Скільки коштує дошкільня?

З 2010 року дошкільна освіта для дітей п’ятирічного віку є обов’язковою. Законом «Про дошкільну освіту» держава гарантує її «доступність і безоплатність у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах». Проте на практиці влаштувати дитину в дитячий садок — тривалий, складний і часом дуже недешевий процес. Батьки змушені миритися зі щомісячними внесками, які часто є платою за «людське ставлення до дитини». Але й це — у разі, якщо маля вдалося влаштувати у садочок.

«Для того, щоб улаштувати сина в дитсадок у Києві, я витратив три місяці», — розповідає батько чотирирічного Александра Йоханесс ВАМБЕРГ-АНДЕРСЕН. За його словами, в садочку їм сказали: всі питання потрібно вирішувати через завідувачку, а вона перебуває в закордонній відпустці. І лише через півтора місяця батькам нарешті повідомили, що у цьому дитсадку вільних місць немає. Аналогічна ситуація сталася і в іншому дошкільному освітньому закладі, в який звернулися батьки. «Якщо вільних місць немає, то чому про це не можна сказати відразу? Якщо завідувачка пішла у відпустку, то чому не можна передати її повноваження заступнику?» — дивується Вамберг-Андерсен. У цієї історії — щасливе завершення: батькам все-таки вдалося влаштувати дитину в дошкільну установу. До того ж абсолютно безкоштовно. Хіба що з третьої спроби і зі щомісячними обов’язковими благодійними внесками...

Ті ж батьки, яким не пощастило віддати дитину до дитсадка, готові за це заплатити (читайте — дати хабара). Так, згідно з даними моніторингу громадської організації «Європейський вибір», найчастіше українці нелегально платять за пологи чи операції, а також за влаштування дитини в дитячий садок. Найдорожчими, з точки зору розмірів побутової корупції в цій сфері, є Київ та Крим, а найдешевшими — районні центри Західної України, пояснюють фахівці організації. Щоб влаштувати своє чадо до дитсадка, батьки, залежно від регіону, одноразово платять від 300 до 8 тисяч гривень, а щомісячно — від 30 до 200 гривень. Середньорічний хабар на дитину складає близько 750 гривень. Щороку ця цифра зростає на 10%.

БІЛЬШЕ ДИТСАДКІВ — МЕНШЕ КОРУПЦІЇ?

Таку корупцію важко побороти, адже в ній зацікавлені обидві сторони — і дошкільні освітні заклади, і самі батьки, говорять фахівці. Через недостатню кількість дитсадків та обов’язкову дошкільну освіту люди вимушені йти на компроміс із совістю й давати хабар. «На сьогоднішній день, на жаль, склалася така ситуація, що без грошей у садочок не потрапити. Я прекрасно розумію, що це ненормально і за законом мою дитину зобов’язані прийняти до дитсадка безкоштовно, але на ділі ситуація зовсім інша. І якщо почнеш вимагати це, то в результаті нічого не доб’єшся», — розповідає Рита, мама трирічного Марка, яка не побажала назвати свого прізвища.

«З 1990-х до початку 2000-х років відбувалося інтенсивне закриття дошкільних навчальних закладів, спричинених демографічною кризою, обвалом виробництва і, відповідно, ліквідацією комунальних дитсадків, приватизацією та бідністю. Але починаючи з 2003—2004-х і до сьогодні дошкільна освіта інтенсивно відроджується. Десь по 200—250 садочків. В основному, це повернення старих, їх реконструкція та добудова», — окреслює ситуацію з дитсадками Станіслав НІКОЛАЄНКО, міністр освіти і науки України у 2005—2007 роках. Він переконаний: дошкільної освіта вкрай важлива, адже без неї дитина у школі відставатиме. Але спершу потрібно забезпечити державу необхідною кількістю таких закладів.

