Шекеріада
Три роки тому «майстер образного ліплення в танці» помер, залишивши нам величезну спадщину. Лише на київській сцені він поставив 17 балетів, 9 хореографічних сцен в операх. Його кращі вистави: «Ромео і Джульєтта», «Спартак», «Лебедине озеро» і «Коппелія» — покажуть на фестивалі. Вони по праву вважаються шедеврами слов’янської хореографії, і не лише прикрашають репертуарну афішу Київської опери, але практично жодне зарубіжне гастрольне турне колективу не обходиться без цих балетів. Виросло декілька поколінь акторів, які пройшли школу Шекери. У його виставах танцюристи відточують свою драматичну та хореографічну майстерність. А зберігає постановки Анатолія Федоровича, вводячи нових виконавців, вдова Шекери, в минулому балерина, перша виконавиця партій Джульєтти та Фригії, нині педагог-репетитор Елеонора Стебляк.
— Мові пластики підвладне багато що, — можна прочитати в щоденнику хореографа. — Важливо пробудити фантазію танцівника, уважно вслухатися в музику, йти від неї. Головне запитання: навіщо ця вистава сьогодні потрібна глядачеві? Діапазон балетного театру позначено широкою амплітудою. Він вбирає в себе фольклорні форми танцю, мюзик-хольні, побутові, навіть фізкультурно-акробатичні елементи так званої вільної пластики й таке подiбне. Класичний балет асимілює всю цю різноманітність, використовує як засіб збагачення та розвитку своїх внутрішніх законів.
Про «Ромео і Джульєтту» та «Спартак» написано цілі монографії, сотні захопливих рецензій. «Ромео…» відзначено золотою медаллю ЮНЕСКО, як кращий балет на музику Сергія Прокоф’єва. До Києва на прем’єру «Спартака» 1977 року приїжджав Арам Хачатурян. Композитор назвав версію Шекери «глибокою філософською притчею». Балет динамічний, в якому складні партії не лише в солістів, але й у кордебалету, що вимагає від усіх, зайнятих у постановці величезної самовіддачі. Ці постановки чудово знає й любить публіка. Не менш цікава й остання робота Анатолія Федоровича балет «Коппелія» Л. Деліба. У цій виставі він пробуджує мрію про ідеал: лялька, скільки її не оживляй, не зможе стати людиною, а кохання здатне творити дива.
17 травня — день народження А. Шекери. Майстру виповнилося б 68 років. У пам’ять про хореографа буде показано його нев’янучу казку про перемогу добра над злом, всепереможну силу справжнього кохання — «Лебедине озеро» П. Чайковського. А феномен балетів Анатолія Федоровича очевидно полягає в тому, що вони не є музейними танцювальними експонатами. Це не архаїка. Його постановки навдивовижу співзвучні нинішньому пульсові та ритму й тому кожного разу хвилюють глядачів.
