Регіони

Херсонщина: замість доріг — напрямок руху

Якщо на трасі сталася аварійна поломка, викликати дорожню службу з евакуатором можна за допомогою телефонів, які розташовані на відстані кілометра один від одного. За словами бувалих водіїв, у пунктах дорожнього сервісу є не лише техдопомога та заправка, а також їдальня, невеликий магазинчик, душ та, можливо, маленький готель. Адже станції дорожнього сервісу мають бути комфортабельними. Йдеться, на жаль, не про Україну, а про більшість європейських країн, де бензозаправку вздовж хайвеїв поєднано з ресторанчиками та центрами дорожнього сервісу.

У нашій країні з об'єктів дорожнього сервісу можна назвати добре розвиненими лише автозаправні комплекси, та й то в межах міста. На заміських та сільських дорогах їх ще треба пошукати. За словами президента найбільшого в регіоні профспілкового об'єднання, з 22 автотранспортних підприємств та станцій техобслуговування, які раніше входили до системи Мінтрансу, ВАТ «Херсонавтотранс» Анатолія Москвичова, особливо не вистачає на дорогах Херсонщини автозаправок з природним газом. «Та й самих доріг у нас немає як таких, тільки напрямки руху...» — з сумом констатує Анатолій Федорович. «Готель та місця відпочинку для водіїв зазвичай можуть надати водіям досить великі вокзали, як, наприклад, Херсонський автовокзал, а от у райцентрі Іванівка такого вже не буде», — говорить Віктор Григоров, голова Херсонського обласного комітету профспілок працівників автотранспортного та дорожнього господарства. Взагалі у водіїв, які займаються перевезеннями вантажів та пасажирів, надія лише на себе та на станції техобслуговування колег по профспілці. Усім «заїжджим» водіям доводиться сподіватися на зговірливість місцевих працівників шинсервісів, які часом за не дуже помірну плату готові усунути неполадки в автомобілі.

Ті, хто придбав поліс обов'язкового автострахування, можуть розраховувати на допомогу страхувальників. Як запевняє директор херсонської філії ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» Світлана Єрмакова, у разі ДТП страхувальник може повідомити про неї у спеціалізовану службу технічної підтримки. Телефонні повідомлення з місця ДТП записуються в цифровому аудіоформаті в комп'ютерний файл, а черговий аварійний комісар реєструє дзвінок у журналі. Після з'ясування обставин випадку та даних про учасників співробітники служби консультують того, хто зателефонував, за необхідності викликають на місце ДТП «швидку допомогу», ДАІ, а також евакуатор для пошкодженого транспорту.

Державтоінспекція розмістила вздовж магістральних трас (на Херсонщині це Одеса — Мелітополь — Новоазовськ, М-12, Херсон — Красноперекопськ — Сімферополь, М-24 та Харків — Сімферополь — Севастополь, М-26) інформаційні щити з телефонами, за якими можна звернутися у разі поломки або іншої неприємності на дорозі. Якщо транспортному засобу необхідний дрібний ремонт, то співробітники ДАІ можуть допомогти виконати його прямо на місці випадку. Але бували випадки, що тягачем доводилося відвозити на СТО навіть навантажені КамАЗи.

У Службі автошляхів Херсонщини визнають, що порівняно з Заходом сервіс на наших дорогах — на початковій стадії розвитку. Нещодавно cлужба закінчила встановлювати знаки маршрутного орієнтування, 100 знаків було встановлено на дорогах державного значення і 28 — на місцевих. На це витратили близько 1,5 мільйона гривень. Велика кількість грошей у шляховиків іде на прибирання доріг, адже українські водії та пасажири не привчені викидати сміття в урни. Щорічно автодорожня служба встановлює на Херсонщині близько шести-восьми тисяч нових дорожніх знаків, однак їхня кількість не збільшується. В цілому розкрадання щороку завдає збитків на 200 тисяч гривень.

