Школа – місце (не)безпеки

Із 2014 року селише Новотошківське на Луганщині — це поле бою через збройний конфлікт. Перші обстріли села із важкої артилерії бойовиків та «Градів» були 30 жовтня 2014 року. У підсумку — поранені мешканці, перші загиблі, понівечені будівлі. Другий масований обстріл села зафіксовано 1 лютого 2015 року. А далі 11 лютого, 27 березня... Унаслідок одного з обстрілів у 2015 році була зруйнована половина школи.

«Коли ми вперше приїхали в цю школу для оцінки ситуації в 2017 році, стан школи нас шокував. Не було дверей, підлога в коридорі вкрита осколками, мені складно було уявити, як діти там коли-небудь знову зможуть вчитись, — розповідає координатор проєктів освіти гуманітарної організації Save the Children Денис ПУЖАЛІН (це одна з гуманітарних організацій, які працюють на сході України та надають гуманітарну допомогу дітям, постраждалим від конфлікту. — Ред.). — Зараз ми робимо все можливе, щоб покращити умови, аби у дітей відновились якісь емоції, щоб повернути їм трішки дитячості. За підтримки Save the Children в школі діє комітет безпеки, де учні працюють над планами безпеки школи та отримують емоційну підтримку».

Зараз шкільне приміщення працює частково. У вцілілій частині відновила роботу школа, тут же тісниться дитячий садок. «Інша половина залишається свідченням незахищеності та небезпеки, яка панує в Новотошківському», — каже Денис Пужалін.

А обстріли у селі продовжуються. Останній із них був цієї весни, і теж біля школи. «Згідно з уточненням Луганської обласної ВЦА, один снаряд калібру 120 мм упав на відстані близько шести метрів від п’ятиповерхового будинку на вул. Олега Ватажка та впритул до території Новотошківського НВК №10», — повідомляла пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

На щастя, від обстрілів ніхто не постраждав, школа у Новотошківському, як і решта шкіл по всій країні, через карантин перейшла на дистанційний формат навчання. Дітей та вчителів на той момент у приміщенні не було.

МІЖНАРОДНИЙ ЗВІТ ТА УКРАЇНСЬКИЙ АСПЕКТ

Ця історія — лише одна з небагатьох, котра свідчить про масштаби війни на Сході загалом, а також демонструє завдані по освітньому сектору збитки зокрема. Від початку бойових дій у 2014 році було пошкоджено понад 750 навчальних закладів, понад 700 тисяч дітей та вчителів у 3500 навчальних закладах на сході України постраждали від бойових дій та потребують гуманітарної допомоги. У період з 2017 по березень 2020 року було зафіксовано близько сотні випадків, коли школи постраждали від воєнних дій. Деякі навчальні заклади зазнавали ударів декілька разів.

Ця інформація стала частиною звіту «Напади на освіту в умовах збройного конфлікту 2020». Це міжнародне дослідження про цілеспрямовані та випадкові пошкодження шкіл та університетів, а також завдання шкоди учням, студентам та освітянам внаслідок збройних конфліктів у період з 2017 по 2019 рік. Автори звіту — Глобальна коаліція захисту освіти від нападів (Global Coalition to Protect Education from Attack — GCPEA). Презентація звіту відбулася спільно з Постійним представництвом Норвегії при ООН у Женеві за співфінансування Постійних представництв при ООН Катару, Іспанії та Аргентини у липні цього року.

Україна згадується у звіті як країна, де учасники освітнього процесу не почуваються у безпеці у школах та потребують захисту в умовах збройного конфлікту. Раніше про несприятливі умови навчання заявляв Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Фонд акцентував увагу на тому, що через карантин навчання перейшло в онлайн-формат у школах Луганської та Донецької областей. Однак населені пункти, що перебувають на лінії розмежування або близько до неї, практично не мають доступу до інтернету. Також частина населення не має необхідних технічних засобів для цього. Відповідно, ні про яке онлайн-навчання не йдеться.

Крім цього, в ЮНІСЕФ наголошували, що із початку травня на сході України збільшилась кількість жертв серед дітей. Шестеро дітей були поранені під час обстрілів лише за перший тиждень місяця, це вдвічі більше, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року.

