Робота на найближчі 10–15 років...

В Україні — понад один мільйон переселенців, збільшується кількість поранених та  вбитих мирних мешканців і військових. Ізраїльські психологи, за сприяння Посольства Держави Ізраїль в Україні, сьогодні практично та методично допомагають українським психологам і психотерапевтам. Співпраця триватиме, оскільки в Україні є запит на таку допомогу: це військові та їхні родини, переселенці, діти переселенців, лікарі, волонтери, самі психологи — все це різні «пласти» роботи, як кажуть ізраїльські спеціалісти.

«У ВАС ДОСВІД  КОРОТШИЙ, АЛЕ ІНТЕНСИВНИЙ»

— Із Україною в нас тісна співпраця. Мій колега Мотя Пікельнер висловився, що ще не відомо, в кого тут більше досвіду. Тому що в ізраїльських психологів  багаторічний досвід, а у вас — дуже інтенсивний, — говорить психолог, ведуча батьківських груп, сімейний консультант Гіла Петрова (Ізраїль). — Я працюю в ульпані — це місце, де вчать іврит ті, хто приїхав. Зараз ульпани забиті українцями, які мають право на репатріацію. Улітку приїхала жінка з Донецька, з якою я поспілкувалася. В нас тоді була війна: виють сирени, всі налякані, біжать у бомбосховища... І наш народ скаржиться: «Знову це повторюється... Скільки це триватиме?» А ця донеччанка каже: «Ви не знаєте, що у вас — прекрасна війна, нам би таку війну!» Вона мала на увазі, що тут людей попереджають, що потрібно сховатися. І не в напівзруйнований підвал, а в спеціально підготовлене місце, де є килимки, і туалети, і всі умови для життя... В цьому розуміння, у вас досвід — коротший, але інтенсивний і раптовий. Я розумію, що всім, і психологам зокрема, дуже важко до цього адаптуватися, підготуватися і стати професіоналом. Бо в Ізраїлі, наприклад, ми вивчаємо травму цілий рік, а не три дні, як тут.

«МИ НЕ БУЛИ ГОТОВІ ДО ТАКОГО ОБСЯГУ ЗАВДАНЬ»

Підготовка спеціалістів для роботи з травмою, за словами вітчизняних фахівців, стосується роботи на всіх рівнях — від соціальних працівників та лікарів, які спілкуються із військовими на передовій, до психотерапевтів та психіатрів для тривалої роботи вдома. До того ж, за словами директора Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Ірина Пінчук, «потрібно працювати із суспільством і піднімати «планку» — розуміння важливості психічного здоров’я.

— Ми не були готовими до такого обсягу завдань. Вивчали досвід різних країн, але на практиці виникло дуже багато проблем. І не тільки робота з бійцями, а й з їхніми родинами, переселенцями... З урахуванням того, що саме в Ізраїлі ці події тривають й сьогодні і є великий практичний та теоретичний досвід, співпраця з такими колегами дуже актуальна, — говорить директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Ірина Пінчук. — За останні півроку в Україні було багато таких тренінгів. Ми як науково-дослідна установа моніторимо їхніх учасників «на виході» — хочемо дізнатися, який досвід вони дістають, а  також його практичність. Позитивні відгуки ми маємо від семінарів, які отримують наші спеціалісти від ізраїльських тренерів за підтримки посольства Ізраїлю. Також ми плануємо зробити спільну методологічну наукову роботу, яка полягає у створенні методичних рекомендацій і для бійців, і для фахівців (психологів, психотерапевтів і психіатрів). Ми розуміємо, що на найближчі 10 — 15 років у нас багато роботи. Потрібно вибудовувати ще й організаційну модель надання допомоги, яка відсутня на різних етапах. Сьогодні в нас є ресурси, наприклад, медичні заклади, але вони не відповідають потребам. Наприклад, велику кількість бійців лікують у психіатричних лікарнях. Це — неправильно. Треба створювати альтернативні стаціонарні амбулаторні служби: я сказала б, потрібно створювати нову ідеологічну модель для надання допомоги людям, які дістали психотравму. Важливо, що ми вже починаємо бачити, що не всі іноземні методики можна впровадити на практиці в Україні, ми розуміємо, що слід враховувати культурні особливостей. І нам потрібне наукове підґрунтя, щоби переробити цей матеріал.

ЯК ДОПОМОГТИ ЛЮДИНІ, ЯКА ВТРАТИЛА БУДИНОК, РІДНИХ ЧИ ЗДОРОВ’Я

У Ізраїлі, наприклад, створений державний інститут, який займається проблемою травми, діє державна телефонна лінія для психологічної допомоги.

— У нас є спеціальна лінія, на яку будь-яка людина може зателефонувати й отримати консультацію, навіть якщо проблема не пов’язана з бойовими діями. Це стосується особливо молодих людей, і ми є свідками, як знижується відсоток самогубства серед них, — говорить заступник Посла Держави Ізраїль в Україні Іцхак Кармель Каган. — Не секрет, що минулого літа у нас теж була антитерористична операція в секторі Гази, а перед цим близько півтора року обстрілювали південь Ізраїлю. Також в останні 2 місяці 1,5 мільйона людей Держави Ізраїль увесь час проводили в бомбосховищах... На тренінгу йде мова про те, як допомогти людині, яка втратила будинок, рідних чи здоров’я, зрозуміти, що життя триває і знайти мету в житті. Тренери, які ведуть заняття, — професіонали. Мотя Пікельнер — психолог і резервіст військової служби, більше знає бойовий спектр травми. Психолог Гіла Петрова спеціалізується на роботі з біженцями та дітьми.

Запит на роботу з травмою (різною) в Україні — справді великий. Так, 2011 року ізраїльські тренери проводили тренінг для психологів, які працюють з людьми з ВІЛ. У грудні минулого року був організований семінар у Києві для священиків, які теж потребують психологічних знань та підтримки. Також ізраїльські психологи провели тренінг із сім’ями в Харкові. Такі семінари-навчання проводитимуть в Україні регулярно.