Семен Горов: "Люблю театральні буфети"
Й у власне богемному кіношно-театральному середовищі існує ще й своя "богема" - найкрутіша й найвишуканіша. Семен Горов - київський театральний режисер і кліпмейкер, автор кліпів Таїсії Повалій, "Табула Раса", EL-Кравчук - один із найяскравіших її представників. Він схильний до шоу - як кажуть його друзі - навіть у побуті. До самих кісток - клубна людина, для якої саме клубна культура найорганічніша. Він привносить її в театр - наприклад, у свої постановки в Театрі на Лівому березі. Це дратує театральних критиків, але публіка прихильна до горовських вистав, що створені за законами шоу. То ж кліпмейкерство - це ніби перст долі Горова, його єство, його друге "я".
- Семене, ти зараховуєш себе до "світу зірок"?
- Звичайно.
- Як кого?
- Як "зірку".
- Доводиться маскуватися, виходячи на вулицю?
- Мені - ні. Я ж за кадром. Я популярний у своєму колі. От дружині Сніжані складніше, її впізнають на вулиці. У цьому, звісно, є й дещиця приємного. (Дружина Семена Горова - Сніжана Єгорова, відома багатьом як ведуча програми "Хмарочос" і "MTV" на каналі ICTV). Але загалом виходити з дому не рекомендується. Бо, як виявилося, на вулиці можна зустріти багато ідіотів.
- Як же в такому разі "зірки" спілкуються, розважаються?
- Відвідують вони лише певні місця, де немає звичайних, скажімо так, людей. Низка барів, ресторанів, клубів. Люди, які туди потрапляють, зазвичай, мають певну вагу - кожний у своєму світі. Тому вони не страждають на комплекс, що заважає підійти, познайомитися, не бояться набриднути своїми запитаннями.
- Чи не становитиме великої небезпеки для "зірок", якщо ми розсекретимо одне чи два таких місця?
- Ціни там слугують добрим захистом. От кілька модних місць: "Маямі", "Атланта", "Шато де Флер", із клубів - "Голлівуд", "Плейоффс". Туди можна піти, зняти темні окуляри й потанцювати.
- Семене, а як ти потрапив у цей світ?
- Привела мене туди робота, професія режисера. Я ніколи туди не прагнув і не прагну. На якомусь етапі було дуже цікаво. А тепер звалилося багато роботи, і дедалі менше часу залишається на спілкування. Коли я приходжу на паті, то дев'яносто відсотків часу працюю. На таких вечірках збираються всі "зоряні" друзі-колеги, і за годину можна вирішити будь-які питання: з кожним поспілкувавшись, перекинувшись слівцем, призначивши зустрічі, показавшись, нагадавши про себе.
- Чи багато працюють на паті, як ти? Чи здебільшого приходять розважатися?
- Усі відпочивають і всі працюють. Робота від спілкування та проведення вільного часу не відокремлюються - це стиль життя. Якщо я знайомлюся з хорошим артистом, мені неодмінно захочеться з ним попрацювати. А якщо хтось мені пропонує роботу, я погоджуюся лише в тому разі, якщо бачу, що з ним у мене можуть бути дружні стосунки. З Таєю Повалій, наприклад, я познайомився в роботі, яку мені запропонували. Потім зав'язалася дружба. З багатьма знаменитостями ми з дружиною дружимо сім'ями.
- А як саме ти поводишся з героями твоїх музичних кліпів? Адже ти режисер!
- Один із прийомів професійного спілкування - поставити артиста в незручне становище. У кліпі "Доля" (EL-Кравчук) це була велика висота, на якій знімався кліп, Таїсію Повалій поливали далеко не теплою водою ("Чортополох"), "Табула Раса" провела кілька годин у тісній клітці. Від непередбачених обставин у артистів народжуються чесні емоції, без жодного позерства.
А загальний образ кліпу й пластику акторів я часто відшукую у фільмах. Так, Таїсію Повалій в її останньому кліпі "Чортополох" я співвідносив із персонажами німецьких фільмів 20-30-х років.
- Чи є в тебе улюблене місце відпочинку?
- Я скажу, де я комфортно почуваюся: Будинок кіно, нічний клуб "Голлівуд". Ще мені подобаються театри. Особливо театральні буфети. Там цікаві люди - поспілкуєшся, новини почуєш.
Подобається ходити вулицею Пушкінською, там проживає багато людей, яких я люблю. Там можна завітати до "Green Gray" в офіс, зустріти в них безліч людей. Подобається Майдан Незалежності з боку консерваторії, де катаються на роликах. Там можна зустріти багато знайомих. І що добре: тебе там не впізнають у натовпі, але, водночас, тебе впізнають ті, кому треба. Взагалі, подобається Київ.