Житомирщина: євростандартам відповідає... 20 кілометрів

— Ситуація з дорожнім сервісом не є нормальною, — стверджує голова Житомирської обласної організації Всеукраїнського союзу автомобілістів Євген БОБИЛЬОВ. — Особливо нас непокоїть, що в обласному центрі, наприклад, регулююча розмітка проїзної частини навіть на центральних вулицях робиться так, що вона дуже швидко зникає. Знаки, що регулюють дорожній рух в Житомирі, часто розміщують в кущах або за деревами, тому водіям їх важко побачити. Щодо можливостей повідомити про аварію, якщо немає мобільного телефону, то на трасі Київ — Чоп (дорога проходить повз Житомир) в районі Новоград-Волинського свого часу були спеціальні придорожні телефони, але на більшості доріг їх немає. Тому, якщо лопне колесо, наприклад, і поблизу немає шиномонтажної майстерні, телефону або «мобілки» у водія, то йому самому доведеться розбуртовувати шину, заклеювати камеру, ставити колесо на місце. Або їхати на попутці до найближчої майстерні чи телефону. Якщо ж звернутися до закордонного досвіду, то в Німеччині й Угорщині, де мені доводилось їздити на своїй машині, крім кілометрових позначок, стоять через кожні 100 метрів знаки, тобто в разі аварії можна значно точніше, ніж у нас, повідомити про її місце і викликати допомогу. Щодо Житомирщини, то багато телефонів, які встановили свого часу на трасах в області, просто розікрали. Дорожная служба у свою чергу посилається на нестачу коштів для встановлення нових телефонів. Був випадок на трасі Київ — Чоп, коли тільки завдяки тому, що я мав «мобілку», зміг повідомити про аварію, в яку, як виявилося потім, потрапив перевізник краденого авто. Інші люди, які були її свідками, передати інформацію про пригоду не мали змоги.

Дорожній збір повинен, продовжує Євген Бобильов, йти тільки на ремонт, облаштування і обслуговування доріг, і громадські організації повинні знати, як він використовуються. Але нам такої інформації не надають. Міжміські дороги, як правило, значно кращі за ті, що в місті. Мабуть тому, що їх облаштування фінансується з державного бюджету, а міські — з місцевого. А у Житомирі навіть після ремонту доріг на кількох вулицях у центрі міста залишається ще достатньо доріг, де автомобілісти можуть просто загубити свої колеса. Хоча і щодо міжміських трас, то, наскільки мені відомо, комісія Європейського Співтовариства, проїхавши по всій трасі Київ — Чоп, визнала таким, що відповідає євростандартам, тільки відрізок у 20 км біля Києва.

Харківщина: немає господаря — немає результату

— Добре, що в Україні населені пункти розташовані один від одного відносно недалеко: за дві — три години можна дійти до найближчого і врешті-решт знайти людину, яка співчуває і прийде на допомогу, — розповідає член клубу автолюбителів «Швидкість» Юрій Сорока. — У наших доріг, за його словами, немає господаря. Міліція, дорожні служби тільки на них заробляють. «Як можна назвати господарем людину (чи відомство), якщо воно не несе відповідальності за ввірену йому сферу, — говорить Ю. Сорока. — У той же час жодного з держслужбовців, що відповідають за певну ділянку дороги, ще не посадили й не покарали, щоб іншим у науку було», — засмучується співрозмовник «Дня». За його словами, ті, хто відповідає за якість доріг, їздять на машинах, що за вартістю явно не вписуються в їхню зарплатню. У бюджеті будь-якого рівня закладено гроші на ремонт і будівництво доріг, але зовсім інша річ, як ці гроші використовуються

У середньому кожний автомобіліст хоч один раз на рік звертається до автомайстрів. Але відремонтована машина не завжди виїжджає на відремонтовану дорогу. Дивлячись на квитанцію про дорожній збір, водій запитує себе — куди ж ідуть ці гроші? Але в Україні дорожній збір і якість доріг дуже далекі одне від одного. Щоправда, автомобілісти твердять, що автосервіс удосконалився і став частіше зустрічатися на дорозі. Але при цьому, розповідає Юрій Сорока, якщо у вас щось скоїлося з автомобілем, там скажуть, що зробили щось грандіозне, а насправді була дрібниця. А на автозаправках дуже часто заливається розбавлений бензин. «Тільки кого за це карають?» — нарікає Ю. Сорока.

Крим: куди йдуть гроші?

