Рекреація проти екосистеми

Чисте море, унікальна піщана коса, морські лимани з цілющими грязями — все це можна побачити на півдні Одещини, в Татарбунарському районі. Через територію створеного тут національного природного парку «Тузлівські лимани» пролітають численні види рідкісних птахів, тут можна побачити навіть пеліканів. Для відпочивальників створені рекреаційні зони Расєйка (лиман Малий Сасик), Катранка (лиман Джантшейський), Лебедівка (лиман Бурнас). Заступник директора національного парку Ірина Вихристюк розповідає, що любителі дикої природи їдуть сюди, незважаючи на бездоріжжя і погану інфраструктуру. Однак у місцевих курортів є проблеми, які загрожують унікальній природі цього краю.

ЗАБУДОВНИКИ КРАДУТЬ ТЕРИТОРІЮ В ЛИМАНУ

Лиман Малий Сасик належить до складу НПП «Тузлівські лимани». Межа парку проходить по урізу води, однак будівництво і господарська діяльність у прибережній захисній смузі водойми заборонені. Мінімальна ширина такої смуги становить 100 м. Проте це не заважає забудовникам освоювати береги лиману в районі курорту Расєйка. Так, влітку біля самої води з’явився елітний двоповерховий котедж, який почали огороджувати парканом.

«Ця ділянка є класичним прикладом дерибану землі. Землі комунальної власності площею майже в 1 га були передані обслуговуючому кооперативу «Татар-Бунар». У подальшому цю територію було поділено на менші ділянки, які передавалися в оренду, а далі ще в суборенду. Потім люди мають право, побудувавши будинки, приватизувати землю. Влітку підсипали ґрунт для штучного збільшення території цієї ділянки, і ґрунт висипався прямо в лиман, таким чином значна площа його зазнала пошкодження і зменшення», — розповідає голова Татарбунарської районної екологічної організації «Відродження» Олена Власенко.

За даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із засновників кооперативу «Татар-Бунар» є Володимир Соколов — рідний брат начальника відділу Держгеокадастру в Татарбунарському районі Одеської області Олександра Соколова.

При цьому голова Приморської сільської ради, до якої належить курорт Расєйка, Олег Чабаненко погодився з тим, що забудова цієї ділянки є незаконною. «Я очолюю село з 2013 року. За період мого перебування на посаді голови сільської ради я жодного клаптика землі не роздав», — наголошує сільський голова. Натомість виконуючий обов’язки директора НПП «Тузлівські лимани» Іван Русєв заявив, що керівництво парку звернеться до обласної прокуратури з приводу забудови.

СТІЧНІ ВОДИ ЗАБРУДНЮЮТЬ МАЛИЙ САСИК

Ще одна проблема курорту Расєйка — відсутність центрального водопостачання і водовідведення. «Усі ці рекреаційні зони сидять на вигрібних ямах, відходи дренують до лиману, і першого удару зазнають морські екосистеми. Лиман активно заростає очеретом, який є природним біологічним фільтром. Наявність великої кількості очерету свідчить про те, що тут багато азоту і фосфору, які потрапляють із вигрібних ям. У Водному кодексі чітко прописано, що на таких неканалізованих територіях має бути спеціально облаштований бетонований вигріб об’ємом не більше, ніж один кубометр. Тут вигрібні ями сягають 20 — 30 кубів. Дехто скидає нечистоти безпосередньо в лиман. При цьому з цього ж лиману забирається вода для побутових потреб», — розповідає Ірина Вихристюк.

ДАМБА ЗАВАЖАЄ ВОДООБМІНУ

У 1980-х роках на Малому Сасику збудували дамбу, яка перекрила водообмін між двома частинами водойми. «З лівого берега лиман солоніший, а з правого — прісніший. На праву частину впливає скид води із Сасика, який був віддамбований і має напівпрісну воду. Коли рівень води падає, то на більш прісноводну частину потрапляє вода з Тузлівських лиманів і гине прісноводна риба, і навпаки. Ця дамба перегородила лиман і негативно впливає на стан усієї екосистеми. Наприклад, у літній період лиман починає дуже густо заростати», — розповідає Ірина Вихристюк.