Селище Салачик розкриває таємниці

Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник (БДІКЗ) вже кілька років веде реставраційні роботи та реконструкцію палацу музею і підлеглих йому пам’яток, густо розташованих в околицях Бахчисарая. Неспішність робіт із реставрації пояснюється тим, що вчені одночасно проводять вивчення тих частин пам’яток, які досі зберігають свої таємниці. Так, під час проведення невідкладного ремонту мавзолею (дюрбе) кримських ханів на території селища Старосельє (Салачик), в дюрбе Хаджі-Герая археологи вперше за п’ять століть розкрили гробницю, де були поховані кримські хани. Археологи сподівалися не лише вивчити останки, що покояться там, похоронні предмети і деталі похоронного обряду часів Кримського ханства, але й розраховували отримати уявлення про зовнішній вигляд шести кримських ханів, які згідно з історичними джерелами були похоронені в цій усипальні. Однак учені зіткнулися з несподіванкою — крім ханських останків там були виявлені скелети ще 12 невідомих людей.

Як повідомив журналістам заступник директора з наукової роботи БДІКЗ Олекса Гайворонський, верхня частина розкритого тепер дюрбе, спорудженого 1501 року, була відреставрована ще 2003 року, а ось нижня ніколи не ремонтувалася. І коли її досліджували, стан нижнього поверху мавзолею визнали небезпечним, бо там були тріщини й розломи, які загрожували цілісності всієї споруди. Тому вирішили розкрити цю похоронну камеру й обстежити її зсередини, що й було зроблено. При цьому археологам знадобився цілий рік, щоб звільнити нижню частину мавзолею від двометрового пласту землі. Крім необхідності ремонту дослідниками рухав і науковий інтерес — вивчення останків ханів дозволило б отримати уявлення про їхній зовнішній вигляд, адже їхніх прижиттєвих зображень практично не збереглося. На жаль, близько 18 скелетів, які знаходяться в похоронній камері, немає жодних позначень — ні імен, ні написів, нічого, що дало б можливість визначити, хто є хто. І тепер учені працюють над тим, щоб знайти спосіб ідентифікувати останки похоронених в дюрбе людей, ведеться також пошук нових історичних матеріалів про цю дюрбе, щоб знайти більше відомостей з історії споруди, що могло бути більше матеріалу для досліджень.

Як розповідає Олекса Гайворонський, який написав кілька історичних робіт з історії ханства, існують чіткі історичні дані про те, що в гробниці поховані фундатор Кримського ханства Хаджі-Герай, його син Менглі-Герай, фундатор Бахчисарая Сахіб-Герай і його син Газі-Герай. Крім того, вчені не сумніваються, що в мавзолеї покоїться прах Нур Девлет-Герая і брата Менглі-Герая — Ягмурчи. Цими шістьма особами свідчення письмових історичних джерел, на жаль, вичерпуються. Щодо інших дванадцяти похоронених, то, на думку вченого, визначити точний склад похованих, на жаль, уже ніколи не вдасться, однак можна припустити, що ці люди належали до ханської сім’ї...

Найбільшу цінність для науки, розповідає Олекса Гайворонський, представляє тканина, якою покриті дерев’яні гробниці з останками ханів і їхніх родичів. Ця тканина червоного кольору, з візерунчастою вишивкою, виконаною жовтою ниткою. Досі в розпорядженні кримських археологів, дослідників історії Кримського ханства, не було жодного зразка тканин періоду XV століття. Фрагменти цих тканин, за словами заступника директора БДІКЗ, будуть законсервовані і поповнять колекцію музею в Ханському палаці як унікальні зразки кримського ткацтва й похоронного обряду XV—XVI століть.

Однак останки кримських правителів із мавзолею не вилучатимуться, розповів Олекса Гайворонський. Щодо кісткових останків, то для визначення вигляду ханів необхідно було б везти їх на експертизу, виносити черепи з гробниць. Але встановлення зовнішнього вигляду кримських ханів не є першочерговим завданням, задля якого варто б було турбувати прах. Тому вчені ухвалили рішення залишити їх назавжди в межах гробниці, оскільки ця знахідка має не лише науковий інтерес, але й меморіальний, тобто є для кримськотатарського народу національною святинею. Проте, зазначив Олекса Гайворонський, всі останки будуть ретельно змальовані і для фахівців не складе особливої складності визначити антропологічний тип. Але це, вважають вчені, їм нічим не допоможе. Теоретично можна відновити вигляд усіх вісімнадцяти людей, але вчені все одно не знають, хто з них яке ім’я носив. Тобто, відновивши зовнішній вигляд, вчені позбавлені можливості відновити їхні імена.

Вже до середини осені реставраційні роботи й детальне обстеження гробниці будуть завершені, після чого вона знову буде закрита. Однак у Салачику археологічні розкопки будуть продовжені. Там виявлені руїни цілого міста з безліччю підмурків і інших споруд — житлових і суспільних будівель. Археологи сподіваються знайти відомий з історії попередник Бахчисарайського палацу — знаменитий палац Девлет-сарай, який побудував на межі XV—XVI століть кримський хан Менглі-Герай і сліди якого зараз загублені. А після вивчення й благоустрою території у долині буде створений історико-меморіальний музей «Салачик», адже ця місцевість є джерелом трьох кримських релігій — християнства, оскільки тут розташований Свято-Успенський монастир, що вважається Кримським Афоном ісламу, оскільки саме звідси отримало розвиток Кримське ханство, і караїмізму, оскільки тут розташоване родове гніздо кримських караїмів Джуфт-Калі. Це буде археологічний парк з об’єктами екскурсійного показу — будівлями й підмурками зруйнованих будов, — пояснює Олекса Гайворонський.