ПУДИНГ

Жив-був дід зі своїм іміджмейкером. Справлявся він з ве-е-ликим господарством, але все більше пив і хворів. Просить дід:

— Знайди, іміджмейкере, мені наступника.

— Та де ж його взяти? Кадрів немає!

— Е-ех, піарщику! У спецслужбах пошкреби, у кримінальних столицях помети; може, й знайдеться.

Взяв іміджмейкер мобільника, ФСБ всі обзвонив.

Сів іміджмейкер на джип, «Північну пальміру» всю об’їхав. Зібрав він ідей і гасел жмені зо дві, про сильну владу, про стабільність і боротьбу зі злочинністю, про прагматизм у зовнішній політиці. Додав особистої чарівливості. Замісив тісто круте, щоб конкуренти подавилися. Спік пудинг і порадив дідові призначити його поки що прем’єр-міністром, для того щоб «засвітити».

Пудинг посидів в прем’єрському кріслі, та раптом і покотився — з прем’єра в наступники, з наступника у в.о. президента. А потім і зовсім захотів стати всенародно обраним.

Котиться передвиборною доріжкою, уторованою стараннями іміджмейкера, а назустріч йому Жириновський:

— Пудингу, пудингу! Я тебе обійду на виборах!

— Не обійдеш, Вольфовичу! Тобі тільки по циганах їздити, з Центрвиборчкомом воювати та вітчизняного виборця всякими фокусами розважати, — сказав пудинг і покотився далі.

Котиться дорогою, а назустріч йому — Явлінський:

— Пудингу, пудингу! Я тебе обійду на виборах! Ти ставленик олігархів і війни в Чечні захисник. А у мене бачиш, баксів повний віз позаду стоїть. Рекламників озолочу.

— Брешеш, «яблучнику», не обійдеш! Я порядок у країні наводжу, а ти тільки й знаєш, що критикувати. І адміністративний ресурс у мене є. А звідки твої грошенята, ми ще розберемося. Чує моє серце, закордоном тут пахне. Ось тобі і все.., — підбив підсумки пудинг, сідаючи в стратегічний бомбардувальник. І далі не покотився, а аж полетів.

Летить у кабіні літака, а назустріч йому — Зюганов летить, гордим буревісником:

— Пудингу, пудингу! Я тебе обійду на виборах! Давно я збирався з вами, демократами, покінчити, та все не виходило. А тепер тебе, як муху, пристукну. І Чубайса заодне. За мною «червоний пояс», за мною Краснодар! Тільки цур, результати не підтасовувати. Де тобі, червоноперий, обганяти мене! У всьому, за що ти діда лаяв, я піду своїм шляхом. Підписуватиму ті ж укази, але не тремтячою старечою рукою, а молодою і впевненою. Народу це подобається. Ще я йому надію подарую. На світле капіталістичне майбутнє. А ти глянь донизу, бачиш, Москва-ріка, а поряд Кремль. Раніше на його вежах зірки червоні горіли, а тепер птах двоголовий. Пройшов твій час! А мій настав!

Спікірував пудинг прямо на Красну площу. Зустріли його урочисто, поклали на золоте блюдо. Пригощайся, народе! Тільки зуби не обламай!