всіх етапах закупівель. Ми уточнюємо в наших працівників, а чому обираємо саме ці позиції ліків, на основі чого продовжуються договори, якими принципами керується тендерний комітет, коли приймається рішення. Якщо певна компанія брала участь у певних закупівлях, які були предметом розгляду правоохоронних органів, ми вивчаємо це питання, чи потрібно нам співпрацювати з таким контрагентом. Це питання стало актуальним, коли ковідні закупівлі було виведено з-під дії закону про публічні закупівлі, і ми самостійно встановлювали критерії відбору. Наша система відбору постачальників при пандемії є найефективнішою в Україні. Ми проводили вебінари для лікарень, госпіталів, щоб вони розуміли, як саме перевіряти постачальників. Ця система себе дуже добре зарекомендувала, її взяли за основу в Кабміні для інших закупівель».

Чому все це важливо і чому так багато уваги приділяємо одному державному підприємству? Тому що його робота дає шанс на те, що ліки приходитимуть до пацієнтів вчасно, і вакцини теж. Згадаймо, скільки було перипетій із зривом календаря щеплень для дітей. І не тому, що не хотіли батьки вакцинувати малюків, а просто не було чим. Або ж скільки разів нам розповідали представники благодійних фондів, що збирають кошти на дорогі препарати для онкохворих діток, бо поставки від держави суттєво затримуються.

Тепер головне – щоб «Медичні закупівлі України» розвивались як справді незалежний орган, без будь-якого тиску та вставляння палиць у колеса.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати