Руїни, що говорять мовою тисячоліть

Руїни замку в cелі Підзамочку, що неподалік міста Бучача на Тернопільщині, недавно ожили і заговорили мовою тисячоліть. Під час недавніх досліджень, які проводила археологічна експедиція Національного заповідника «Замки Тернопілля» спільно з Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини  під керівництвом відомих археологів Володимира Данилейка та Марини Ягодинської, на подвір’ї замку було виявлено залишки підпірної стіни, яму та рів поселення трипільської культури. А в північній частині палацу знайшли залишки фундаментів палацу з підвальними приміщеннями та залишками дверних і віконних пройомів.

МИНАЄ 420 РОКІВ З ЧАСУ БУДІВНИЦТВА ЗАМКУ В СЕЛІ ПІДЗАМОЧОК

Цього року минає 420 років з часу будівництва замку в селі Підзамочок. Історія його не така вже й батальна, але доволі колоритна. Як історична пам’ятка, замок поки що мало досліджений і становить надзвичайно великий інтерес для археологів, істориків і небайдужої громадськості загалом. Досліджуючи перипетії  виникнення, становлення та занепаду замку у Підзамочку, внесок його власників у розбудову, архітектурні особливості, багато дослідників опираються на історію замку у Бучачі, оскільки обидві пам’ятки споріднені. Але, втім, замок у Підзамочку — цілком самостійний і є пам’яткою архітектури національного значення.

Побудована ця оборонна споруда в 1600 році за сприянням власника навколишніх сіл Яна Кшиштофа Бучацького (Творовського). Про це свідчить збережений напис на гербовій таблиці над головною в’їзною брамою, де два ангели тримають герб Пилява. Під гербом заховався напис: «sustine et abstine jan zbozny buczacki». Внизу — згорток паперу, а можливо, привілею із трьома стрілами, в середині яких — літери А. В. По боках два леви, які спираються на лицарів. Шкода, що під ними вже нечитабельний напис: «polypotente obtine 1600 august».

Нині ніхто не сумнівається, що замок був побудований з ламаного червоного і охристого пісковику. Ця оборона споруда належить до пізнього типу баштового замку (його укріплення мають риси, як веж, так і бастіонів) з характерним для Поділля ренесансним декором. За планувальною конфігурацією, укріплення наближено до п’ятикутника з трьома короткими і двома довгими сторонами довжиною по 80-90 метрів.

ЗАМКУ ГРІХ БУЛО СКАРЖИТИСЯ НА ТЕНДІТНІСТЬ І КВОЛІСТЬ

Замку гріх було скаржитися на тендітність і кволість. Про його міцність свідчить такий факт: всі три кути «замкового трикутника» були посилені кам’яними вежами / бастіонами. Але найкраще було укріплено північний і південний край — тут знаходилися найзначніші оборонні вузли фортеці. Вістря трикутника укріплень направлялося в найбільш вразливу сторону, а основа трикутника — до річки.

В’їздовий вузол, який розташовувався у південній частині замку, складався з південної шестигранної вежі, в’їздової брами і п’ятикутного бастіону. Дві вежі з’єднував відрізок замкової стіни. На її першому ярусі була влаштована арка воріт, перекрита напівциркульним склепінням, оздобленим з зовнішньої сторони в стилі ренесансу білокам’яним рустом. Над аркою воріт знаходився рельєфний герб власників замку.

В’ЇЗДОВА ВЕЖА ЗАМКУ З ГЕРБОМ ПИЛЯВА

У західне крило замку входили п’ятигранна вежа, житловий корпус, наближений до квадрату, бастіон. Східний оборонний мур з бійницями, що з’єднував східний та південний бастіони, обороняв замок з найбільш вразливішого напільного боку. А північний оборонний мур, що з’єднував східний бастіон та житловий будинок, не мав бійниць. Та це й не дивно, адже він був  захищений  схилом гори. Південно-західне прясло оборонної стіни з бійницями сполучало західну і південну вежі. У цій стіні була хвіртка, яка зв’язувала замкове подвір’я з парком.

