«Рекреаційний потенціал Криму освоєний лише на третину», —

Незважаючи на те, що Крим продовжує час від часу потрапляти то в кримінальні, то в екологічні хроніки, фахівці впевнено наголошують на зростанні економічних показників на півострові. Як органи влади добилися такого ефекту? Про це з кореспондентом «Дня» розмовляє голова Ради міністрів Криму Віктор ПЛАКИДА.

— Вікторе Тарасовичу, чесно кажучи, за десятиліття журналістської роботи в Криму мені доводилося брати інтерв’ю в цьому ж кабінеті у глав уже багатьох урядів. Але сьогодні в очі впала одна істотна відмінність стилю роботи нинішнього Радміну — темп діяльності урядових структур тепер набагато вищий, ніж раніше. Це зовнішнє враження чи нова суть діяльності міністерств і відомств?

— Розумієте, раніше любили повторювати: «Так жити не можна!», але працювати продовжували, як і раніше, абияк. У нас раніше, наприклад, на створення комісії потрібно було три дні. А самі комісії працювали місяцями, а то й роками. Я змінив практику: комісія у нас створюється за 2—3 години, а для підготовки висновків і рекомендацій достатньо не більше тижня. Раніше засідання уряду проводилися не частіше одного- двох разів на місяць, а нам життя диктує необхідність збиратися практично щотижня. За останні роки в Криму накопичилися десятки складних проблем — розподіл землі, розселення й облаштування депортованих, реформування аграрного сектора, курортної сфери, міжнаціональні й міжрелігійні проблеми, реалізація повноважень автономії, проблеми в культурній сфері й багато інших. Суть більшості з них полягає в тому, що вони існують уже десятиліття, але для їхнього розв’язання майже нічого не робилося, навіть у відповідь на потужні протести й вимоги громадськості. Нам тепер усі ці проблеми треба вирішувати в прискореному темпі, тим паче що через втрачений час вони значно загострилися й загрожують конфліктами…

— Але ж через поспіх неймовірно зростає ймовірність помилок і прорахунків.

— Головне, що ми в управлінні соціально-економічними процесами в автономії спробували вибудувати певну систему. На першому етапі ми взялися за вирішення найскладнішої, але й найслабкішої ланки в цьому ланцюгу — проблеми із землею, яка не вирішувалася 15 років, а також реформування курорту і АПК, міжнаціональні відносини. Сьогодні ми розв’язали проблему самозахоплень — деякі з них уже звільнені. У багатьох місцях люди отримали землю, в інших для них виділені реальні площі, й люди оформляють документи, захоплені поля Трудовської сільради звільнені добровільно й людям надаються інші площі. Гострота протистояння знята. Тепер найголовніше — рухатися далі, не складати заяви в шухляду, а оперативно розглядати в законному порядку й вирішувати прохання людей. Друге завдання — спільно з Верховною Радою автономії ми розв’язали декілька найтугіших вузлів у міжнаціональних і міжрелігійних відносинах — знята проблема ринку в Бахчисараї, досягнута згода щодо місць будівництва мечеті й церкви в Голубінці під Бахчисараєм. Ми налагодили систему підбирання й розставляння кадрів, що дозволяє добитися загального підвищення кваліфікованості органів влади й дисципліни.

— Як сьогодні працює економіка Криму?

— Зберігає стабільне зростання. За 11 місяців 2006 року обсяги промислового виробництва зросли на 2,6 відсотка, хоча багато підприємств іще працюють зі збитками. Рівень оплати за спожиту електроенергію становить 94,2 відсотка, підприємства житлово-комунальної сфери змогли сплатити вже 87—90 відсотків споживаного газу. Автономія отримала 102 млн. грн. субвенції з державного бюджету, які розподілені між регіонами Криму для забезпечення успішної роботи соціальної сфери в зимовий період. Зараз добиваємося, щоб ліквідувати борги із зарплати. Нам приємно, що Крим буде представлений на Міжнародній виставці-ярмарку «Grune Woche — 2007» у Берліні, яка відбудеться в січні 2007 року. На останньому засіданні ми розробили концепцію цієї експозиції. Це буде представлення й презентація харчової та виноробної продукції, нашої курортної сфери. Учасники кримської делегації матимуть можливість встановити ділові контакти у сфері сільськогосподарського виробництва, переробної й харчової промисловості, ознайомитися з новітніми світовими розробками в цих галузях, взяти участь у роботі семінарів, круглих столів, прес- конференцій.

