Примарний шанс

Уперше за останні п’ять років вимушені переселенці та учасники АТО отримали шанс на власну квартиру. Уряд виділив 200 мільйонів гривень для того, щоб ці громадяни могли отримати пільговий кредит на житло на 20 років під 3% річних. Гроші поділять порівну: 100 мільйонів для внутрішньо переміщених осіб і ще 100 — для військових.

На перший погляд здається, що це саме той очікуваний крок, який дасть можливість розв’язати проблему житла для мільйонів сімей. Але насправді усе дуже непросто. Отримати квартири зможуть лише 240 родин, та й для тих це перетворилося на справжній квест.

«6 000 У ЧЕРЗІ, А МЕНЕ — НЕМА»

Журналістка телеканала UA | TV Юлія Божко — у числі тих, хто претендує на покращення житлових умов. До 2014 року вона жила в Донецьку та працювала в корпункті одного із всеукраїнських телеканалів. Намагалася об’єктивно висвітлювати події, що відбувалися в той час у рідному місті, та самопроголошеній владі це не сподобалося:

«Я переїхала у травні 2014 року. Перед «референдумом» мене попередили, що краще покинути місто на деякий час. На тиждень я виїхала до Києва. Збиралася повернутися, але, на жаль, вже не змогла», — розповідає Юлія.

Документи на отримання кредиту можна було подати протягом трьох днів двома способами: або відстоявши у живій черзі, або надіславши їх поштою. Юлія обрала другий варіант та відправила заявку ввечері другого дня, але підтвердження, що її заявка прийнята, не отримала й досі.

«Я не мала змоги стояти у черзі. Це вимагає багато часу, а я працюю. Іпотечну лихоманку організували в робочі дні з 9 до 18. Я не могла собі дозволити провести у фонді цілий день. Коли я приїхала туди як журналіст, для експерименту взяла талончик, щоб подивитися, скільки мені треба стояти. Тоді переді мною було понад 370 людей. Це була приблизно 14 година, а я отримала талончик з номером аж 777. Люди в черзі сказали, що мені треба було стояти більш ніж три години, адже приймали анкети всього двоє людей. Тому я вирішила скористатися електронною поштою. Але якби я знала, що від цього залежатиме, у якому порядку я буду в реєстрі на багато років, я, мабуть, кинула б усі справи і відстояла всі черги».

Нині подали заявки 10 200 осіб. 6000 з них — вимушені переселенці. Хоча від моменту завершення подачі пройшло вже багато днів, Юля у списках себе й досі не знайшла. А хто зможе отримати житло — вже відомо.

«Зважаючи на виділені кошти, цього року в Києві та області майже 40 родин зможуть отримати кредити на квартири, — розповідає Юлія. — Якщо наступного року виділять таку ж суму, як і цього року, я не знаю, через скільки років взагалі прийде моя черга. Але ніхто не знає, чи буде ця програма у 2020-му».

КВАРТИРА ДЛЯ ОБРАНИХ

Уряд затвердив порядок пільгового кредитування 27 листопада, а вже на 3—5 грудня оперативно призначили подачу заявок. Тому багато хто дізнався про таку можливість в останній момент.

«Що мене дивує, інформаційної кампанії, яка б усіх проінформувала, що є така можливість, не було, — розповідає Юлія. — Особисто я дізналася за день до старту. Ми отримували інформацію з соціальних мереж, від знайомих. Але тут важливо було дізнатися якомога швидше, бо наскільки швидко ти подаси заявку, настільки висока ймовірність того, що ти першим потрапиш у цю програму».

У Державному фонді сприяння молодіжному будівництву пояснюють: відбір робили швидко, бо мали небагато коштів. Фонд не збирався формувати довгу чергу з охочих, адже одразу було зрозуміло, що всі вони не отримають кредит цього року.

«Логіка розробників була така, що це пілотний проєкт, — розповідає Олег СІНЄЛЬНИКОВ, прессекретар фонду. — Виділено лише 200 мільйонів гривень, і не було сенсу продовжувати реєстрацію. І так зареєструвалися значно більше людей, ніж передбачено фінансовими можливостями на цей рік. Від початку ми вирішили набрати стільки заявок, які плюс-мінус будуть відповідати фінансовому забезпеченню. Та насправді їх вийшло значно більше. В разі продовження фінансування з бюджету чи позабюджетних джерел у 2020 році сформована черга буде рухатися і реєстрація буде відновлена».

Хоча прийом документів завершився ще 5 грудня, за тиждень по тому в чергу ще вносили певні корективи, що видалося дивним для тих, хто реєструвався:

«Ще станом на 10 грудня реєстр змінювався,  — розповідає про свої спостереження Юлія Божко. — Багато людей із нижніх позицій потрапляють вище, а ті, хто були зверху, — зміщаються вниз. Інколи це плюс-мінус дві позиції, а є й більше — 100—200 людей. По Києву одна людина з 197 місця піднялася на друге. — Вона пояснює, що була в живій черзі й має свідків цього. Але, як на мене, така система не прозора».

УМОВИ КРЕДИТУВАННЯ

Умови іпотеки — не такі прості. Перше уточнення: кредит на 20 років можуть брати лише люди, яким залишається не менше 20 років до досягнення пенсійного віку. Чим менше часу до пенсії — тим на менший період буде розрахована іпотека. Якщо людині 60 — кредит вона оформити вже не зможе. Якщо 59 — усі виплати будуть розраховуватися лише на рік.

