Рух у напрямку Перемоги

Сьогодні в історії «Дня» завершилася своєрідна епоха, яка тривала упродовж 15-ти років. Умовно її можна назвати «оболонською». Нинішній номер газети — останній, який готувався до друку у приміщенні на Маршала Тимошенка, 2Л, добре знайомому друзям, партнерам і вихованцям «Дня». З понеділка редакція працюватиме за новою адресою — проспект Перемоги, 121Д.

Може здатися, що слово «епоха» — не надто доречне що до 15-річного періоду та, на перший погляд, буденного приводу для змін. Втім, у нашому випадку це не так. І не лише тому, що «День» виховав у собі шанобливе ставлення до подій минулого і як невтомний архіваріус накопичував знання про ситуації, долі як у масштабах країни, так і в масштабах однієї редакції. Ця будівля рідна і знакова для нас ще й тому, що саме тут відбулося наше знайомство і тривала співпраця. В це приміщення, на якому колись може бути меморіальна табличка, приходили на роботу титани професії й духу: вчений, дослідник Голодомору 1932—1933 років Джеймс Мейс, журналіст Клара Гудзик, карикатурист Анатолій Казанський, більд-редактор Леонід Бакка. Тут зародилися і розвивалися наші проекти — щорічна фотовиставка та Бібліотека газети «День». Зрештою, навіть неможливо підрахувати, скільки знакових особистостей сучасності ділилися з журналістами та учасниками Літньої школи «Дня» своїми думками, професійним досвідом та особистими історіями. Всі історії та розмови, зрозуміло, зберігаються у текстах і фото, але існує ще й особлива аура духу, яку впродовж півтора десятиліття всі ці люди залишали у стінах саме цієї будівлі.

— По суті, вся історія газети «День» пов’язана з цим місцем за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 2Л. Я працюю тут з перших днів і пам’ятаю практично все, — розповідає головний економіст Надія УШАКОВА. — У цьому приміщенні ми запускали та реалізовували усі наші проекти. Пам’ятаю, після того як ми почали роботу над першою книгою «Україна Incognita» (нагадаємо, що вона була видана 2002 року. — Ред.), спочатку було дуже складно поєднувати її з виходом щоденної двомовної газети, утім, ми вирішили — і невдовзі довели — що зможемо зробити це самотужки. Коли «День» переживав складні періоди, колектив редакції долав їх завдяки солідарності. Ми переконували одне одного, що завтра знову буде «День», головне — триматися разом. Оглядаючись у минуле, я розумію, що за ці 15 років спільної з «Днем» історії всі ми стали сильнішими та мудрішими.

— Коли мені запропонували перейти на роботу в «День» з газети «Киевские Ведомости», я майже не вагалася, незважаючи на те, що і їхати до роботи було далеко, і син пішов у перший клас (сьогодні йому вже 22 роки). Щось підказувало, що це важливо, цікаво і надовго, — згадує директор агенції реалізації Валентина МОРОЗОВА. — Випускаючи перші номери, ми кожного дня залишалися допізна, аж поки газета не надійде з друку. Приємно було почути перші позитивні відгуки читачів, що одразу вселило в нас усіх почуття величезної відповідальності за свою «маленьку» роботу.

Спочатку редакція «Дня» займала не вісім, як сьогодні, а всі чотирнадцять поверхів. Все це велетенське приміщення колектив газети облаштовував сам. Це і створювало відчуття затишку, і об’єднувало людей. Адже історія колективу «Дня» — це також історія людського спілкування.

— По-особливому наш офіс розцвів, коли ми повісили на стінах роботи з нашої першої фотовиставки, а далі поповнювали їх колекцію. Тепер без цих світлин неможливо уявити редакцію «Дня», — запевняє Надія УШАКОВА. — Коли знімаємо роботи перед черговою фотовиставкою, одразу з’являється відчуття порожнечі. Ось так інколи і завдяки деталям можна створювати чудову атмосферу.

А коли у «Дня» з’явилися сусіди — студенти та аспіранти Університету технології та дизайну, ми, звичайно ж, потоваришували. Головний редактор газети Лариса Олексіївна, розуміючи, як важливо підтримувати доброзичливі сусідські відносини, започаткувала чудову традицію — щороку в День святого Миколая та на Новий рік дарувати дітям з гуртожитку невеличкі подарунки — «миколайчики».

— Нам було надзвичайно приємно, коли «День» щороку не забував, що поряд з ним живуть маленькі сусіди, — розповідає завідувач гуртожитку Наталія МОЛОЖАВА. — Велика подяка редакції за те, як вона ставилася до приміщення, у якому працювала стільки років, і території навколо нього. Адже поряд з редакцією «Дня» завжди висаджували квіти, за цей час виросли дерева, посаджені її співробітниками. А ремонт робили не лише всередині, а й зовні. Таке ставлення до того, що тебе оточує, не може не викликати повага. За чотири роки, упродовж яких я працювала комендантом гуртожитку, ми часто спілкувалися і співпрацювали з Надією Миколаївною Ушаковою та Іриною Василівною Бєльською і завжди знаходили порозуміння. Приємно було мати таких сусідів.

Зрозуміло, що нова глава — це не нова історія. І спадковість традиції не залежить лише від місця, де вона твориться. А людяність та уважність залишаться головним постулатом добросусідства для «Дня».

Ще раз нагадуємо наші нові контакти:
Приймальня головного редактора  303 96 25; 303 96 26
Відділи політики та міжнародної інформації    303 96 12
Відділ ЗМІ                                                                    303 96 31
Відділ культури, відділ «Історія та «Я»             303 96 13
Відділ економіки                                                       303 96 14
Відділ суспільства                                                   303 96 15
Відділ кореспондентської мережі                      303 96 27
Веб-редакція                                                              303 96 80
Більд-редакція                                                          303 96 81
Приймальня голови правління                            303 96 70
Відділ реклами                                                          303 96 20
Відділ розвитку                                                          303 96 21
Відділ реалізації                                                       303 96 23
Відділ кадрів                                                              303 96 75
Електронні адреси редакції не зміняться: chedit@day.kiev.ua, master@day.kiev.ua