— На якому етапі зараз реформування аграрного сектора?

— В аграрних господарствах Криму посіяно понад 461 тисячу гектарів озимих, що на 54 тисячі більше торішнього. 95 відсотків площ засіяні кондиційним насінням районованих сортів із застосуванням фосфорних добрив, під урожай 2007 року було закуплено понад 2,5 тисячі тонн елітного насіння. Нам вже вдається сьогодні розширювати площі зрошуваних культур. Тільки озимі ми посіяли по зрошуваних площах майже на 60 тисячах гектарів, що на 11 тисяч більше торішнього. Є всі підстави сподіватися й на більш високий урожай. Заготовляємо добрива для весняного підживлення. Але нас дуже непокоїть те, що в автономії склалася критична ситуація з технікою для села. Знос машинно-тракторного парку становить у середньому від 70 до 92 відсотків. За останні п’ять років у автономії скоротилася кількість тракторів на 45 відсотків, зернозбиральних комбайнів — на третину, посівної й грунтообробної техніки — від третини до половини в окремих районах. У зв’язку з цим ми вимушені розтягувати терміни жнив й залучати в Крим на жнива з інших областей України до 690 комбайнів, якими забирається від 50 до 60 відсотків площ. Разом із тим економічний стан аграрних господарств іще дуже слабкий. Ми намагаємося брати техніку в лізинг, на 30 відсотків здешевлюємо вартість техніки, компенсуємо кредитний відсоток банків. Однак жодна з цих програм не дозволяє розв’язати проблему в повному обсязі. Наразі у нас у країні ринок сільськогосподарської техніки перенасичений, а господарства, хоча купують дедалі більше машин, але придбати їх у потрібних кількостях просто не в змозі. Минулого року було придбано 198 різних машин, за три квартали нинішнього року куплено вже 523 трактори і комбайни. 95—98 відсотків всієї техніки в Криму вже готові до весняних робіт. Думаю, для того, щоб село більш-менш стало на ноги, знадобиться ще років п’ять-сім…

— Наскільки я розумію, уряд готує певний прорив у реформуванні курортної сфери Криму. Які основні напрями цієї роботи?

— Загалом ми задоволені минулим курортним сезоном, хоча проблеми є, й вони зосереджені передусім у недостатньому розвитку курортної інфраструктури. Рекреаційний потенціал Криму поки освоєний приблизно на третину. Наприклад, практично курортну цілину являють собою весь Керченський півострів, де є цілющі грязі, які за своїми властивостями перевищують якість cакських, Арабатська стрілка, Тарханкутський півострів і західний Крим. У нашому розпорядженні 11 тисяч пам’яток історії та культури, якими цікавляться в усьому світі, такі унікальні лікувальні цілющі чинники, як мінеральна вода та цілющі грязі. І всі ці ресурси використовуються далеко не повністю.

Ми нещодавно скрупульозно досліджували цю проблему на засіданні Ради міністрів. У цьому році ми практично на 30 відсотків збільшили освоєння коштів на будівництво, модернізацію й реконструкцію курортної галузі. З 2000 року в галузь спрямовано 142 мільйони доларів США інвестицій, зокрема в першому півріччі нинішнього року 7,4 мільйона доларів. Сьогодні на курортах автономії реалізовується 33 інвестиційні проекти загальною вартістю понад 244 мільйони доларів. Спільно зі Всесвітньою туристичною організацією ми завершуємо Генеральний план стійкого розвитку сільського туризму в Криму, створено Кримську асоціацію сільського зеленого туризму. Згідно з даними спеціальних підрахунків за 2006 рік, Крим з метою відпочинку відвідали близько 5 мільйонів людей, усього на 1,5 відсотка менше торішнього, однак до зведеного бюджету автономії від курортних регіонів надійшло понад 766 мільйонів гривень, що на 19 відсотків більше, ніж 2005 року. Нині платежі до бюджету від курортних регіонів становлять 45,5 відсотка всіх надходжень. Це свідчить про те, що саме курорт — головна галузь економіки автономії, на яку мають працювати всі інші складові.

