Розорювання чи розорення?

Історія про потенційне розорення одно з найбільших в Україні степових об’єктів, заказника «Тарутинський степ», нагадала іншу — про понівечення «української Сахари», Національного природного парку «Олешківські піски». В обох випадках йдеться про унікальні природні об’єкти, котрі варто берегти як зіницю ока, але через зазіхання чиновників на ласі шматки землі вони опинилися під загрозою існування.

У випадку з «Олешківськими пісками» небезпека йшла від Міністерства оборони, котре ще до створення національного парку орендувало частину цих земель під військовий полігон. Договір оренди давно закінчився, але після початку війни з Росією навчання там відновилися. На щастя, під тиском громадськості та екологів вдалося домовитися з Міноборони про альтернативний полігон, щоб не спотворити унікальну піщану пустелю.

ТИСЯЧУ ЦІННИХ ГЕКТАРІВ — ПІД ОРАНКУ?

В історії з «Тарутинським степом» боротьба тільки починається. Заказник створено 2012 року на території цілини, що раніше входила до територій Тарутинського військового полігону. Наразі його площа — 5200 гектарів, під заповідні землі планувалося віддати 26 тисяч гектарів. Більшу частину території розорали ще до створення заказника. Тепер загроза чергового розорювання нависла над землями, котрі офіційно мають природоохоронний статус.

ФОТО З САЙТА WIKIMEDIA.ORG

«10 — 12 жовтня 2016 року наукові співробітники ПП «Центр екологічного управління» виявили сільськогосподарську техніку, що розорювала заказник. Він є місцем поширення багатьох видів рослин, занесених до Червоної книги України, та оселищ, включених до Бернської конвенції. «Тарутинський степ» — це чи не останнє в Україні місце, де зберігся рідкісний степовий ссавець — мишівка степова», — йдеться у повідомленні Міжнародної благодійної організації «Екологія — Право — Людина», що отримав «День».

Як з’ясували екологи, у заказнику планують вирощувати сільськогосподарські культури. Відповідний договір уклало приватне підприємство «Шанс»  із Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною (КЕЧ), плануючи користуватися понад тисячею гектарів природоохоронних земель. Цей договір юристи вважають незаконним і нагадують: за пошкодження заказника передбачена кримінальна відповідальність.

Наразі Тарутинська районна державна адміністрація подала позов до Господарського  суду Одеської області, у якому вимагає заборонити ПП «Шанс» будь-які сільськогосподарські роботи та визнати недійсним договір між ним і Білгород-Дністровською  КЕЧ.

«ЗЛІСНЕ ПЕРЕВИЩЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ»

Важливо здобути перемогу до того, як фермери зорють степ. До речі, на відстоювання «Олешківських пісків» активістам знадобилося кілька місяців. На наше запитання, як часто трапляються ситуації, коли від діючого об’єкта ПЗФ неправомірно «відкушують» чималий шматок території, юрист «ЕПЛ» Софія Шутяк втішила, що це швидше виняток із правила.

«Щоб таке придумати, треба свідомо зманіпулювати законодавством. До 2004 року таких великих проблем не було. Відтоді зросла ціна на землю, стало модно жити в особняках у гарних місцях, якими є переважно об’єкти природно-заповідного фонду, — зауважує Софія Шутяк. — Якщо говорити про «Тарутинський степ», то заявляти, як це зробили укладачі договору, що не можна захистити об’єкт ПЗФ, бо він немає обмежувальних знаків чи паркана, — це лукавство. На заказник видається охоронне зобов’язання на відповідну райадміністрацію, вона розпоряджається природними ресурсами. З другого боку, є військовий КЕЧ, який усвідомлює, що є лише користувачем земельної ділянки. Якщо іти за законом та процедурою, то ці землі не можна використовувати для сільськогосподарських цілей, бо вони охороняються як степ. До того ж КЕЧ, маючи юристів, не може не знати законів, що описують, які договори мають право укладати суб’єкти щодо використання земельних ділянок. У договорі йдеться про використання землі заради покращання фінансового стану КЕЧ. Але що покращувати, якщо оборонники отримують фінансування від держави? Я вважаю, що у даному разі було злісне перевищення повноважень певного ряду службових осіб, через що нищиться заказник, який є правом власності народу України».

«Є ЗДОГАДКИ, ЩО ЦІ СХЕМИ ПОКРИВАЄ МІНЕКОЛОГІЇ»

Запобігти таким конфліктам можна лише одним шляхом — притягнути до відповідальності винних. Також має працювати система контролю та нагляду. Це — камінь у бік Державної екологічної інспекції, котра першою має реагувати на подібні порушення законів. За словами Софії Шутяк, відомі випадки, коли інспектори зумисно складають неправильні протоколи, щоб не доводити справи до суду. Так легше і простіше працювати.

«Я вже не кажу про низку міжнародних зобов’язань, яких Україна повинна дотримуватися. Та сама Угода про асоціацію з ЄС, у 30-му розділі якої є 29 директив щодо охорони природи, і п’ять із них стосуються охорони біологічного різноманіття, частиною якого є степове розмаїття, — додає юрист. — У нас є здогадки, що усі ці схеми на місцях покривають люди з Мінекології. Є багато фактів, які вказують на це. Наприклад, активісти чули, як із цього приводу співробітники міністерства говорили по телефону з чиновниками в регіонах».

Певно, проблема розшматування заповідних земель з’явилася не лише через маніпуляції законами. Дається взнаки відсутність екологічного виховання. Хіба юристи, які складали договір про розорювання «Тарутинського степу», не розуміли, про які землі йдеться? І хіба чиновники не знали, для чого створювався заказник? Легше вдати нерозуміння ситуації, ніж прорахувати наперед наслідки бездумних вчинків.

До речі, позицію Міністерства оборони щодо ситуації озвучив у соцмережах волонтер і радник Президента Юрій Бірюков. Він зауважив, що заказник не має жодної цінності, а з 2014 року міністр оборони Степан Полторак почав жорсткий процес повернення усіх земель відомства, втрачених раніше. До них належить і «Тарутинський степ», котрий Міноборони планує здавати фермерам в оренду, щоб мати власні надходження. Екологи категорично проти такої позиції і прагнуть особистої зустрічі з Юрієм Бірюковим.

P.S. Коли верстався номер, у Києві пройшла прес-конференція щодо ситуації з «Тарутинським степом». Представники різних організацій, зокрема WWF в Україні, Національного екологічного центру України та МБО «Екологія—Право—Людина», повідомили, що протягом двох тижнів фермери на замовлення Міноборони незаконно розорали майже половину заказника. Так, станом на 4 листопада 2016 року близько 1300 гектарів «Тарутинського степу» вже були розорані, і ще близько 1300 гектарів готували до оранки. Із 3 на 4 листопада роботи вдалось зупинити тільки тому, що активісти заблокували техніку. За попередньою оцінкою захисників природи, сума збитків, завданих заповідному об’єкту, вже сягає щонайменше 60 мільйонів гривень.

Представники громадськості, серед яких є юристи-екологи і спеціалісти з питань охорони флори й фауни, закликають керівництво Міноборони до публічного діалогу, направленого на припинення знищення «Тарутинського степу», покарання винних згідно з чинним законодавством України та відновлення пошкодженої частини території заказника.