Щоб отримати кредит, учасник програми повинен сам знайти квартиру, яка буде відповідати умовам кредитування. Будинок, у якому купують квартиру, не має бути старішим за 25 років. Для кожного регіону є своя гранична ціна квадратного метра, наприклад, для Києва — це 25 817 гривень. Якщо людина знайшла житло дорожче, то різницю доплачує сама. До того ж є обмеження у площі квартири. Одна людина може максимально розраховувати на 21 квадратний метр. Плюс 10,5 додаткових квадратів на родину. Відповідно, одна людина може придбати квартиру площею не більш ніж 31,5 квадратних метрів. Таку квартиру знайти складно, адже більшість стартують від 33 квадратів, за зайві — доведеться доплатити одразу. Якщо у родині двоє людей — це вже 53,5 квадрата. Максимально можна претендувати на 94,5 квадрата.

«УМОВИТИ ПРОДАТИ»

Вимушена переселенка та генеральна директорка рієлторської компанії Олена МАЛЕНКОВА нині допомагає багатьом учасникам програми знайти квартиру в столиці та в передмісті. Жінка розповідає: одне з найскладніших завдань — домовитися з продавцем: «Річ у тім, що з 2004-го по 2008-й роки у нас було масове кредитування фізичних осіб. Але після 2008 року кредитування практично припинилося. 10 років люди купували лише за готівку. Вони відвикли від того, що буває кредитна угода, і вона — певної складності. Власники, почувши фразу, що у нас кредитна угода, — втікають подалі. Треба домовлятися і пояснювати, що нема нічого страшного, що ми укладаємо угоду в банку. Що спочатку потрібно підписати договір купівлі-продажу і на основі нього з рахунку на рахунок переводяться гроші. Але людей лякає можливість безготівкового розрахунку, при нашій нестабільній валюті вони просто бояться. Всі зберігають гроші в доларах. Ніхто не хоче гривні. Нам потрібно домовлятися з банком, заздалегідь замовляти валюту, щоб людина могла її одразу отримати. Це дуже складно».

ЦІНА ПИТАННЯ

Перший внесок за кредитом становить 6% від граничної вартості квартири. Та перш ніж рахувати допустимі квадратні метри, треба ще й зважати свої фінансові можливості. Кредит можна отримати лише тоді, коли офіційний дохід родини повністю покриває і щомісячну виплату за кредитом, і прожитковий мінімум на кожного члена родини. Якщо грошей не вистачає — треба обрати квартиру меншої площі.

До того ж варто розраховувати і додаткові витрати на оформлення договорів. За словами Олени Маленкової, для цього потрібно мати в запасі не менш як 2000—2500 доларів.

«Окремо оплачуються послуги оцінки майна ліцензованим спеціалістом. 1800 гривень він платить за доступ у програму. Плюс ще гроші за роботу. В середньому це буде коштувати 2400—2800 гривень. Плюс ще має бути окрема оцінка майна для фонду, коштує вона приблизно 300—400 гривень. Нотаріус оформлює договір купівлі-продажу, де необхідно сплатити 1% податку від усієї суми — це державне мито, і ще 1% — податок до пенсійного фонду. Крім цього, є іпотечний договір, є кредитний договір. У середньому всі договори без податків вартуватимуть до 15 000 гривень. Плюс комісія фонду — одна мінімальна заробітна плата. Гроші на всі ці платежі мають бути на момент угоди», — наголошує О.Маленкова.

Як розповідає Юлія Божко, деякі з щасливчиків, які претендують на кредит уже цього року, думають від нього відмовитися, адже не готові взяти на себе такі витрати: «Ти ж не погодишся на будь-яку квартиру, адже тобі за неї 20 років платити. Тому обрати не так просто. Плюс ніхто не думав, що так дорого будуть коштувати додаткові послуги. Ті люди, які потурбувалися, щоб прийти першими, не зважували усі ризики. У наших закритих групах я читала, що частина людей думає відмовитися. Є така можливість. Якщо ти один раз відмовляєшся — ти не вибуваєш із реєстру, а залишаєшся на тому ж місці. Можеш взяти участь наступного року».

РИЗИКИ

Ще до того, як отримати добро від Фонду на кредит, учасники програми повинні витратити немалу суму власних коштів. Документи оформлюють дуже швидко. Якщо ж через брак часу в них виникнуть якісь неточності й кредит не погодять — цих коштів ніхто не поверне. Щоб уникнути таких ризиків, у Держмолодьжитлі готові додатково консультувати учасників програми, розповідає Олег Сінєльников: «Документи, які подаватиме громадянин, будуть перевіряти. Але кожна людина сама зацікавлена в тому, щоб усе вдалося. Тому якщо у вас є сумніви, що з документами все правильно, краще звернутися до нашого регіонального управління, і там консультант допоможе перевірити якість підготовки. На Київське регіональне управління велике навантаження, але час знайти можна. На інші управління менші навантаження, тому в людини є можливість ще раз проконсультуватися».

У Фонді сприяння молодіжному житловому будівництву сподіваються, що наступного року кошти також виділять, але в більшому розмірі. Тоді, можливо, пільговий кредит стане реальністю для більшості тих, хто його потребує, а не лише для обраних.