Розумні покупки, будинки та міста

Хоча б раз у житті ви замислювалися, що треба сортувати сміття, що не можна купувати стільки одягу, який потім немає куди складати? А може, варто діставатися до офісу велосипедом чи нині модним електросамокатом? Додайте ще пошук продуктів із приставками «еко», «біо» — так чи так, але багато хто думав про те, що треба переходити на свідоме споживання. Хтось справді робить це життєвим кредо, комусь бракує наполегливості. Щоб надихнути вас на зміни, пояснюємо, як безболісно перейти на екологічне споживання. Про це ми дізнавалися на Екологічному форумі ООН, організованому Представництвом ООН в Україні спільно з Центром екологічних ініціатив «Екодія».

МОТИВАЦІЯ

Чому взагалі важливо жити екологічно? Щоб знайти відповідь на це питання, пропонуємо ознайомитися з нещодавнім звітом Міжурядової групи експертів із питань біорізноманіття та екосистемних послуг ООН (IPBES), ключові тези якого викладені на сайті організації.

У звіті зазначається, що близько одному мільйону видів тварин і рослин загрожує вимирання, багатьом із них — упродовж найближчих десятиліть. Ключова причина цього — саме діяльність людини. Приміром, ключовими чинниками втрат видів флори та фауни зазначені скорочення місць існування видів через зміни в землекористуванні (сільське господарство, лісівництво), зміна клімату, вплив інвазійних видів, полювання та забруднення довкілля. Тому ключова тема екологічного форуму ООН — мотивувати українців стати більш екологічно свідомими та впроваджувати екотренди в повсякденному житті.

Про це учасникам форуму розповідали спікери, які на власному досвіді знають, як це — сортувати сміття на 48 видів, як робити прикраси з пластику чи будувати енергоефективні будинки.

СМІТТЯ

Чи спроможні ви зменшити кількість відходів у своєму побуті в 70 разів, звести «сміттєву» добову норму з кілограмів до 35 грамів за день? Це не фантастика, а реалії. За останні чотири роки екоблогерка та екотренерка Маріанна БОЙКО не відправила на полігон 3500 тонн відходів. Для цього вона провела власний експеримент «104 дні без поліетилену». Звісно, Маріанна продовжує його досі, а також передає свій досвід іншим. У останній день експерименту Маріанна влаштувала з друзями пікнік у стилі «нуль відходів». Знаєте, що «сміттєвого» залишилося після нього? Корок від вина.

«Перше, що можна зробити на нульовому рівні — відмовитися від зайвого, — каже Маріанна. — Я в своїй квартирі вирішила зменшити кількість поліетилену. Вижила, не розвелася з чоловіком, діти не побилися, а собачка залишився живий. Це був 2015 рік, тоді ще не було екотрендів. У супермаркеті мене вважали неврівноваженою. Як тренерка екологічних звичок, як людина, що пересувається з офісу компанії на якийсь захід на велосипеді, можу сказати, що все залежить особисто від вас. Уся велика корпоративна глобальність розпочинається з кожного з нас». 

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Кілька побутових порад від Маріанни:

• замінити поліетиленові пакети на паперові чи тканинні або брати на закупи багаторазовий посуд, та й узагалі купувати менше фасованих продуктів;

• зменшити кількість сміття в домі допоможе навіть перехід на нешкідливі миючі засоби, як-то сода та гірчиця;

• обираючи новий одяг, зверніть увагу, що це за бренд, чи не використовує виробник дешеву працю задля його виготовлення, яка це тканина, чи легко знайти їй друге використання.

ПРИКРАСИ

Хто вже зацікавився сортуванням сміття, можливо, навіть запровадив це в своєму будинку, певно, знає про найближчі станції прийому вторсировини. Існують й інші варіанти. Можна принести пластик у майстерню Марії СОРОКІНОЇ (передусім це стосується киян). Вона — засновниця бренду аксесуарів із переробленого пластику Re-beau. Щоб запустити справу, разом із партнером дівчина вклала близько двох тисяч доларів, адже переробка пластику потребує спеціального обладнання, в домашніх умовах це неможливо. Також самотужки зробили 20 прес-форм для виготовлення прикрас. У них усього за пів години з кришечок від ПЕТ-пляшок чи багаторазового посуду можете отримати ексклюзивну брошку чи сережки.

«Ми хочемо показати людям, що зі сміття можна отримати корисні предмети та сировину для виробництва нових товарів, — акцентує Марія Сорокіна. — Наш ідеал — циркулярна економіка. Людство має повторно використовувати всі можливі ресурси, щоб зберегти довкілля. Слід розуміти, що просто використовувати матеріали переробки — ще не означає еко. Використовувати ресурси повторно треба за екологічних норм. Наприклад, якщо йдеться про переробку текстилю чи паперу, маємо бути певні, що ця переробка не забруднює стічні води тощо. А якщо річ перероблена, слід подумати про те, щоб вона була правильно утилізована».

КОСМЕТИЧКА З БАНЕРУ

Дещо схожою діяльністю займається Дарина АНТОНЕНКО, засновниця проекту Re:Ban. Торбинки, гаманці, рюкзаки, косметички — усе це вона шиє з рекламної банерної тканини. Дарина також «за» те, щоб навіть утилізація чи вторинна переробка були «розумними» та нешкідливими для довкілля.

