Сентиментальні подорожі
«Летять у світ дороги» — таку назву має нова виставка в галереї «Грифон». Експозицію складають живописні та графічні роботи двох київських художниць, матері й дочки, Таміли та Іванни Московок.
Це своєрідний творчий звіт про подорожі, здійснені за останні кілька років. Географія нових робіт, а відтак експозиції — досить обширна: від порівняно недалекої Югославії до екзотичної Мексики. Проте, незважаючи на територіальну грандіозність і дещо всупереч назві виставки, світ Таміли та Іванни Московок виявляється несподівано камерним і затишним. І річ не стільки у враженні (в туристичному значенні цього слова), скільки в почутті. Саме тому маленьке кафе на колоритній старовинній вулочці або випадковий перехожий фіксуються не менш ретельно, аніж яка-небудь загальновідома визначна пам’ятка. З тієї ж причини картина, виконана в солідній (і досить копіткій) техніці — полотно, олія опиняються поруч із фломастерним нарисом. Безпосередня емоція доповнюється спогадом та мрією. В системі цінностей виставки мале урівноважується з великим — і означає стільки ж, а іноді, може, й більше.
Загалом, усі мандрівки київських художниць виявляються сентиментальними подорожами, «скромними подорожами серця в пошуках Природи й тієї щирої приязні, тих чудових почуттів, які нею породжуються і спонукають нас любити одне одного, а також весь світ — більше, ніж ми любимо тепер» (Стерн). Інакше кажучи, Таміла та Іванна Московки завжди подорожували в товаристві самих себе, навіть на іншому кінці світу відшуковуючи передусім відображення власної душі. Ясна річ, напрямок та відстань за такого стану справ суттєвої ролі не мають. Хоча, втім, чи не в цьому суть усіх подорожей, особливо тих, які закінчуються виставками?
