Приречені на «нерухомість»
Мінсоцполітики блокує реформи протезної галузі, переконані волонтери
Раніше у відповідь на запитання про співпрацю з Міністерством соціальної політики волонтери, як правило, іронічно посміхалися і зітхали. Зараз гру в мовчанку активісти припиняють і заявляють: відомство треба негайно реформувати. Натомість, грошей на міністерські програми, зокрема, для бійців АТО, достатньо. Проблема у неефективному використанні коштів. Найбільше блокується, на думку активістів, реформа у сфері протезування.
ОБМІНУ ДОСВІДОМ ЧИНОВНИКИ НЕ ХОЧУТЬ
В Україні працює 74 протезні підприємства. Якби чиновники вкладали кошти в їх модернізацію, ми давно мали б власні сучасні біо- та міопротези. Експерти переконані, що потенціал для реформи протезної галузі в Україні є. Щоб зрушити цей камінь з місця, активісти підготували відкритого листа до Міністерства соціальної політики. Вимога одна — аудит та створення офісу реформ при відомстві під контролем громадськості. Поки усі звернення громади ігноруються.
«До прикладу, Мінекономіки внесло правки до постанови №321, яка регламентує забезпечення технічними засобами реабілітації людей з інвалідністю. Ці правки відправили у Мінсоцполітики 4 серпня 2015 року, за півроку реакції — нуль, — розповідає Олексій Краснощоков, керівник ГО «Підмога.інфо». — Є проект із міжнародної підтримки протезування в Україні. На початку квітня до нас готові приїхати спеціалісти з Канади та США на два тижні, один зі спеціалістів може залишитися ще на два місяці, робити протези як волонтер і навчати наших фахівців. Але три місяці ми не можемо отримати від Мінсоцу дозволу, хоча все, що від нас треба, — купити компоненти для протезування. Нам потрібен обмін досвідом. Всесвітня організація ортезування та протезування, яка співпрацює з ВООЗ, готова до співробітництва з нами. Її фахівці пропонували співпрацю нашому міністерству, казали, що можуть провести аудит протезної галузі, залучити міжнародні інвестиції. На це заступник міністра Василь Шевченко відповів, мовляв, мої контакти маєте — звертайтеся».
«МИ ВТОМИЛИСЯ ЧУТИ ВІДМАЗКИ»
Проблем насправді багато. Активісти нарікають, що досі нема єдиного реєстру учасників АТО та бійців, яким потрібне протезування, реабілітація чи інші соціальні послуги. Олексій Краснощоков пригадує, що раніше були наміри зібрати цей реєстр за допомогою «Укрпошти», просто розіславши бійцям листи з анкетами. На думку Наталі Воронкової, керівника ГО «Волонтерська сотня «Доброволя», такими діями відомство домагається, щоб волонтери склали руки і відмовилися від змін.
В Україні працює 74 протезні підприємства. Якби чиновники вкладали кошти в їх модернізацію, ми давно мали б власні сучасні біо- та міопротези. Експерти переконані, що потенціал для реформи протезної галузі в Україні є. Щоб зрушити цей камінь з місця, активісти підготували відкритого листа до Міністерства соціальної політики. Вимога одна — аудит та створення офісу реформ при відомстві під контролем громадськості. Поки усі звернення громади ігноруються
«Вигідно пиляти гроші за нашими спинами, але більше такого не буде, — наголошує Наталя Воронкова. — Скільки зусиль ми доклали, щоб до хлопців хоча б правильно доносили інформацію, як вони можуть протезуватись! Адже перші протези ставили абиякі, дешеві. Ми втомились ходити з кабінету в кабінет і чути відмазки. Найпоширеніша — що наш лист чи звернення загубився. Із корупцією у протезуванні ми боремося з 2014 року, але віз і нині там. Скільки разів говорили про громадські слухання, консультації з волонтерами — все ігнорують».
СТАРІ СХЕМИ ЖИВУТЬ
Чому Міністерство соціальної політики відмовляється від співпраці з волонтерами та міжнародними партнерами? «День» надіслав у відомство запит — відповіді чекаємо. Активісти мають свою точку зору на ситуацію: апарат міністерства фактично не оновлено, більшість кадрів середньої ланки працювали як при попередниках, так і за нового уряду. Отже, старі схеми живуть, і змінювати систему зсередини ніхто не збирається.
«Відмови від допомоги немає, просто ігнорується можливість зробити щось добре, — вважає Юрій Богданов, радник ГО «Підмога.інфо». — Протезну галузь протягом 15—20 років було штучно монополізовано, міністерство, і якісь спецфонди, створювали бар’єри, щоб з усіх підприємств працювали одне-два, пов’язані з чиновниками. Коли прийшла нова команда, цю проблему частково вирішили, але чиновники хочуть повернути все назад. У нас є низка приватних та державних заводів, але усі вони лише збирають протези. Тобто, галузь на початковому рівні розвитку, не прогресує як сильна та незалежна структура, а обсяг ринку — десь мільярд гривень на рік. Це — ласий шматок, який урядовці хочуть лишити у своїх руках».
