Ручний режим для стипендій
Як позначиться на якості вищої освіти зміна механізму державних виплат студентам?
Що можна купити за сьогоднішню стипендію? Академічна, тобто за успіхи у навчанні, складає 825 гривень. Доки ви перебираєте у голові варіанти, уряд мізкує над тим, кому взагалі варто ці стипендії призначати, на яких умовах і в яких розмірах.
Зміни стипендіальної політики Кабмін прописав у законопроекті №5130 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (у документі йдеться і про інші види соціальних виплат, зміни закладатимуть у бюджет-2017). Академічні стипендії пропонується виплачувати студентам за значні успіхи у навчанні чи науковій роботі, критерії має встановити уряд, а відповідне рішення прийматиме вчена рада вишу. Якщо абітурієнт вступив на так звану гостродефіцитну спеціальність, приміром, вивчає технічні чи природничі науки, може розраховувати на підвищений розмір стипендії. Соціальні стипендії залежатимуть від доходів родини та успіхів у навчанні. Уряд гарантує цей вид виплат дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та тим, хто залишився без батьків під час навчання, у віці від 18 до 23 років. А ще уряд хоче скасувати персональні стипендії за значні успіхи, обов’язкове нарахування стипендій двом третинам студентів вишу, також не планується прирівнювати стипендії до прожиткового мінімуму.
КОГОРТА НЕЗАДОВОЛЕНИХ
З такими пропозиціями не згодні, звісно, студенти. Парламентський комітет з питань науки і освіти отримав низку листів від студентських організацій, сенс яких зводиться до того, що підтримувати цей законопроект у жодному разі не можна. Причина — це скасовує законодавчі гарантії на студентські стипендії та передає повноваження щодо стипендіальної політики уряду і вченим радам вищих навчальних закладів, тобто переводиться у ручний режим.
Не підтримує урядові новації Профспілка працівників освіти і науки України. Законопроект також розкритикували в Головному науково-експертному управлінні парламенту із поясненням: «Наслідком скасування вказаних виплат для студентів буде зниження якості їх навчання, оскільки вони змушені будуть шукати різноманітні підробітки для забезпечення належного рівня життя».
«Серед студентів ширяться думки, що одні «заб’ють» на навчання, інші намагатимуться навчатись краще, щоб бути у когорті відмінників, але таких, звичайно, не буде багато, — зазначає незалежний експерт з питань освіти Андрій Чорних. — Студенти будуть вимушені йти працювати, щоб якось матеріально себе забезпечити. Як на мене, не варто змінювати існуючу систему, хіба що стосовно студентів, які мають одну-дві двійки чи трійки — у них треба забрати можливість отримувати стипендії. Норма, за якою академічні стипендії мають отримувати лише 10—15% студентів, теж неправильна. Таких студентів має бути більше, бо це додаткова мотивація. Не варто робити такі кардинальні кроки, коли змінюється соціальний статус громадян та студентів».
«ДЕРЖАВА МАЄ РОЗІБРАТИСЬ, КОМУ СТИПЕНДІЯ СПРАВДІ ПОТРІБНА»
Багато зауважень стосується того, що уряд, кажучи «А» та пропонуючи зміни у виплаті стипендій, не сказав «Б», зокрема не підготував постанову, яка б деталізувала нові норми. Разом з тим експерти виступають за зміну стипендіальної системи, оскільки існуюча неефективна та нефункціональна.
«Нинішні стипендії — це просто витрачання величезної суми коштів. Щодо соціальних стипендій, ми обережно схиляємось до оптимізму, бо з’являється шанс, що їх отримають нужденні, з’являться академічні стипендії, котрі мотивують добре вчитися. Бо зараз держава воліє роздати усім потрошку, ніж справді розібратись, кому і в якому розмірі стипендія справді потрібна, — зауважує виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний. — Ми не бачимо потреби у тому, щоб виділяти окремі спеціальності для підвищених стипендій, ніякого ефекту це не дасть. Підвищені стипендії існували раніше, але кращих абітурієнтів це не дало, навпаки, рівень підготовки падав. Натомість це дуже добре звучить. Та, напевно, люди вступають на спеціальності, бо зарплатня буде достойна. Це значно краща мотивація».
ДЕ ВИМОГА ЯКІСНОЇ ОСВІТИ?
Повертаючись до питання, що можна зараз придбати за академічну стипендію, напрошується інше: чи варта справа виїденого яйця? Так, держава має стимулювати та підтримувати талановиту молодь. Але чи достатня підтримка у такому обсязі? Найбільше обурюються наразі саме студенти — аргументують це тим, що нововведення обмежує їхні права. Але і до сьогодні стипендію отримували далеко не всі. Та й на що її здебільшого витрачали? На елементарні побутові потреби, ксерокопії конспектів, поїздки додому.
Науковець Ірина Єгорченко слушно зазначає, що чомусь студенти обурюються з приводу стипендій, але немає демонстрацій за поліпшення якості освіти. Пропагуючи вступ на гостродефіцитні спеціальності, чи не провокує Кабмін ситуацію, коли на педагога чи інженера вступлять суто заради грошей, а не за покликом душі? А гарантуючи стипендії дітям-сиротам чи позбавленим батьківської опіки, чи не ризикуємо отримати штучне збільшення кількості таких дітей, коли масово кинуться за липовими довідками?
На думку Ірини Єгорченко, у системі вищої освіти зараз не ставлять за мету когось вчити, заради отримання стипендій складаються псевдорейтинги і загалом навчання у вузах швидше нагадує імітацію. Певно, суспільству давно слід зруйнувати стереотипи, що після школи всі обов’язково мають здобути вищу освіту, в ідеальному варіанті — отримати червоний диплом. Варто зміщувати акценти на якість.