ДО ЧОГО ЗОБОВ’ЯЗУЄ ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО БЕЗПЕКУ ШКІЛ?

При цьому держава зобов’язана гарантувати дітям право на освіту, навіть в умовах військового конфлікту. У листопаді 2019 року Україна підписала Декларацію про безпеку шкіл (Safe Schools Declaration), котра детально прописує, що мусить робити держава, аби зробити навчальний процес безпечним (декларація була створена у 2015 році під час міжнародної конференції в Норвегії).

Як пояснюється на «Освітньому порталі для освітян», для захисту навчальних закладів, учнів, студентів та педагогів під час збройного конфлікту держави-учасники декларації мають використовувати вказівки із захисту шкіл та університетів від використання у військових цілях під час збройного конфлікту; забезпечувати на державному рівні збір достовірної інформації про напади на заклади освіти, жертв нападів, про використання навчальних закладів з військовою метою; розслідувати порушення чинного національного та міжнародного права та притягати винних до відповідальності; впроваджувати та розвивати чутливі до конфлікту підходи до освіти в міжнародних гуманітарних програмах та програмах розвитку; за потреби на державному рівні намагатися забезпечити продовження освіти під час воєнного конфлікту; відновлювати заклади освіти тощо.

«Незважаючи на прийняття Декларації про безпеку шкіл, освіта продовжує зазнавати негативних наслідків конфлікту на сході України, — зазначає директор офісу Save the Children в Україні Даріуш ЗІТЕК. — Наша організація закликає уряд України реалізувати Декларацію про безпеку шкіл, міжнародний договір, який допоможе запобігти нападам чи ризикам нападів на навчальні заклади, їхніх учнів та персонал, а також забороняє використання шкіл у військових цілях з порушенням чинного міжнародного законодавства. Ми закликаємо уряд України захистити школярів та вчителів від ризиків збройного конфлікту в школах на Сході України та надати дітям доступ до безпечної освіти та подальшого розвитку».

ВІДПОВІДАТИ ЗА СПОКІЙНЕ НАВЧАННЯ МАЮТЬ УСІ

Зі свого боку ЮНІСЕФ так само закликає уряд України виконувати норми згаданого документу про безпечність шкіл. Керівниця відділу адвокації Save the Children Ясмінка МІЛОВАНОВИЧ додає, що досвід інших країн свідчить: реалізація декларації відбувається ефективніше, коли відповідальність за це несе не одне міністерство, а міжвідомча робоча група, що складається з різних міністерств та державних органів (міністерств освіти, оборони, внутрішніх, міжнародних справ, омбудсменів), а до цього долучені міжнародні та місцеві організації й експерти, котрі зацікавлені у виконанні пунктів цього важливого документу.

«Усі вони повинні працювати над спільним національним планом дій, виконання якого слід регулярно контролювати. Save the Children виступає за реалізацію Декларації про безпеку шкіл, використовуючи різні міжнародні механізми, такі як Комітет ООН з прав дитини, Комітет з економічних, соціальних та культурних прав для імплементації цієї угоди, яка захистила б ціле покоління дітей на сході України та надала б їм доступ до безпечних шкіл, — доповнює Ясмінка Мілованович. — Одним з перших таких заходів стали тренінги для офіцерів цивільного військового співробітництва у грудні 2019 року, які ми провели у співпраці з «Центром із питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту» (CIVIC). Понад 50 офіцерів Генерального штабу та всіх бригад, які діяли в зоні конфлікту, пройшли навчання з Декларації та «Керівних принципів захисту шкіл та університетів від військового використання під час збройних конфліктів». Ми плануємо продовжувати співпрацю з Міністерством оборони, оскільки вважаємо їх одними із ключових зацікавлених сторін у впровадженні Декларації».

Про подібні програми захисту шкіл як цивільними, так і військовими структурами нині повинно говорити принаймні Міносвіти, котре й підписувало згадану декларацію. Наразі школи на Сході лишаються  у зоні ризику.

(матеріал підготовлено за сприяння Save the Children)