Територія парку з південної сторони захищалась ровом і валом; з південного заходу мурованим бастіоном, а з північного заходу схилом гори, що спадав до потоку, котрий протікав під мурами замку.

Після смерті Яна Бучацького, внаслідок династійних шлюбів замок перейшов до роду Гольських, а згодом до Потоцьких.

ПІДЗАМОЧОК НЕ ОМИНУЛА ДОЛЯ РУЙНУВАНЬ

Як і більшість замків нашого краю, замок в селі Підзамочок не оминула доля руйнувань. В 1648 році фортецю штурмувала козацька армія. В 1672 році твердиня витримала турецьку облогу, а через чотири роки турки здобули і зруйнували її . З того часу замок як оборонну споруду не використовували, його переобладнали під житло.

До 1780 року замок належав графській родині Потоцьких. З 1772 року, коли ці землі увійшли до складу Австрії, замок почав занепадати і перетворюватися у руїну. Зауважимо, що у 1807-1869 роках у фортеці ще діяв паперовий млин — папірня, яка працювала на енергії води. Та щоб там не було, але залишки замку репрезентують перехідний етап до будівництва регулярних укріплень протобастіонного типу на подільських землях.

Наступні епохи не були прихильні до цієї пам’ятки архітектури. На початку ХІХ століття власники замку брати-близнюки Каетан і Павло Потоцькі (польські аристократи гербу Золота Пилява, релігійні діячі римо-католицької церкви) почали розбирати замок на будівельний матеріал. Тоді ж Павло Потоцький продає його. В 1930-тих роках руїни замку були законсервовані дослідниками архітектурної спадщини.

У листопаді 2008 року, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України, замок в селі Підзамочок включено до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля». З того часу на пам’ятці проведено низку протиаварійних та консерваційних робіт, проводиться благоустрій території.

Щорічно у вересні, крім нинішнього карантинного року,  на території замку в селі Підзамочок проводиться фестиваль «Свято у Старому замку». Участь у ньому беруть представники художньої самодіяльності Тернопільщини та Бучацького району, сюди приїжджають зірки естради Тернопілля. Опісля урочистої частини на подвір’ї замку працюють екскурсоводи, оживають містечко народних умільців та ремесел, парк розваг та атракціонів. Гостей свята частують запашним 500 кілограмовим короваєм із нового врожаю та лемківським борщем від депутатів сільської ради.

Поза сумнівом, такі замки, у селі Підзамочок, є цінними пам’ятками, які ми зобов’язані дослідити і зберегти для нащадків. Національний заповідник «Замки Тернопілля» підготував грантову заявку на створення на базі замку в селі Підзамочок візит-центру регіону «Тернопільське Придністер’я». Зазначена проєктна заявка подана на участь у програмі грантів від ЄС «Hоusе of Europe» і результати очікуються в листопаді-грудні.

Проєкт має на меті зберегти та відновити об’єкт культурної спадщини -пам’ятку архітектури національного значення замок ХVІІ ст. у селі Підзамочок. Там планується створення візит-центру регіону «Тернопільське Придністер’я», що передбачає розвиток туристичної та рекреаційної інфраструктури (створення кемпінгового містечка на березі річки Стрипи); розвиток народних промислів та ремесел; проведення заходів, спрямованих на формування стійкої екологічної свідомості серед мешканців регіону; зростання кількості туристів у регіоні завдяки популяризації та промоції, а також в результаті роботи візит-центру; популяризація екологічного та сільського зеленого туризму.

Та які б не були результати проєкту, такі не надто великі замки мають повне право на друге життя, бо їхня колоритна історія не стільки на поверхні, як в деталях. І в цих загадках — шарм та привабливість таких оборонних споруд, які чекають як інвесторів, так і масових туристів.