«Я перероблюю банерну тканину, для якої наразі немає методу утилізації. Я роблю з неї рюкзаки та сумки, щоб подовжити її використання, — розповідала учасникам форуму Дарина Антоненко. — У подальшому планую розвивати більш екологічний метод утилізації. Бо коли я продовжую речам життя, потім мені треба придумати, що з цими товарами буде далі. Я от мізкую над тим, що банери можна використовувати при укладанні доріг чи в будівництві».

ОДЯГ

А що у вашій шафі? Перебрати речі перед черговим шопінгом — це теж порада спікерів форуму. Має бути свідомий підхід до покупок, при чому будь-яких. І не варто соромитися секонд-хендів або платформ із перепродажу речей.

«Мене тішить тренд в Україні, що люди стають більш свідомими, стало модно купувати речі другого вжитку, і це вже не лише через те, що я бідний, а тому, що я — свідомий і не хочу витрачати гроші на товар, який виготовлено неякісно в країнах третього світу, де люди працюють за копійки в поганих умовах. Таких людей стає все більше», — запевняє Анна УВАРОВА, засновниця благодійної крамниці «Ласка».

Дівчина відкрила крамницю 2013 року. Туди можна здати старі речі та прикупити щось для себе. Анна згадує, що спочатку до них навідувалося п’ять-шість осіб за день. Сьогодні щодня в крамниці буває 50—60 людей.

Марія СОРОКІНА: Ми хочемо показати людям, що зі сміття можна отримати корисні предмети та сировину для виробництва нових товарів. Наш ідеал — циркулярна економіка. Людство має повторно використовувати всі можливі ресурси, щоб зберегти довкілля. Слід розуміти, що просто використовувати матеріали переробки — ще не означає еко. Використовувати ресурси повторно треба за екологічних норм. Наприклад, якщо йдеться про переробку текстилю чи паперу, маємо бути певні, що ця переробка не забруднює стічні води тощо. А якщо річ перероблена, слід подумати про те, щоб вона була правильно утилізована

«Із нами активно спілкується через соціальні мережі 20 тисяч українців, кожного місяця нам приносять шість-сім тонн речей. І десь 15 — 20% із них купують, інші ми відправляємо на благодійність. У масштабі України таких ініціатив стає більше, значить — на це є попит», — підсумовує Уварова.

ЕКОПОСЕЛЕННЯ

Якщо вас чимось не влаштовує власне помешкання, запишіться до Максима ЗАЛЕВСЬКОГО на екскурсію екопоселеннями України. Він інтегрує нашу мережу з європейською. На перший погляд, це диваки, що втекли від міського життя в глухі села, щоб максимально прилаштувати побут до законів природи. Чому?

Пояснює Максим Залевський: «Наші міста захопили девелопери, забудовники, які порахували все місто в квадратних метрах, хочуть усе забудувати своїми коробками. В мене сім’я, троє дітей, дуже хотілося, щоб кожна п’ятниця не закінчувалася так, що всі виїзди з кожного міста перетворюються на один великий затор, бо всі тікають звідти. А в неділю увечері всі повертаються. В місто приїжджають, щоб тут заробляти гроші, віддавати дітей у школи-садки-гуртки, а потім втікати з нього. Але не можна втекти за місто, дихати сосновим повітрям та не вирішувати нічого в містах».

Активіст ставить у приклад Барселону, де урбаністи взялися за оживлення міста, зменшили кількість автівок, розвинули велоінфраструктуру, а також створили суперквартали — вільні від автомобілів та доступні для пішоходів.

АКТИВНИЙ ДІМ

Кому екопоселення не до душі, варто дослухатися порад Олександра КУЧЕРЯВОГО, архітектора та президента «Альянсу активного дому України». Він проектує енергоощадні будинки, приміром, оснащені системами, що отримують енергію від теплових насосів та геліосистем, а ще — сонячними панелями, датчиками кисню, вологи та LED-освітленням.

Загалом активним будинком називають такий, який виробляє електроенергії більше, ніж треба для його потреб, тобто, з позитивним енергобалансом. Перший такий будинок з’явився в Данії десять років тому. 

«Підхід активного дому — це моє індивідуальне рішення на практиці. Я понад десять років займаюся лише енергоефективними будинками. Ще в університеті вирішив, що буду займатися сталим розвитком, і максимально намагався впровадити це на практиці, — каже Олександр Кучерявий. — Я багато часу приділив аналізу та міжнародним дослідженням. Вони свідчать, що 90% часу ви проводите в приміщеннях [...] Тому моя вам порада, як архітектора, що приділяє увагу не формі приміщень, а їхній суті: частіше будьте на вулиці та обирайте приміщення, де більше природного світла».

Так виглядає, що кожен із нас має брати приклад з Грети Тунберг. Це 16-річна школярка зі Швеції, яка переймається змінами клімату. В серпні 2018 року вона розпочала перший шкільний страйк заради клімату під будівлею шведського парламенту — щоб керівники країни зменшили викиди вуглецю. Дівчину підтримали активісти в інших країнах. Грета вчить починати зміни з себе й цим підштовхувати владу до дій.