«У середині 1990-х років мережа дитсадків різко скоротилася через початок демографічної кризи. Їх повіддавали під офіси, гуртожитки, деякі вищі навчальні заклади. І теперішня ситуація — є віддзеркаленням основної тенденції функціонування нашої освітньої системи: у нас ніхто не займається стратегічним прогнозуванням її розвитку», — пояснює Ігор ЛІКАРЧУК, директор Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти, колишній директор Центру оцінювання якості освіти. За словами експерта, сьогодні кількість дитячих садків не скорочується, а, навпаки, зростає, але їх все одно не вистачає. Його слова підтверджуються й даними Державної служби статистики України. Так, на кінець 2011 року з 15 тисяч 265 дитсадків, які минулого року працювали в Україні, у 9020 чисельність дітей перевищувала кількість місць. Якщо ці дев’ять тисяч закладів сукупно розраховані на 756 тисяч місць, то минулого року в них перебувало понад один мільйон дітей. У 5556 дитсадках на 100 місць припадає 130 і більше дітей, для яких часто не вистачає ліжок, горщиків, навчальних посібників тощо. Ситуацію вирішують, скоріше за все, за рахунок батьків.

«БОРОТИСЯ З КОРУПЦІЄЮ ПОТРІБНО ТОЧНО НЕ ВЕБ-КАМЕРАМИ ЧИ ВАЙ-ФАЄМ»

У травні 2012 року Головним управлінням освіти і науки КМДА та київським філіалом «Укртелекому» було розпочато проект інтернетизації столичних закладів освіти. Високошвидкісне підключення до Інтернету — це першочергова умова для впровадження електронної системи запису дітей до дошкільних навчальних закладів Києва, і вже на початку грудня 411 дитсадків підключили до безпровідного Інтернету. На думку ініціаторів проекту, це має спростити сам процес влаштування дитини в садочок, адже в єдиному реєстрі можна буде побачити, скільки вільних місць є в кожному із закладів, отримати всю необхідну інформацію, не виходячи з дому. Також батьки зможуть відразу зарезервувати місце, а директор і вихователі — прочитати побажання та запитання батьків.

Проте, на думку фахівців, це не вирішить проблеми з корупцією, адже не вирішує саму проблему із недостатньою кількістю садочків. За словами Віталія Шабуніна, голови правління Центру протидії корупції, держава змогла забезпечити місця в дошкільних закладах лише для 60 — 70% дітей, але при цьому не створила умов для приватного сектору. Тому батькам залишається або давати хабар, щоб дитину взяли до дитсадка, або платити за довідку про те, що дитина начебто відвідувала дошкільний заклад.

«За різними підрахунками, минулого року на держзакупівлях украли близько 50 мільярдів гривень. Якби ці гроші не вкрали, то можна було б вирішити і проблему дитсадків, а відтак не провокувати корупцію на побутовому рівні. Якщо не буде політичної корупції, то побутова корупція, в тому числі в дитсадках, також зникне. Але боротися з нею потрібно точно не веб-камерами чи вай-фаєм«», — підсумовує Шабунін.

ПРИВАТНІ ДИТСАДКИ, ДЕПУТАТСЬКІ ЗВЕРНЕННЯ ТА СКАРГИ БАТЬКІВ

«Я бачу лише один спосіб ефективної боротьби з корупцією в дошкільних навчальних закладах. Потрібно створити економічні та податкові умови для розвитку приватних дошкільних закладів. Тобто потрібно частково фінансувати приватні дитсадочки за рахунок бюджетних коштів і паралельно посиленими темпами відновлювати мережу державних дошкільних закладів. Хоча другий варіант, я упевнений, буде більш тяжким для бюджету, ніж перший», — пояснює Ігор Лікарчук. На його думку, сьогодні приватні дитсадки не можуть вирішити проблему через низку причин. Зокрема, вони є невигідним бізнесом, бо «функціонують як суб’єкти підприємницької діяльності й сплачують усі податки як магазини чи підприємства», пояснює пан Лікарчук. Про те, що сьогодні такі заклади невигідно відкривати, свідчить і статистика. Станом на 2011 рік, за формою власності 97% дитсадків є комунальними, 1% — державними, і 2% —приватними.

«Потрібно збільшувати кількість дитячих садків, тоді й не буде проблеми з влаштуванням у них дітей. І щоб батьки не мовчали про випадки корупції», — озвучує свою версію покращення ситуації з дитсадками Станіслав Ніколаєнко.

Проте Олександр Жуковський, начальник відділу запобігання корупції та аналітично-моніторингового забезпечення Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю, пояснює: «Люди неохоче скаржаться правоохоронцям на корупцію, тому що самі правоохоронні органи теж вимагають хабарі». А Віталій Шабунін переконаний: побороти побутову корупцію можливо, передусім, за допомогою медійного тиску або через депутатські звернення, бо «звернення громадських організацій до правоохоронних органів щодо фактів корупції не діють».