— Що уряд планує змінити в курортній сфері?

— 2007 року Крим відзначатиме 200-річчя курорту, хоча, чесно кажучи, це символічна дата. За історичними даними, лікувальними якостями кримських грязей користувалися ще стародавні греки, їх знали й використовували кримські хани, чимало місцевих жителів. Таким чином, фактично кримському курорту щонайменше 25—26 століть. Але сьогодні ми стоїмо перед фактом, що потенційні можливості Криму використовуються далеко не повністю. Що ми робитимемо? Нарівні з розширенням курортної сфери на схід, на захід і на північ від Південного берега ми передусім потурбуємося про розвиток інфраструктури: йдеться про забезпечення безперебійності в постачанні курорту теплом, водою, енергією, про розвиток курортного транспорту, будівництво нових доріг, поліпшення зв’язку, банківського обслуговування, розвиток мережі яхтових портів на маршрутах світових круїзів. Фактично ми паралельно ставимо для себе два завдання. На старих, уже освоєних курортах значно підвищити якість обслуговування, довести його до світового рівня. У той же час паралельно в курортному напрямку освоюватимуться нові регіони, сам сезон подовжуватиметься за рахунок нових видів туризму, які можуть функціонувати як восени й ранньою весною, так і взимку. Ми ставимо завдання: починати сезон уже в травні, а закінчувати як мінімум у жовтні-листопаді. Крім того, будуть впроваджуватися зимові види туризму, розраховані на умови від грудня до березня. У нових курортних регіонах будуватимуться курортно-рекреаційні комплекси світового рівня. Наприклад, кримські вчені вже розробляють проект великого туристичного й рекреаційного комплексу в регіоні озера Донузлав. Ми вважаємо, що Президент України, відповідно до побажань місцевих жителів, цілком обгрунтовано припинив реалізацію проектів з будівництва тут надміру громіздких для курортної екології промислово-транспортних вузлів і портів. Таким чином, ми вважаємо, що приблизно через п’ять років інтенсивного інвестування курорту кількість гостей півострова зросте десь у 1,5 разу, а в перспективі Крим зможе приймати 10 і більше мільйонів гостей.

— Візитна картка Криму — виноградарство й виноробство, оскільки в інших регіонах України немає природних умов для цієї культури. Кримське вино знають у всьому світі. Що робиться для розвитку цієї галузі?

— На жаль, починаючи з 90-х років, площі багаторічних насаджень садів і виноградників у Криму почали зменшуватися, знизилася врожайність і валові збори фруктів і винограду. Припинилися посадки молодих насаджень, велося розкорчування садів і виноградників. На початок цього року багаторічні насадження в усіх категоріях господарств займали трохи більш як 58 тисяч гектарів, зокрема садів — 28 тисяч. Виноградники Криму займають площу близько 30 тисяч гектарів. Ми плануємо істотно розширити ці площі, адже частка молодих виноградників у нас становить 12,4 відсотка при нормі 20 відсотків. 2006 року сільгосппідприємства автономії планували посадити 2993 гектари багаторічних насаджень, зокрема 1273 гектарів садів і 1720 гектарів виноградників. Осінь і зима в Криму — це період посадки нових виноградників і садів, тому до весни ми запланованих показників досягнемо. За весну й осінній період 2006 року вже посаджено 1448 гектарів, а це половина від запланованого. Весною ми завершимо план. Я думаю, що долі кримського виноградарства та виноробства вже нічого не загрожує, воно стабільно розвивається. Ми створили власні розплідники, скорочуємо закупівлі саджанців за межами Криму, оскільки цей матеріал не завжди генетично підходить для наших умов, освоїли нові технології й нові агротехніки, які застосовуються у світі.

ДОВІДКА «Дня»

Віктор Тарасович Плакида — Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Народився 2 серпня 1956 року в м. Красний Луч Луганської області. Закінчив Ленінградський політехнічний інститут. До призначення головою Ради міністрів працював директором Кримської енергетичної системи ДП НЕК «Укренерго». Кандидат економічних наук, заслужений енергетик Автономної Республіки Крим.