Дороги Криму — одна зі сфер реформування економіки півострова. За багатьма ознаками їхній стан не відповідає вимогам XXI сторіччя: від летовища на Південний берег потрібно їхати не менше, аніж півтори години, у багатьох місцях ширину доріг обмежено двома смугами, круті віражі на гірських ділянках обмежують швидкість, а круті узвози і спуски виводять з ладу гальма і несуть загрозу аварій. За загальним визнанням автотуристів, дорожній сервіс у Криму вищий, ніж у інших областях України, — в кожному місті кільканадцять майстерень і СТО, майстерні шиномонтажу зустрічаються на трасах практично на кожні 10 кілометрів, спеціальні стенди повідомляють телефони автоевакуаторів, автокемпінгів, найближчих лікарень швидкої допомоги і відділень ДАІ. Нарікання водіїв у Криму викликає погане покриття, недостатня кількість смуг, затори через низьку швидкість руху і недостатню пропускну спроможність. Щорічно на кримських дорогах, багато з яких у народі називають «дорогами смерті», гинуть тисячі людей як з України, так і туристів з інших країн. На балансі Cлужби автошляхів Криму стоять дороги загального користування довжиною понад 6245 кілометрів, з яких понад 1085,7 кілометра загальнодержавного значення і близько 5160 кілометрів місцевих доріг. Знос кримських доріг становить у середньому майже 40 відсотків. Щоб дороги в Криму відповідали нормам, щорічно необхідно використати для їхнього ремонту не менше аніж 345 мільйонів гривень. Фактично служба автошляхів фінансується лише на половину від потреби для ліквідації дефектів, на 19—20% — для капітальних ремонтів. За словами першого заступника начальника Служби автошляхів у Криму Бориса Дегтярьова, на нинішній рік шляховикам виділено 115 мільйонів. Окрім витрат на ремонт і обслуговування кримських доріг, необхідні додаткові кошти для захисту доріг від обвалів. Вони можливі на 74 ділянках гірських кримських доріг. Вартість лише першочергових протизсувних робіт цього року через активізацію багатьох обвалів зросла до 72,8 мільйона гривень, повідомив директор Кримської філії інституту «Укрдіпрошлях» Віктор Фурман.

Найгіршими в Криму залишаються не міжміські траси, а дороги в Сімферополі, який є транзитним містом практично для всього транспорту, що прямує на ПБК. Адже дороги місцевого значення фінансуються за рахунок податку з власників автомашин, який використовується міськрадою нераціонально, не лише для ремонту доріг, але й на інші заходи. 2005 року Крим повинен зібрати приблизно 30 мільйонів гривень, у тому числі Сімферополь — 7,6 мільйона. Якщо їх використають на ремонт доріг, говорить Борис Дегтярьов, а не на міські свята, то автомобілісти будуть задоволені.

ДО РЕЧІ

Кабінет Міністрів вирішив побудувати швидкісну автомобільну трасу Київ — Вінниця в 2007—2010 роках на концесійних умовах. Про це, як передає rupor.info, повідомив голова Вінницької обласної державної адміністрації Олександр Домбровський, посилаючись на прийняту постанову Кабміну «Про затвердження Державної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2005—2010 роки». За його словами, у 2006 році буде розроблено проект автобану Київ — Вінниця протяжністю 145 — 150 кілометрів, для розробки якого планується залучити 2 млн. гривень коштів концесіонерів. О. Домбровський додав, що будівництво дороги оцінюється в 2 млрд. гривень, які планується залучити на умовах концесії від українських та зарубіжних інвесторів. Він також повідомив, що до проекту будівництва автобану виявили зацікавленість Ізраїль та крупні ізраїльські бізнесмени. «Через п'ять років Вінниця може стати «спальним» районом Києва, що в десятки раз збільшить її інвестиційну привабливість», — додав О. Домбровський. Він уточнив, що будівництво автобану проводитиметься в рамках створення транснаціонального транспортного коридору Китай — Західна Європа.

Нагадаємо, Управління автомобільних доріг Вінницької обласної державної адміністрації нещодавно завершило реконструкцію ділянки магістральної автомобільної дороги державного значення Львів — Кіровоград — Знам'янка яка охоплює міст довжиною 178 метрів через річку Південний Буг на окружній дорозі біля Вінниці.